Життя в темряві у Криму залишається об'єктивною реальністю – огляд кримської преси

У Новоселівському, де за офіційною версією була зареєстрована африканська чума свиней, задихаються від смороду і страждають без транспорту, пише «Крымский телеграфъ». Тим часом, у кримських торговців конфісковують імпортний товар, пише кримськотатарська газета Avdet. Для жителів Сімферополя блекаут поступово перетворюється в неприємний спогад, у той час як для решти Криму життя в пітьмі залишається об'єктивною реальністю, пише «Крымское время». А «Крымская газета» зазначає, що від закону про обов'язкову реєстрацію у ФСБ дронів (безпілотних літальних апаратів), може постраждати ринок радіокерованих іграшок. Оглядач «Кримської світлиці» Валентин Бут тим часом вважає, що здача інтересів України почалась із перших років незалежності.

У Новоселівському, де за офіційною версією була зареєстрована африканська чума свиней, задихаються від смороду і страждають без транспорту, пише «Крымский телеграфъ». Журналісти газети виїхали до селища, який із кінця січня живе в закритому режимі. Як пише кореспондент Євгенія Корольова, потрапити до Новоселівського не так уже й складно: головне з собою нічого не ввозити.

«На блокпосту чоловік в окулярах, одягнений не по формі й без будь-яких розпізнавальних знаків, акуратненько переписав номер машини і ім'я водія, а пасажирам досить потоптатися по продезінфікованої соломі – і ти вже в селищі. Набагато складніше знайти тут місцевих жителів – Новоселівське немов вимерло», – пише Корольова.

При цьому на виїзді з села, як пише автор, тупцювати на соломі вже не потрібно, обмежуються лише дезінфекційною обробкою автомобіля.

Над селищем, як повідомляє газета, видніється густий сірий стовп диму – «спалювання трупів відбувається прямо на околиці селища: від останніх дворів до «крематорію» всього метрів сто». Причому відбувається все на відкритому повітрі – «ніякого тобі спеціального приміщення чи хоча б обгородженого майданчика», говориться в матеріалі під назвою «У диму чуми».

Через дим місцеві жителі не можуть вивісити на вулицю сушитися білизну, а через заборону на вивезення з селища на продаж молока і м'яса – не знають, як жити, пише журналіст. Про компенсацію нічого конкретного не знають, чули, що для цього потрібно завести рахунок у банку, для чого доведеться їхати до Роздольного. «Але ось автобуси тепер до Новоселівська не заїжджають, так що потрібно йти на трасу – до зупинки «Північна», а це три кілометри», пише газета.

У кримських торговців конфіскували імпортний товар, пише кримськотатарська газета Avdet. Видання повідомляє, що «в селищі Єди-К'ую (Леніно) прокуратура провела рейд на речовому ринку»: у торговців перевіряли документи й цікавились виробником товару.

«У результаті рейду в одного з підприємців вилучили велику партію спортивного взуття імпортного виробництва. Перевірка на ринку триватиме кілька днів», – повідомляє видання.

Avdet також пише, що акція кримських татар під стінами українського МЗС у Києві виявилась нечисленною. Кримські татари, як повідомляє газета, обурилися мовчанням українського зовнішньополітичного відомства про обшуки у Криму й організували акцію з вимогою відреагувати на незаконні дії на півострові.

«Якщо наші чиновники набрали в рота води, то ми не маємо наміру мовчати! Де ОБСЄ, ПАРЄ, ООН, МКК й інші міжнародні структури?» – обурився в соцмережі один із учасників акції Ерфан Кудусов.

Однак, акція виявилась нечисленною: обуритись мовчанням українських дипломатів прийшло приблизно десять осіб, пише газета.

Для жителів Сімферополя блекаут поступово перетворюється лише на неприємний спогад, у той час як для решти Криму життя в пітьмі, як і раніше, залишається об'єктивною реальністю, пише «Крымское время». Газета зазначає, що такий стан справ «суперечить гучним заявам наших керівників про «справедливий розподіл ресурсу».

«Цікаво, що чим далі населений пункт розташований від столиці, тим більше часу його населення проводить без електрики. Виходить, що за межами сімферопольської об'їзної мешкають люди другого сорту, обурюються у провінції», –​ зазначає видання.

При цьому в Сімферополі, як пише газета, не тільки припинені віялові відключення електроенергії, а й відновлено рух тролейбусів, «які напівпорожні катаються містом». У той час, як у регіонах налагодити свій повсякденний побут «нереально при всьому бажанні».

«Громадяни терплять. Але на скільки ще вистачить їхньої витримки?» – запитує журналіст газети Рада Добужинська.

Газета також нагадує, що «до анонсованої кримським урядом енергонезалежності республіки залишилось ще три місяці»

Від закону про обов'язкову реєстрацію у ФСБ дронів (безпілотних літальних апаратів), може постраждати ринок радіокерованих іграшок, пише «Крымская газета». Як уточнює видання, батьки просто не захочуть проходити через бюрократичне коло через дитячі забави.

У той же час, не дивлячись на посилення контролю літальних апаратів із боку держави, деякі кримські компанії, що займаються аерозйомкою, вважають цю міру виправданою, мовляв «чим більше дронів буде зареєстровано, тим безпечніше для громадян», пише газета.

«Для нашого регіону використання дронів дуже перспективне – це не тільки комерційна зйомка заходів, курортних об'єктів, але й кіновиробництво, реклама. Дрони зараз у тренді», – прокоментував директор Сімферопольської компанії «АероКрим» Леонід Федоров.

Федоров при цьому переконаний, що нове законодавство не відіб'ється на ринку «шпигунських» іграшок, оскільки більшість бюджетних моделей дронів вагою приблизно 200 грамів і не підпадають під обов'язкову реєстрацію.

Дрони, як зазначає газета, коштують недешево, проте деякі дітлахи все одно примудряються випросити на день народження квадрокоптер, вертоліт із відеокамерою чи танк-шпигун. Причому чим більш інтелектувальна система, тим дорожчий гаджет.

Здача інтересів України почалась із перших років незалежності, пише оглядач «Кримської світлиці» Валентин Бут. На думку автора, «нерозуміння вищими чинами України значення військового флоту для морської держави призвело не тільки до розділу Чорноморского флоту, а й до угоди (всупереч Конституції) залишити на території півострова московську військово-морську базу».

«Шкодили», як вважає автор, і непродумані, нескоординовані дії патріотичної опозиції, які «фактично були на руку Кремлю і проросійським силам у Криму, котрі виставляли їх як «доказ бендерівсько-фашистської загрози». Найстрашнішим ворогом, на думку оглядача, є бездіяльність і очікування дива під «заколисливе бурмотіння української влади про успіхи в отриманні чергового західного траншу, і наївна віра в те, що ті, хто без єдиного пострілу здав Крим, раптом перетворяться на мудрих стратегів і повернуть його» Україні.

«Українському товариству з самого початку нав'язується думка про те, що варто Україні стати заможною, як Крим сам попроситься назад. Як на мене, ті, хто поширює таку думку, або абсолютно не орієнтуються в реаліях сьогоднішнього часу, або свідомо вводять людей в оману. По-перше, в Москві не звикли рахуватись із думкою народу, тому навіть якщо завтра всі кримчани раптом дуже захочуть повернутись до України, їм би довелося пройти дуже складну і тривалу процедуру відмови від російського громадянства. При тому, що про сам півострів мова б не йшла – влада сьогоднішньої Росії врахувала «помилку» Леніна, виключивши на законодавчому рівні можливість виходу з Федерації її суб'єктів», – вважає оглядач.

Інша справа, пише Бут, що «позитивне ставлення кримчан до возз'єднання з Україною було б далеко не зайвим на той час, коли під дією санкцій, ембарго, блокади й тиску міжнародних організацій, Москва буде змушена переглянути своє законодавство в тій його частині, яка робить можливим вихід із Федерації її членів». На думку оглядача, не виключено, що тоді «захоче цього не тільки Крим».