Доступність посилання

ТОП новини

Олег Панфілов: «Мирний сон Цхінвалі»-2


Грузинська жінка плаче біля входу до її зруйнованого будинку. 23 серпня 2008 року

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Останнього тижня січня Міжнародний кримінальний суд (МКС) в Гаазі оголосив про те, що почав вивчення справи про розслідування конфлікту в серпні 2008 року в «Південній Осетії». Навряд чи можна вважати дивним появу в російських ЗМІ повідомлень про те, що «МУС зайнявся вивченням злочинів Саакашвілі», а в грузинській пресі – і Саакашвілі, і представники нинішнього уряду навпаки вітали рішення суду. З іншого боку, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи початок судового розслідування, закликала МУС поспілкуватись із жителями Південної Осетії, які постраждали від дій Саакашвілі.

Швидше за все, Захарова забула, що прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуда перебувала у Грузії в середині жовтня минулого року. Прокурор Бенсуда запросила до палат попереднього виробництва дозвіл на початок розслідування російсько-грузинської війни 2008 року. Про це йшлось у прес-релізі МУС. Як припустила прокурор, у період із 1 липня по 10 вересня 2008 року у Цхінвальському регіоні (так, згідно Конституції Грузії, називається «Південна Осетія») були скоєні військові злочини і злочини проти людяності.

Уже тоді російській стороні не сподобався період, який суд розглядатиме як хронології вчинення злочинів. По-перше, саме з 1 липня південноосетинські бойовики при потуранні російських миротворців почали масовані обстріли сіл із грузинським населенням і напади на грузинську поліцію й адміністрації Цхінвальського регіону. По-друге, саме до 10 вересня була завершена етнічна чистка, коли із Цхінвальського регіону не тільки вигнали все населення етнічних грузин, але й дощенту зрівняли із землею їхні будинки в селах на південь від Цхінвалі. За даними Human Rights Watch (HRW), 12 серпня 2008 року більшість будинків були зруйновані в селах Кехві, Нижні Ачаветі, Верхні Ачаветі й Тамарашені.

Російські військові на території Грузії
Російські військові на території Грузії

Як повідомляла Таня Локшина із Human Rights Watch, «у селі Нижні Ачаветі нашим співробітникам вдалось поговорити з літнім чоловіком, який відчайдушно намагався врятувати тліючий будинок, заливаючи його каламутною водою із джерела, яку він носив двома каністрами. За його словами, переважна більшість жителів, у тому числі і його родина, пішли з села з початком активних військових дій між грузинськими військами і південноосетинськими формуваннями 8 серпня, проте сам він вирішив залишитися, щоб доглянути за худобою. Він каже, що 11 серпня до нього прийшли південноосетинські ополченці, хотіли забрати дещо з домашнього начиння. Почувши відмову з боку господаря, вони підпалили будинок і пішли. У нього не залишилось ні води, ні їжі, руки були обпалені, волосся обгоріло: мабуть, він безуспішно намагався загасити пожежу й перебував у стані шоку. За його словами, в селі залишилося людей 5-10 старих і хворих, усе в такому ж скрутному становищі, багато будинків спалено. У селі Кехві багато будинків були підпалені між 18:30 і 19:30 годинами 12 серпня – коли співробітники Хьюман Райтс Вотч проїжджали повз, вони ще горіли. Дві літні жінки зі сльозами розповідали про те, що трапилось. За словами однієї з них, південноосетинські ополченці, які проїжджали повз, зупинились біля її будинку і «щось кинули», від чого будинок загорівся. Їй нічого врятувати не вдалось, і на момент розмови з нашими співробітниками вона навіть не могла увійти до будинку, що був охоплений вогнем. Грошей при собі у неї не було, і як жити далі в цій ситуації, вона не уявляла. Співробітники Хьюман Райтс Вотч також спостерігали, як у селі Нижні Ачаветі збройні південноосетинські ополченці в камуфляжі виносили з будинків і вантажили на машини меблі, телевізори, обігрівачі, валізи, килими й ковдри».

На початку вересня 2008 року російський телеканал «Вести» з посиланням на «президента Південної Осетії», повідомляв про те, що «гуманітарна допомога, що надходить до Південної Осетії, розподіляється й серед грузинських сіл». Маріонетковий «президент» говорив про «гуманітарну допомогу» якраз тими днями, коли вже було вирішено знищити грузинські села й будувати на їхньому місці селища Московське й новий аеропорт. Ще якийсь час у Кремлі і Цхінвалі оцінювали реакцію світової спільноти на етнічну чистку. У жовтні 2010 року Верховний комісар ОБСЄ з національних меншин Кнут Воллебек застеріг владу Південної Осетії від знищення етнічних грузинських сіл на північ від Цхінвалі, про що заявив раніше голова республіки Леонід Тібілов. Анулювати рішення влади Південної Осетії про знесення сіл закликало також МЗС Грузії.

18 листопада 2008 року міжнародна організація Amnesty International заявила, що приблизно 24 тисячі грузинів, які раніше проживали на територіях «Південної Осетії» і прикордонних із нею районів, залишили свої будинки в результаті військових дій у серпні того ж року. Всього ж у результаті конфлікту 2008 року 192 тисячі людей були змушені залишити свої будинки – не тільки в «Південній Осетії», але й інших регіонах країни, окупованих російською армією. Багато людей, насамперед у Росії, досі вважають, що «війна в Південній Осетії» обмежувалась тільки цим регіоном, а насправді російська армія окупувала майже половину території Західної Грузії, Хашурі, Горі й осіла в 36 кілометрах від Тбілісі.

Багато хто досі оцінює ту війну з першої брехні – про кілька тисяч загиблих у «Цхінвалі, що мирно спав»

Багато росіян, жителів пострадянського простору і частина населення країн, куди проникає російська пропаганда, досі оцінюють ту війну з першої брехні – про кілька тисяч загиблих у «Цхінвалі, що мирно спав». Жахлива цифра з'явилась у перший день війни з однією метою – переконати світову спільноту в тому, що російська 58-а армія зайшла на територію окупованої Росією «Південної Осетії» виключно для захисту населення. Завдяки моніторингу вдалося простежити хронологію поширення брехні. В інформаційній програмі «Вести» телеканалу «Росія» (8 серпня, 20:00) озвучили інформацію: «Скільки людей загинуло й постраждало, з'ясувати поки неможливо. Представники Змішаної контрольної комісії кажуть, що втрати осетинської сторони обчислюються тисячами ». Через 17 хвилин на сайті www.vesti.ru, перші цифри про «трагедію колосального масштабу» були названі чиновником уряду Північної Осетії: «Неповна доба з початку бойових дій – і вже незліченні жертви. За інформацією Теймураза Касаєва, міністра у справах національностей Північної Осетії, за попередніми даними в результаті нападу грузинських військ у Південній Осетії загинуло більше тисячі мирних жителів. Горить зруйнований Цхінвалі, горять села. Осетинський народ переживає трагедію колосального масштабу». О 22:25 8 серпня агентство «Regnum» поширює повідомлення із заголовком: «У День корінних народів світу очікується поховання 3 відсотків південноосетинців». Без посилання на джерело інформації агентство повідомляє: «За попередніми даними, в рамках проведеної 8 жовтня військової операції грузинських військ «із відновлення конституційного порядку» в Південній Осетії загинуло 1400 людей. Це майже 3 відсотки осетинського населення на південних територіях проживання».

9 серпня агентство РИА «Новости» з посиланням на міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова поширює повідомлення, що «кількість жертв конфлікту в Південній Осетії зросла до 1500 осіб». А наступного дня, 10 серпня, агентство ІТАР-ТАСС (час випуску інформації – 14:44) наводить слова заступника міністра закордонних справ Росії Григорія Карасіна: «Сьогодні 4-й день трагічних подій у Південній Осетії. Результати катастрофічні, загинуло більше двох тисяч осіб, в основному осетини, більшість – громадяни Росії». Того ж дня у спецвипуску програми «События» російського телеканалу «ТВ-Центр» (час випуску – 19:05), кореспондент Євген Піддубний повідомляє: «До вечора стало відомо, що у Цхінвалі за час бойових дій загинуло більше двох тисяч осіб. Дуже багато мертвих на вулицях міста. В основному родичі забирають трупи додому».

