Провідне видання Швейцарії Neue Zurcher Zeitung розмірковує над перспективами реформ в Україні у новому 2016 році, роблячи певні передбачення. Популярний німецький часопис Die Zeit повідомляє про напад на представників міжнародної місії спостерігачів ОБСЄ на Донбасі. А одне з найпопулярніших періодичних видань Південно-Африканської Респубілки – газета The Citizen – розповідає про неочікуване поле битви в Західній Україні, а саме про суперечку православних віруючих Київського та Московського патріархату щодо церкви у селі Птича.
Провідний швейцарський часопис Neue Zurcher Zeitung опублікував матеріал «Що каже суперечка про напрямок реформ Києва». У підзаголовку додається: «Якщо Україна сподівається на краще майбутнє, їй потрібні радикальні реформи». Далі часопис зазначає, що нещодавні суперечки всередині української влади щодо нового бюджету країни показують, чого можна реалістично очікувати. Видання пише, що прозахідний уряд у Києві у випадку з ухваленням бюджету знову показав, що тримає ситуацію під контролем. Відтак, на думку швейцарської газети, МВФ і надалі підтримуватиме Україну фінансово. Водночас, суперечка навколо нового бюджету в Україні видала на поверхню ситуацію, в якій урядова коаліція в Україні таки потерпає від втоми й величезного стресу.
Беручи до уваги все вищезгадане, Neue Zurcher Zeitung робить висновок, що після року при владі, український уряд, утім, не відзначається якимось надзвичайним поривом до здійснення реформ. Хоча в українському Кабінеті міністрів, на думку часопису, таки існують сили, які можуть здійснити глибокі реформи в Україні. За словами швейцарського видання, йдеться про людей, які походять з-поза меж старої української еліти. Поміж них – міністр фінансів Наталя Яресько та міністр економічного розвитку Айварас Абромавічус. Ці міністри, як пише газета, або народились і мешкали за кордоном, або походять із приватного бізнесового сектору. Контрастом до цих постатей є так звана «стара еліта», до якої швейцарський часопис зараховує прем’єра Арсенія Яценюка й багатьох українських парламентарів, які розглядають реформи як якесь неприємне завдання.
Швейцарське видання пише, що в суперечці навколо українського бюджету й податкової реформи представники цієї «старої еліти» знову чинили потужний тиск для того, аби захистити свої податкові привілеї. Результатом тут став типовий компроміс. Часопис зазначає, що прозахідний уряд України вирішив не ризикувати втратою допомоги МВФ. Таким чином, Україна може сподіватись на краще майбутнє. Але для цього, як пише Neue Zurcher Zeitung, необхідний радикальний розрив зі старими структурами. Все це стосується, в першу чергу, корупції, якою просякли всі урядові рівні, а також факту того, що на керівних посадах в Україні й надалі перебувають представники «старої гвардії».
Часопис завершує, додаючи, що лакмусовим папірцем, що випробує налаштованість Києва на здійснення реформ, має стати 2016 рік. Варто також побачити, чи серйозними є заяви українського керівництва щодо боротьби з корупцією. Однак, попри все, як підсумовує Neue Zurcher Zeitung, на обрії таки постає реалістичний сценарій, який може мати витоки в історії щодо суперечки навколо нового бюджету. Тут ідеться про повільний, проте, можливо, дієвий перебіг реформ, які, втім, повністю забуксують без зовнішнього тиску, перш за все з боку МВФ. Отож інтрига українських реформ триватиме далі.
«Боротьба з корупцією в Україні»
Німецький часопис Die Zeit опублікував матеріал «Напад на спостерігачів ОБСЄ». Видання повідомляє, що групу спостерігачів ОБСЄ обстріляли в зоні бойових дій на Донбасі. Загалом, як зазначають у статті, перемир’я, що було узгоджене в Мінську, залишається доволі тендітним. Упродовж кількох останніх днів повідомляють про певну кількість убитих унаслідок стрілянини на утримуваних бойовиками територіях.
Далі німецьке видання пише, що у східноукраїнському селищі Комінтернове пролунали постріли в бік групи міжнародних спостерігачів із Організації з безпеки та співробітництва у Європі. Внаслідок цього інциденту ніхто не постраждав, а спостерігачі залишили це селище. Газета нагадує, що селище Комінтернове знаходиться на відстані 20 кілометрів на північний схід від контрольованого українським урядом міста Маріуполя. Далі йдеться, що проросійські бойовики одразу ж почали відкидати свою провину і якнайшвидше почали вказувати пальцем у бік українського війська, покладаючи провину за обстріл міжнародних спостерігачів на українських вояків.
Die Zeit пише далі, що попри укладену угоду про перемир’я, смертельні сутички й обстріли відбуваються на цих теренах більш-менш регулярно. З посиланням на речника українського Міністерства оборони, німецьке видання пише, що принаймні троє осіб загинуло впродовж 24 годин наприкінці грудня внаслідок сутичок між українським військом і проросійськими бойовиками. Також повідомляється про жінку похилого віку, котра загинула від поранень, яких вона зазнала внаслідок поранення від мінометного обстрілу. Епіцентром останніх спалахів насильства, згідно з речником Міністерства оборони України, стало селище Зайцеве, розташоване за 55 кілометрів на північ від Донецька. У цьому випадку сепаратисти використовували кулемети, гранати й танки проти підрозділів українського війська.
Німецький часопис також повідомляє з посиланням на дані ООН, що під час збройного конфлікту на Донбасі загинуло більше 9 тисяч осіб, починаючи від квітня 2014 року. Більшість жертв, як наголошує Die Zeit, становлять цивільні. Київ і Захід звинувачують Москву у безпосередній підтримці проросійських бойовиків, які ведуть бойові дії проти Збройних сил України. Кремль, у свою чергу, вже вкотре всі звинувачення відкидає.
«Напад на спостерігачів ОБСЄ»
Один із найпопулярніших часописів Південно-Африканської Республіки The Citizen надрукував статтю під назвою «Українська парафія перетворюється на поле бою на тлі конфлікту з Росією». У матеріалі йдеться про тихе українське село Птича, що на Рівненщині, яке, як пише південноафриканське видання, стало неочікуваним полем бою для православних віруючих у Західній Україні, де розбрат між промосковською й антимосковською конфесіями українського православ’я призвів до конфлікту, віддаленого від українсько-російського збройного протистояння на сході України. Газета повідомляє, що віруючі православної церкви в цьому україномовному селі, озброєні пляшками із запалювальною сумішшю, лопатами й палицями пішли один на одного, розбивши голову принаймні одному священикові.
Південноафриканський часопис пояснює, що від часу спалаху сепаратистського конфлікту на Донбасі у квітні 2014 року тертя в Україні сягали високого рівня не лише на політичному рівні. Релігію також було втягнуто до конфлікту. Йдеться про Українську православну церкву (Московського патріархату) й Українську православну церкву Київського патріархату. І от зараз, як пише газета, збройне протистояння українського війська з проросійськими бойовиками на сході України певним чином знову загострило релігійні тертя між двома конфесіями та віруючими. Зокрема, у селищі Птича, де мешкає приблизно тисяча осіб, парафіяни конфліктують щодо синьо-білої церкви, в якій вони моляться.
The Citizen пише, що сільська парафія належить до Московського патріархату, проте на сільскому референдумі більшість селян вирішила підпорядкуватися Київському патріархатові. Часопис наводить слова отця Іларіона, керівника місцевої діоцезії Київського патріархату, який каже, що анексія Криму та війна на Донбасі чітко продемонструвала, яка церква є по-справжньому українською.
На додаток, за словами отця Іларіона, священники Московського патріархату ведуть служби російською, відмовляючись молитись за українських військових і проводити панахиди за українськими вояками, вбитими на фронті. Якийсь час священники обох конфесій по черзі використовували церкву, проте згодом рішення суду в Києві, згідно з яким церкву мали б використовуати лише віруючі Московського патріархату, розпалило ворожнечу. Деякі священики Московського патріархату забарикадувались у приміщенні сільської церкви, тоді як віруючі української церкви намагались узяти церкву під свій контроль. Правоохоронці були змушені виставити охорону на вході.
Південноафриканський часопис насамкінець наводить дані, що Українська православна церква Київського патріархату, яка переважає у західній і центральній Україні, має 16,3 мільйона віруючих, тоді як Українська православна церква Московського патріархату нараховує більш ніж удвічі менше – 7,8 мільйона. Ця конфесія, як пояснює видання, здебільшого охоплює східні й центральні регіони України. На додаток, завершує The Citizen, збройний конфлікт на Донбасі призвів до того, що майже 100 парафій Московського патріархату вирішили перейти до Київського патріархату лише впродовж цього року.
Переклад Твіту: «Неочікуване поле битви в Україні»
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
