Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Черговий випадок блокування російською владою ЗМІ, що розповідають про Крим, подія цілком очікувана. Свобода думок і незалежне трактування подій – це той Джинн, якого Кремль найбільше боїться випускати з пляшки. У режимі, збудованому на тотальній брехні, плюралізм думок стає найстрашнішою зброєю, куди більш руйнівною, ніж будь-які Іскандери. Проте всі потуги Москви марні.
У нинішніх умовах правда – це справжнісінький екстремізм в очах російської влади. Режиму, збудованому на підміні понять, подвійних стандартах, корупційних схемах і потьомкінських селах понад усе на світі страшне світло здорового глузду.
Тільки при цьому світлі кривому дзеркалу пропаганди не спотворити фактів, що країна обкрадена, народ бідний, а король голий. Що ворогами цієї країни є корупція, сировинна залежність і пияцтво, а не Вашингтон, Київ і Анкара. Що Крим з мирного, відкритого всьому світу південного півострова перетворився на ізольований острів ксенофобії та страху. Що «орден на грудях» Росії насправді – найважчий камінь на її шиї.
У Криму є запит на альтернативні думки, тому знаходитимуться все нові способи обходити, слухати, дивитися, читати і порівнювати
Але всі спроби зачистити інформаційний простір безглузді. У Криму є запит на альтернативні думки, тому знаходитимуться все нові способи обходити, слухати, дивитися, читати і порівнювати. Інформаційна ванна пропаганди потихеньку перегрівається від абсурду і злості, починаючи обпалювати навіть найбільш товстошкірі зади. Запит на альтернативу очевидний, як у середовищі мовчазного проукраїнського Криму, так, до речі сказати, і в середовищі галасливого ура-патріотичного проросійського.
Росія, яка жила в головах багатьох кримських росіян, це зовсім не та країна, в якій їм насправді довелося опинитися. Зовсім не про такий російський Крим вони мріяли. Чим далі в ліс, тим більше дров, тим більше шишок. Дуже багато найщиріших прихильників «кримнаша» не приховують роздратування від разючої невідповідності телевізійної картинки і реального стану справ.
Місцеві ставленики Кремля потрапили під справжній шквал критики в соціальних мережах. Їхня некомпетентність стає занадто страшною. Планомірний розвал кримської економіки при цьому також очевидний всім, хто має хоч невелике знайомство з місцевими реаліями. Проте офіційні медіа продовжують під копірку малювати бадьору картинку з рішучих заходів і грандіозних проектів.
Навіть у найбільш дрімучі януковичівські роки в Криму існували 1-2 опозиційні телеканали, були незалежні сайти та газети, існували майданчики для вільної дискусії. Зараз Крим втратив таку альтернативу. Резонно, що ті кримські ЗМІ, які для самої можливості займатися журналістикою змушені нині працювати з території України, стали ледь не єдиним майданчиком для публічної дискусії. В їхніх ефірах з'являються коментарі відомих політичних і громадських діячів, причому, не тільки проукраїнських. Також вони є ледь чи не єдиним джерелом критичного аналізу процесів, які відбуваються в Криму.
Москва може і далі потроху закручувати гайки, але в цьому процесі є межа міцності матеріалу, за яким зриває різьбу
Москва може і далі потроху закручувати гайки, але в цьому процесі є межа міцності матеріалу, за яким зриває різьбу. У нинішніх економічних умовах це може відбутися в будь-який момент. Падіння цін на нафту і санкції працюють, як потужний пилосос. Вони висмоктують з країни останні резерви. Населення бідніє і рано чи пізно почне потихеньку приходити до тями після агресивного промивання мізків. Останні сплески протестної активності показують, що процес уже почався.
Важливо відзначити ще такий нюанс, що половинчасті заходи не працюють в принципі. Там, де є хоч якийсь простір для свободи, вона, рано чи пізно, стає на ноги і перемагає. Згадати хоча б радянські часи, коли навіть через залізну завісу в країну просочувалися «голоси» з протилежного її боку. У той же час методи товаришів Сталіна та Кіма для Путіна також неприйнятні. Росія критично залежить від торгівлі із Заходом, його технологій і капіталів, а в разі масових репресій її від них відріжуть, не моргнувши й оком. Петрократія завалиться рівно в той же день.
Іван Сергеєнко, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