Руйнування у Цхінвалі
Руйнування у Цхінвалі

Тільки 15 серпня було висловлено перший сумнів у реальності такої кількості жертв – у програмі «Особлива думка» радіостанції «Ехо Москви». Журналіст Леонід Радзіховський, зокрема, сказав: «Щодо Осетії, я не думаю, що країна, де сильно зруйноване місто й загинули аж ніяк не дві тисячі, як зараз кажуть, а, за оцінками правозахисників, десь порядку ста чи двохсот осіб... ».

«Независимая газета» 18 серпня публікує більш детальну інформацію: «Гра з цифрами виглядала особливо незрозумілою. Кількість загиблих, яка з'явилась одразу – дві тисячі людей – явно не підтверджувалась. До Південної Осетії вилетіла представницька комісія Слідчого комітету, яка порушила справу за статтею КК «геноцид», і до четверга було виявлено 60 тіл мирних жителів. Плюс 74 загиблих військовослужбовці. Ясно, що і це – непоправна втрата для близьких. Однак первісне різке збільшення кількості постраждалих виглядає тепер справою, необхідною для виправдання жорсткості удару у відповідь».

Пізніше брехню про кількість загиблих спростувала і група Human Rights Watch, що проводила спеціальне розслідування «Південної Осетії». Як розповіла Локшина, «під час поїздки HRW зафіксувала понад 20 загиблих у Цхінвалі і по 1-2 загиблих у селах». Кремлю вигідна була велика цифра, оскільки 25 серпня Рада Федерації Росії ініціювала звернення до президента Медведєва із проханням визнати незалежність Абхазії і Південної Осетії. Спочатку Рада Федерації, а в середині дня Державна дума одноголосно ухвалили відповідні звернення до голови держави. Окупація й захоплення Тбілісі не вийшли: у відповідь на російську агресію виступив президент США Джорд Буш-молодший і єдиним російським кроком відчаю стало визнання «незалежності Південної Осетії», а заодно й Абхазії, хоча там не було бойових зіткнень.

Кремль ще якийсь час намагався поширювати неправдиву інформацію, навіть погрожував першим порушити справу в Міжнародному кримінальному суді. Не врятувала для Росії ситуацію навіть доповідь швейцарського дипломата Хайді Тальявіні 2009 року, за змістом досить нейтральна. Грузія зібрала величезну кількість документів, зафіксувавши не тільки кожного біженця, але й отримавши матеріали про руйнування грузинських сіл.

Прокурор Фату Бенсуда
Прокурор Фату Бенсуда

Ще кілька місяців тому, в жовтні 2015 року, і в Росії, і в окупованому Цхінвалі висловили стурбованість тим, що МКС почав процедуру розслідування. Начальник Сектора кавказьких досліджень Російського інституту стратегічних досліджень, політолог Артур Атаєв вважав невипадковим, що розслідування ініційоване саме зараз. «Поки важко говорити однозначно. Але на деякі речі я б звернув увагу. Зокрема, на те, що Фату Бенсуда угледіла в діях сторін ознаки, що підпадають під юрисдикцію Гаазького суду, через більш ніж сім років після «п'ятиденної війни». Можливо, ця заява Гаазького суду ініційована тими чинниками, які зацікавлені в ослабленні позицій Росії на міжнародній арені».

Якщо говорити інакше, то претензій до Росії накопичилось насправді так багато, що найближчим часом на Кремль може чекати ще кілька кримінальних справ – і щодо двох воєн у Чечні, і у зв'язку з агресією проти України.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Олег Панфілов

    Професор державного університету Ілії (Грузія), засновник і директор московського Центру екстремальної журналістики (2000-2010)

XS
SM
MD
LG