Доступність посилання

ТОП новини

Листи кримчан: Не розмінюйтесь на дрібниці...


Ескендер Небієв
Ескендер Небієв

Проблеми... Проблеми, з якими ми стикалися все життя і найважчі останнім часом це не найстрашніше. Найстрашніше, що за ними слідують проблеми складніші.

Коли я перебував у СІЗО, помер дідусь (Аллах рахмет ейлесін), батько захворів, я нічого цього не знав, мене берегли (як мої рідні пережили це все, не знаю). Вийшовши на свободу, вже наступного дня забув, що вчора тільки сидів у СІЗО. Треба було батька лікувати (йому дуже погано було), возити по лікарнях. Приводити до тями рідних, з дідусем не попрощавшись... Тут батько зробив цей вчинок. Це виявилося не все слідство не виключає, що ми його можемо ховати, але це просто неможливо, не хочу навіть пояснювати. До служб розшуку немає ніяких претензій, вони просто роблять свою роботу, максимально тактовно і спокійно. Але ЩОДНЯ необхідні процедури: допити, протоколи, і низка інших заходів, які я не можу назвати, вже так вимотали, що просто немає сил і це неможливо передати, треба просто повірити...

Збираючись вечорами вдома, ми вже і там не можемо перебувати, все пригнічує

Збираючись вечорами вдома, ми вже і там не можемо перебувати, все пригнічує: гавкіт собак, фари чужих машин змушують тремтіти, стіни тиснуть, все в будинку дратує, нагадує вчинок батька і всю цю ситуацію.

А що далі? У мене свій суд, незрозуміло, чим це все скінчиться. Ми не можемо тут жити, будемо кидати будинок (з деяких причин ми не можемо його продати). Будемо переїжджати до родичів. Через свої принципи ми з братом ніколи не стояли ніде в черзі на дільниці. Живучи у родичів, нам треба буде думати про своє житло (і це з нашими цінами і всім іншим).

Люди, не розмінюйтеся на дрібниці, цінуйте стосунки, батьків, дітей, близьких, життя – непередбачувана штука, може так все перевернутися...

Я не скаржуся, не звик до цього, найголовніше, щоб здоров'я було. Ми на Батьківщині, решта все буде. Мені просто цікава ця закономірність. Буду, напевно, про це думати, і коли зрозумію можна буде книгу написати. Треба визнати, що мені дуже пощастило з друзями. Не просто з інтернет-знайомими і незнайомими, які, безумовно, надають сил своєю підтримкою я говорю про людей, які опинилися поруч. Їх (ваша) присутність безцінна, більшість, кому це адресується тут, не прочитають цього, але вони всі й так знають, і як я це все шаную. Люди, не розмінюйтеся на дрібниці, цінуйте стосунки, батьків, дітей, близьких, життя непередбачувана штука, може так все перевернутися...

Ескендер Небієв, кримчанин, підозрюваний у справі «26 лютого»

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG