Екс-комбат батальйону «Крим» Станіслав Краснов востаннє з'являвся на людях на початку вересня. Приводом тоді став напад співробітників ФСБ Росії на його матір-пенсіонерку в Сімферополі – її силою доправили на допит як свідка у справі сина. Краснов повідомив, що буде оскаржувати дії російських силовиків у Європейському суді з прав людини. Крим.Реалії зв'язалися з ним, щоб дізнатися, як просувається підготовка скарги в ЄСПЛ.
– Станіславе, на початку вересня ви збиралися звільнятися в запас зі Збройних сил України. В якому статусі ви сьогодні – військовослужбовець, звільнений у запас? Чи залишаєтеся на службі у Збройних силах України?
– Можна сказати, що звільнений у запас.
– Чим займаєтеся?
– Уже близько місяця я і наші хлопці сформували на основі нашого батальйону «Крим» кримський підрозділ у складі громадянського корпусу батальйону «Азов». Ми зустрілися з нашими фронтовими друзями з «Азова», дійшли повної згоди щодо кримських питань, оскільки ми від самого початку, з першого дня нашого створення декларували, що Крим для нас є пріоритетом. І ось зараз, коли гостра фаза протистояння на Донбасі начебто закінчилася, ми вирішили всі свої зусилля перекинути на Крим. Так збіглося, що ми домовилися про створення кримського відділення і буквально за тиждень почалася блокада Криму, до якої ми приєдналися і беремо участь в ній: я – на Чонгарі, інші хлопці – у Чаплинці. Ми входимо в оргкомітет разом із Ленуром Іслямовим та іншими організаторами.
– Блокада Криму на початку викликала ентузіазм у багатьох – нарешті, хоч щось почали робити... А після обшуків на блок-постах біля пунктів пропуску ставлення до неї змінилося. Люди обурюються, що неуповноважені законом люди обшукують, оглядають, порушують права громадян, які перетинають адміністративний кордон із Кримом...
Більша частина озвучених і розпіарених випадків – це інформаційна протидія нашим діям, в першу чергу, з боку тих, по кому блокада найбільше вдарила
– У нас сьогодні на нараді це питання обговорювалося, і була озвучена думка про те, що і на Сонці, і на Місяці є плями. Немає нічого ідеального, десь були перегини. Сам я не був свідком таких випадків. Але мені здається, що більша частина озвучених і розпіарених випадків – це інформаційна протидія нашим діям, в першу чергу, з боку тих, по кому блокада найбільше вдарила: і по окупантах, і по наших українських олігархах. Тому й замовні передачі готуються, і провокації відбуваються. Я підкреслюю, що більшість відомих випадків роздуті штучно. Перше, про що говорять хлопцям, які стоять на блок-постах, на першому інструктажі – дотримуватися максимальної ввічливості: руками нічого не чіпати, в суперечки не вступати, поводити себе максимально коректно. Може, десь і бувають випадки, коли провокують особливо зухвало, наприклад, явні сепаратисти, зрадники намагаються грубіянити, тікати, тиснуть на газ, тоді їх затримують активісти. Це в межах законодавства України про громадянські арешти. Затримують і негайно здають в правоохоронні органи. Таке є.
– А організатори блокади щось роблять, щоб запобігти таким інцидентам?
– Такі випадки були, напевно, в перші дні, коли приїхало багато учасників антитерористичної операції. Це гарячі хлопці, прямо скажемо. Вони своїми очима бачили, що творили сепаратисти, і коли бувало, що під'їжджали люди на дорогих машинах із донецькими номерами і говорили, що у них родичі в «ополченні», а ви (учасники блокади Криму – КР) всі – карателі, то траплялися серйозні конфлікти. І це можна зрозуміти. Зараз для того, щоб запобігти подібним непорозумінням, проводиться ретельний відбір людей для чергувань. Якщо ми бачимо, що людина може реагувати занадто емоційно, то вона не чергує на блок-постах, а займається, наприклад, господарськими завданнями, завжди є робота. А ті, хто на блок-постах, проходять кілька перевірок.
– Вашого товариша з Майдану і з АТО Олександра Костенка російські спецслужби, за однією із версій, викрали з Києва і вивезли до Криму. Ви зараз перебуваєте в декількох сотнях метрів від лінії розмежування з російськими прикордонниками і військовими. Чи почуваєтеся в безпеці?
– Я в будь-якому місці на своїй рідній землі почуваюся в безпеці. І якщо якісь окупанти хочуть мені заподіяти зло – нехай спробують.
– Ви з одного боку адміністративного кордону з Кримом, а ваша мама залишається з іншого. Що знаєте про її стан, про її становище? Російські спецслужби залишили її у спокої чи тиск триває?
Вона не може виїхати з Криму, оскільки проходить свідком у якихось незрозумілих кримінальних справах. Її російські прикордонники просто не випустять
– До неї постійно, два рази на тиждень приходять представники спецслужб, поліція, а віднедавна і податківці, які стверджують, що вона здає квартиру і має додатковий прибуток. Зрозуміло, ніякої квартири вона не здає, але нерви їй попсувати в такий спосіб можна. Такого, як раніше, коли її силою хапали і привозили на допити або виламували двері і проводили обшуки, вже близько півтора місяця немає. Почувається вона не дуже добре, зараз начебто заспокоїлася, але чотири місяці тому в неї був інсульт у зв'язку з усім, що відбувається. Вона була в лікарні, а зараз начебто одужує. Вона не може виїхати з Криму, оскільки проходить свідком у якихось незрозумілих кримінальних справах. Її російські прикордонники просто не випустять, оскільки вона занесена в бази даних невиїзних.
– А є в неї адвокат, який допоміг би з'ясувати, в яких справах вона проходить як свідок?
– Так, є адвокат Дмитро Сотников, є правозахисники-юристи, яких надає Кримська польова місія (з прав людини – КР). Перша справа – це за статтею 282 Кримінального кодексу Росії, порушена проти мене. («Дії, спрямовані на розпалювання ненависті або ворожнечі, а також на приниження гідності людини або групи», що передбачає максимальне покарання до двох років ув'язнення, а за обтяжуючих обставин – до п'яти років позбавлення волі – КР). Знаю точно, що є й інші справи, за якими її допитували, але немає достатньо інформації, ні статей, ні фігурантів, окупанти про це не говорять.
– Ви збиралися оскаржити в Європейському суді з прав людини дії російських силовиків щодо вашої мами. Якісь дії вживаєте в цьому напрямку?
– Так, ми з Андрієм Степановичем Щекуном (голова громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім» – КР) підготували заяву, але оскільки я зараз перебуваю тут, беру участь у блокаді, то всі інші справи відклав.
– А варіант відродження батальйону «Крим» ви розглядаєте? Чи можливе його функціонування як бойової одиниці?
Якщо почнуться бойові дії, ми відродимо батальйон у складі Збройних сил України і будемо відбивати агресію зі зброєю в руках
– У Збройних силах дуже складний бюрократичний механізм, багато незрозумілого. Наприклад, у батальйоні «Айдар», який воював більше року, більшість хлопців не мають особових справ, хоча це основа всього. У деяких створюваних сьогодні підрозділах немає досі штатного розкладу. Що вже говорити про невеликий окремий підрозділ, як наш. Але якщо почнуться бойові дії (а є варіант, що на кордоні з Кримом вони можуть початися, адже планується вимкнення електроенергії для півострова і сьогодні з того боку розпочалися навчання російських військових), ми відродимо батальйон у складі Збройних сил України і будемо відбивати агресію зі зброєю в руках. Зараз багато наших товаришів вирішують свої життєві проблеми, адже вони залишилися без нічого, без майна, нерухомості.
– Статус учасників бойових дій ваші бійці отримали?
– Ні. Але ми займаємося цим, об'єдналися з учасниками з інших підрозділів. Тут ми познайомилися з бійцями з сотні «Крим», це батальйон «Дніпро-1». Ми були в один і той самий час у Пісках під Донецьком, але тоді не зустрілися, Піски великі, ми були на різних флангах. А тут ось зустрілися. Чудові хлопці, будемо пліч-о-пліч воювати в разі агресії.
