Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Минулої неділі в Сімферополі в будівлі колишнього Українського театру проходить фінальний концерт кримськотатарського дитячого конкурсу «TATLI SES» / «СОЛОДКИЙ ГОЛОС». (Це щось на зразок дитячого шоу «Голос», але участь у ньому беруть не лише діти кримських татар: «TATLI SES» – це відкритий конкурс. Багато років його з блиском проводив вигнаний з Криму телеканал ATR, а цього разу – студія «Qaradeniz Production», де працюють колишні співробітники телеканалу, які залишились у Криму.)
На конкурс приїжджає сам пан Аксьонов. Вимовляє солодку вітальну промову про діточок, пісні-танці, дружбу народів, підтримку мови та культури кримських татар. Природно, організаторам висунуто умову: якщо в поведінці кримських татар та їхніх дітей на концерті владі щось не сподобається, то «відразу відрубають усе».
Силовики кажуть, що «чекають на провокації», але, звісно, жодних «провокацій», крім жовто-блакитних кульок у залі, немає
Природно, будівля оточена автоматниками, металошукачами – як і всі місця, де ще можна збиратись кримським татарам на своїй батьківщині. Силовики кажуть, що «чекають на провокації», але, звісно, жодних «провокацій», крім жовто-блакитних кульок у залі, немає. Натомість, на окремих місцях сидять призначені владою «кримськотатарські лідери».
Більше того, наступного дня організаторів «TATLI SES» – кримських татарок Лілю Буджурову і Ельзару Іслямову, які мають бездоганну репутацію, запрошують разом із дітьми-переможцями конкурсу до пана Аксьонова. Вручають подарунки і навіть обіцяють дозволити закритий разом із ATR дитячий кримськотатарський телеканал – загалом, якось культурно облаштувати життя в гетто. А Ліля Буджурова пише у Фейсбуці пронизливий пост, сенс якого: заради збереження народу в Криму вона готова йти на певні жертви.
Проте вже наступного дня, на світанку, до будинка Ельзари Іслямової силовики приходять з обшуком. Природно, вони нічого не шукають, оскільки знають, що нічого немає і не може бути. А 10 грудня, також на світанку, приходять з обшуком до Романа Спиридонова, багатолітнього співробітнику ATR, а нині редактора студії «Qaradeniz Production». Зрозуміло, що і в нього шукати нема чого. Тим не менше, після обшуку Романа відвозять на допит.
Що за «концерт для дорослих» після дитячого концерту розгортається в Криму? І які цілі організаторів цього «шоу»?
Втім, у чому можуть бути винні і чим небезпечні в Криму телевізійники, журналісти, навіть організатори дитячих конкурсів – питання риторичне. Набагато цікавішим є інше питання: що за «концерт для дорослих» після дитячого концерту розгортається в Криму? І які цілі організаторів цього «шоу»?
Зрозуміло, про них залишається тільки гадати. Але в мене є на цей рахунок своя версія, а читач хай сам вирішить, наскільки вона може відповідати реальності.
У російської влади нічого не виходить у розв'язанні «кримськотатарського питання», як вони його (це рішення) розуміють. Затверджені в Москві нові «лідери народу» взамін обраного Меджлісу не користуються авторитетом. Можна було б сказати і жорсткіше, але краще скаже приклад: коли вони приходять на весілля до родичів, музиканти припиняють грати, а інші кримські татари встають з-за столів і йдуть. На роль «еліти народу» ці люди годяться лише як картинка для пропаганди, та, чесно кажучи, і для неї непридатні. Вони навіть на анонсований провладний мітинг у Сімферополі кримських татар зігнати не змогли, хоча, за повідомленнями з Криму, бюджетникам і студентам погрожували звільненням, відрахуванням. Коротше, не герої, а якісь ледве теплі грілки приставних крісел влади.
Тому, щоб далі показувати, як «добре живеться кримським татарам», задіяли «план Б»: для початку – дозволений дитячий концерт, на який прийшов Аксьонов. До речі, я б не став демонізувати цю особистість. Оскільки його, напевно, просто використовують у ролі «доброго слідчого». Невідомо, хто конкретно є слідчим «злим», але саме він віддає накази про безглузді обшуки і допити.
Ні Лілю, ні Ельзару, ні їхніх колег не можна уявити приниженими плазунами – як і весь кримськотатарський народ
Безглузді вони, однак, лише як обшуки і допити. Справжня їхня мета, на мій погляд, інша. Залякавши Буджурову, Іслямову, Спиридонова та інших колишніх співробітників ATR, які зробили мужній вибір жити і працювати для кримськотатарського народу в Криму, незважаючи на переслідування і тиск, – змусити їх виказати публічну лояльність до влади і зробити вітриною кримських татар, які «конструктивно працюють» з паном Аксьоновим. А Аксьонова – їхнім дбайливим покровителем, який «захистить» від силовиків в обмін на взаємовигідне співробітництво.
Однак організаторам цього «шоу» не вистачає... (я навіть не знаю точно чого), щоб зрозуміти кримських татар, пропустити через себе їхнє уявлення про свободу, гідність і честь. Я впевнений, що нічого з цього «плану Б» не вийде: ні Лілю, ні Ельзару, ні їхніх колег не можна уявити приниженими плазунами – як і весь кримськотатарський народ. Але в тому, що такий намір існує, я практично не маю сумніву.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
