«Його гноблять, проти нього спрямована вся міць репресивної машини» – адвокат Афанасьєва

Ігор Бубнов

Кореспондент Радіо Свобода в Республіці Комі (Росія) поговорив із адвокатом Олександром Попковим, який захищає інтереси засудженого в Росії у «справі кримських терористів» громадянина України Геннадія Афанасьєва.

Геннадій Афанасьєв – фігурант кримінальної справи щодо українського режисера Олега Сенцова, засудженого на 20 років позбавлення волі за звинуваченням в «організації терористичної організації» у Криму. Справу Афанасьєва розглядали в особливому порядку, оскільки він дав свідчення проти інших фігурантів справи. Однак на процесі у справі Олега Сенцова й Олександра Кольченка він відмовився від свідчень, заявивши про тортури під час допиту. Афанасьєв повідомив, що обмовив Сенцова і що терористичної організації за їхньою участю у Криму не існувало. Відбувати покарання Афанасьєва відправили до колонії суворого режиму № 25 у Сиктивкарі. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Афанасьєва, Сенцова й Кольченка політичними в'язнями.

Тиждень тому, 8 лютого, Афанасьєва, засудженого на сім років позбавлення волі, перевели з виправної колонії до ЄПКТ (єдиного приміщення камерного типу – КР) посиливши йому таким чином умови відбування покарання. Переведення до такої камери вважається одним із найсуворіших покарань для порушників режиму виправної установи. У ній можуть утримуватись засуджені з різних колоній із різними умовами утримання. Тепер Афанасьєв може отримувати тільки одну передачу за півроку. Також за шість місяців йому можуть надати лише одне короткострокове побачення (і лише в тому випадку, якщо дозволить тюремне керівництво). Приводом для посилення умов утримання українця стало виявлення в нього під час обшуку в колонії сім-карти. При цьому сам Афанасьєв стверджує, що сім-карту йому з помсти підкинули самі працівники виправного закладу.

За словами адвоката Геннадія Афанасьєва Олександра Попкова, незважаючи на те, що його підзахисний терміново потребує лікування, суд 12 лютого відклав слухання про можливість переведення ув'язненого до Краснодарського краю до 9 березня.

– Там цікава колонія, жіноча. Але посеред жіночої колонії – корпус ЄПКТ, де є камери для особливо злісних порушників із колоній загального й суворого режиму. Зазвичай туди відправляють особливо тих, хто провинився – терористів, убивць, ґвалтівників. Розташована колонія на околицях російського міста Микунь, у пустельній місцевості.

– Як Вас там зустріли співробітники?

– Нормально. Щодо допуску ніяких претензій у мене не було. Спочатку вони запропонували мені сходити до штабу, який у місті, підписати заяву, але потім сказали, що можна обійтись без цього. Допустили всередину. Але після цього в нас виник конфлікт, тому що вони дуже хотіли подивитись усі мої документи. Це було неприємно. Я намагався пояснити, що вони порушують Конституцію Росії, федеральний закон «Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації», Кримінально-процесуальний кодекс Росії, Кримінально-виконавчий кодекс Росії. Вони наполягали на тому, що в них інструкція, тому я повинен показати всі документи. Нібито я можу передати листи-«маляви» й іншу інформацію. Досить довго ми сперечались. У підсумку вони мене допустили без огляду, але фактично сиділи в нас на голові. Один товариш сидів за склом і уважно стежив, що ми робимо, слухав. Там камера працювала, по сусідству ще один співробітник сидів. Вони стежили, щоб ми нічого зайвого не сказали, щоб не передав я йому щось.

​– Геннадій певний час провів у тюремній лікарні. Як його здоров'я зараз?

– Зовні він виглядає нормально. Ані комплекція, ані зовнішній вигляд не змінились. Він досить впевнено себе почуває. Але в нього великі проблеми зі здоров'ям – це зараження крові. Через це у нього на шкірі запалення, прищі, фурункули. У нього сильний біль. Запалення треба лікувати, а їх як слід не лікують. Начебто йому повинні були колоти якісь антибіотики, але цього не відбувається.

– Коли інфекція потрапила у кров – до колонії чи після?

– Як він припускає, це захворювання з'явилось, коли його етапували. Він довго їхав, не було ніяких умов прийняти душ, було холодно, було брудно, білизну не видавали. У грудні він уже говорив мені, що ця хвороба почалася. Його направили до лікарні, і ми сподівалися, що його вилікують. Але цього не сталося. Він на лікуванні був упродовж п'яти днів, із ним нічого не робили й відправили його назад.

– Зараз ліки дають?

– Щоб вилікувати зараження, повинен бути курс. Наскільки я знаю, йому повинні проколоти антибіотики, щоб разом убити заразу. Йому призначили ці антибіотики у виправній колонії № 25, але дали їх один раз, а потім через тиждень дали ще таблетку. Зрозуміло, що це не лікування, а незрозуміло що.

– Він у ЄПКТ не занепав духом?

– Його гноблять дуже сильно. Проти нього спрямована вся міць репресивної машини. Напевно, це найбільше його турбує. Одне на інше накладається: проблеми зі здоров'ям, із керівництвом, яке йому оголошує без причини стягнення.

– За що?

– Перше стягнення – за лезо. Коли він тільки приїхав із етапу, тільки привезли його до колонії. Він перебував на карантині, це закрита зона, куди немає доступу. Там повністю змінюють одяг, обшукують. Коли він був на карантині, до нього на сьомий чи восьмий день підійшов заступник начальника колонії, засунув пальці до кишені на робі й витягнув звідти половинку леза, яке було між двома пальцями. Це вузька горизонтальна кишенька, куди треба вставляти бірку, щоб її було помітно. За це йому висунули перше стягнення. Ще було стягнення за те, що він у нічний час молився. Нібито не можна цього було робити. Потім він робив сам собі перев'язку через те, що ніхто не робив йому перев'язку. І він ішов із умивальника без роби, без сорочки. Нібито через те, що в нього не було на грудях таблички, йому оголосили ще одне стягнення. Ще одне стягнення, про яке нам відомо, – це сім-карта.

– Як її знайшли в Афанасьєва?

– У нього знайшли в куртці, знову ж у кишені. Був великий обшук у всіх. Їх вигнали на вулицю, а потім по одному заводили до приміщення. Коли він заходив усередину, то з кишені куртки витягли сім-карту. Куртка була в нічний час у каптерці. Доступу в нього туди вночі немає, але він є у завгоспів, керівників. Покласти туди могли за участю тих, хто працює на керівництво. Геннадій наполягає, що сім-карта не його, жодного стосунку він до неї не має. Він написав заяву до Слідчого комітету Росії і прокуратури про те, щоб розслідували цю справу, з'ясували, чия це сім-карта, які дзвінки з неї здійснювались. Він хоче захистити себе від цих підозр і знайти винних, якщо це якимось чином пов'язано зі співробітниками Федеральної служби виконання покарань Росії.

– У нього є можливість якимось чином взаємодіяти із зовнішнім світом?

– Майже нема. Телефонні дзвінки неприпустимі. У нього одне короткострокове побачення раз на півроку на розсуд керівництва колонії. Відповідно, ми розуміємо, яким буде їхнє рішення. Він може отримувати листи, але всі вони перебувають під контролем колонії. І, як сказав Гена, з середини грудня він не отримує листів. Вони кудись зникають, хоча нам відомо, що люди їх надсилають.

На судовому засіданні 12 лютого захист Афанасьєва заявив ще одне клопотання про зміну позовних вимог. На думку адвоката, етапування Афанасьєва до Сиктивкара порушило статтю 3 Європейської конвенції з прав людини, адже саме переведення створило нестерпні умови для ув'язненого.

Раніше Попков також попросив представників Федеральної служби виконання покарань Росії надати документи про заповненість колоній у Ростовській, Воронезькій областях і Краснодарському краї, щоб з'ясувати, чи можливо перевести Афанасьєва ближче до Криму. До 12 лютого така інформація надійшла лише із Краснодарського краю. Регіональне керівництво Федеральної служби виконання покарань Росії запевнило, що зможе прийняти Афанасьєва. Однак суддя вирішив перенести засідання на 9 березня, щоб дочекатись інших паперів, і попередив, що ті керівники Федеральної служби виконання покарань Росії, які не нададуть інформацію, будуть оштрафовані.

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода