Єврокомісія: звіт про скасування віз для України позитивний

Брюссель – Україна зробила необхідний прогрес і виконала всі умови для надання її громадянам безвізового режиму. Такий висновок зробила Європейська комісія у своєму останньому звіті про підготовчу роботу Києва на шляху скасування візових перешкод. Нині – справа за Європарламентом та європейськими столицями, які протягом кількох місяців мають розглянути ініціативу ЄС і вирішити, чи додавати Україну до безвізових держав.

І єврокомісар із внутрішніх питань та міграції Дімітріс Аврамопулос, і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер вітають Україну та Грузію з цими досягненнями, які можна назвати невеликою перемогою на шляху до скасування віз. Тепер, так би мовити, м’яч на полі євродепутатів, які мають підтримати цю ініціативу, і – найголовніше – «зелене світло» мають дати 28 національних парламентів, тобто, країн-членів ЄС.

Хоч у Єврокомісії і зазначають, що Київ зробив величезну роботу для підведення своїх законів та стандартів до європейських, однак, є й деякі застереження: Дімітріс Аврамопулос закликає уряд України не почивати на лаврах.

«Прогрес у реформах та важлива законодавча робота у сфері запобігання та боротьби з корупцією залишається ключовою. Наш звіт підкреслює: потрібна подальша робота для консолідації зробленого прогресу в цій сфері», – заявив єврокомісар.

Тобто, наголошуючи на тому, що діалог, який із 2008 року веде Єврокомісія з Україною навколо скасування віз, виявився вирішальним чинником проведених реформ, вони ще не завершені й потребують доопрацювання.

На початку наступного року Європарламент отримає від Єврокомісії законодавчу пропозицію долучити Україну до списку держав, для яких не потрібні візи. Після голосувань євродепутатів, цей документ повинні будуть ухвалити на Раді міністрів внутрішніх справ ЄС, а попередньо протягом періоду від трьох до шести місяців його мають ухвалити в кожній зі столиць держав співдружності.

Коли українці зможуть подорожувати Європою без віз?

Якщо процес не затягнеться, то вже влітку-восени 2016 року українці з біометричними паспортами матимуть змогу відвідувати держави «шенгену» з короткотерміновими візитами.

«Це стосується тільки коротких перебувань – до 90 днів протягом так званого «візового коридору» (тривалістю до 180 днів), – пояснює Аврамопулос. – Це не стосується людей, які їдуть для оплачуваної роботи. Йдеться про приватні туристичні поїздки, короткі курси, навчання й ділові відрядження, участь у торговельних виставках і конференціях. Для цього дорога буде відкрита».

Мова йде про 26 держав Шенгенського простору та Болгарію, Румунію, Хорватію і Кіпр, куди без віз віднедавна їздять, скажімо, громадяни Молдови. Натомість, для тривалих туристичних поїздок чи мандрівок із метою заробітків візи українцям будуть потрібні й після запровадження безвізового режиму.

Для винесення пропозиції щодо візової лібералізації на голосування у Європарламенті та Раді ЄС Київ ухвалив низку законів. Зокрема, у сфері міграції, щодо конфіскації майна корупціонерів з’явилися закони: що передбачає створення державного бюро розслідувань, що дає дозвіл на арешт майна корупціонерів, про заборону дискримінації на місці роботи представників секс-меншин. Верховна Рада також проголосувала за створення Агентства з повернення й управління активами, нажитими незаконним шляхом, і за створення Антикорупційного бюро.

Водночас, джерела в Брюсселі заявляють, що в той час, як Європарламент проголосує за безвізовий режим для обох країн, серед держав Євросоюзу це рішення може дискутуватися, особливо щодо України. Деякі члени ЄС, зокрема Німеччина, побоюються, що надання безвізового режиму збільшить потік мігрантів до Євросоюзу.

Звіт Єврокомісії щодо України і Грузії мав з’явитися ще 15 грудня, проте рішення вирішили перенести на період після зустрічі в Брюсселі 16 грудня президента України Петра Порошенка, президента Ради ЄС Дональда Туска і президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода