Доступність посилання

ТОП новини

Створення кримського батальйону: спроба друга


Емблема батальйону «Крим»

Заява уповноваженого президента України з питань кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва про створення батальйону з кримських татар нагадала про історію добровольчого батальйону «Крим». Цей підрозділ так і не був легалізований, а згодом його ліквідували. Існувало три добровольчих підрозділи з такою назвою: батальйон «Крим» на чолі з переселенцем із анексованого півострова Ісою Акаєвим, ще одним керував Станіслав Краснов – колишній сімферопольський міліціонер і активіст київського Майдану. Крім того, у складі полку міністерства внутрішніх справ «Дніпро-1» була рота «Крим» на чолі з Валідом Абу Юсуфом (Іваном Селенцовим). Усі вони діяли в зоні антитерористичної операції на сході України.

Після того, як у березні 2015 року бої на Донбасі пішли на спад, обидва батальйони «Крим» були виведені з зони бойових дій і припинили існування. Іса Акаєв упродовж півроку домагався легалізації очолюваного ним підрозділу. Він заручився підтримкою лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, який, у свою чергу, обговорював перспективи створення батальйону у складі збройних сил України з президентом.

Позиція Генерального штабу була однозначною – законодавство України не передбачає формування військових підрозділів за національною та релігійною ознакою

Після зустрічі Порошенка із Джемілєвим уперше прозвучала ідея створити підрозділ для контролю за адмінкордоном Херсонщини та Криму. Але це не влаштувало Ісу Акаєва і його товаришів, які домагалися створення батальйону спеціального призначення для служби в зоні АТО, а в перспективі – для звільнення Криму. Позиція Генерального штабу була однозначною – законодавство України не передбачає формування військових підрозділів за національною та релігійною ознакою. Востаннє ідея мусульманського підрозділу у складі збройних сил України прозвучала під час Всесвітнього конгресу кримських татар в Анкарі, який відбувся у серпні 2015-го.

Незадовго до конгресу Мустафа Джемілєв у коментарі Крим.Реалії говорив про необхідність удосконалити законодавство в частині надання громадянства іноземцям, які хочуть служити в українських збройних силах. Зміни були внесені – іноземці-військовослужбовці отримали право на громадянство. Це було необхідно для залучення до лав майбутнього підрозділу добровольців з-поміж азербайджанців, турків, росіян і громадян інших держав, які бажають воювати на боці України проти російської агресії. Але після конгресу минуло чотири місяці, перш ніж про створення нового військового підрозділу заговорили знову.

Схоже, з минулих помилок були зроблені висновки: голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підкреслив, що новий підрозділ не буде мононаціональним і моноконфесійним, а порядок служби має ці відмінності враховувати, зокрема, у відправленні релігійних обрядів і дотриманні релігійних вимог у харчуванні. Згадав Чубаров і про «сухий закон» у майбутньому підрозділі. Це здається цілком виправданим, беручи до уваги інформацію про випадки п'яних бійок у районі блокади адміністративного кордону із Кримом.

Протидія блокаді активізувалась майже одночасно із заявами лідерів кримських татар про створення батальйону імені Номана Челебіджихана

Протидія блокаді активізувалась майже одночасно із заявами лідерів кримських татар про створення батальйону імені Номана Челебіджихана. Ветерани-«афганці» на Каланчаку повідомили про напади і грабунки учасниками блокади місцевих жителів і вирішили створити загін «самооборони». А голова так званої «Луганської народної республіки» Плотницкий висловив підтримку «борцям» із терором, який нібито мав місце з боку учасників блокади.

Радник голови Херсонської обласної державної адміністрації Наталія Возаловська сказала Крим.Реалії, що ситуація в зоні блокади знаходиться під контролем правоохоронних органів. «Я знаю, що місцеві жителі з-поміж «афганців» вирішили створити загін самооборони, але там усе під контролем поліції. Правопорушення розслідуються», – сказала вона.

Військовий експерт Сергій Згурець вважає, що ідея створення батальйону на кордоні не буде підтримана керівниками держави. «Досвід участі в АТО добровольчих батальйонів і проблеми, пов'язані з ними, будуть враховані... Навряд чи на створення такого підрозділу погодяться», – сказав Згурець Крим.Реалії.

Втім, експерт не виключає, що створення батальйону стане можливим, якщо держава зважиться на формування системи територіальної оборони.

«Така система може бути ефективною у протистоянні противнику зі значною перевагою у військовому потенціалі. Якщо справа створення системи територіальної оборони зрушиться з мертвої точки, і інтереси керівництва країни й лідерів кримських татар співпадуть, то підрозділ у Херсонській області може стати початком формування такої системи», – додав Згурець.

Головнокомандувач збройних сил України поки публічно не відреагував на заяви лідерів кримських татар. За словами командира полку Національної гвардії «Дніпро-1» Юрія Берези, тривають консультації про створення підрозділу. «Я б радив усім прислухатись до того, що говорить така поважна людина як Мустафа-аг'а (Джемілєв – КР). Це не фейк, батальйон буде, і не один. Я зустрічався із Джемілєвим щодо цього, не можу говорити про подробиці. Але батальйони будуть, і вони будуть у Криму. Окупанти дадуть відповідь за все», – сказав Береза Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG