Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Корупція українських олігархів не стала несподіванкою


Американський журнал із питань зовнішньої політики Foreign Affairs пише про засадничу необхідність вироблення і дотримання Україною великої зовнішньополітичної стратегії своїх подальших кроків. Британський часопис The Guardian повідомляє про результати референдуму в Нідерландах і деякі моменти, з тим пов’язані. Найтиражованіше періодичне видання Німеччини Süddeutsche Zeitung розглядає можливу реакцію на оприлюднення імені президента України у «Панамських документах».

Американський журнал Foreign Affairs містить матеріал «Велика стратегія України. Як тримати курс між Росією і Заходом». Автор статті, відомий американський політолог Олександр Мотиль, пише, що Україні потрібна велика стратегія, яка мала би поставати у вигляді низки всеосяжних і реалістичних цілей як дороговказів для геополітичного, економічного та культурного розвитку у наступні 20 років. Нинішня війна з Росією доволі чітко вказала на те, що Україна не може більше вже сподіватись на те, що все якось саме собою складеться. Так само Київ не може мати гарних стосунків буквально з усіма. Російське вторгнення до Криму та східного Донбасу означає, що Україна має почати робити свій вибір у плані подальших кроків, які б забезпечували власні інтереси Києва. Далі автор додає, що Україна становить стратегічний інтерес життєвої ваги для європейської безпеки, стабільності та виживання. Саме існування України гарантує, що небезпека з боку Росії та її імперські амбіції завжди вгамуються на порозі Європи.

Жодні дипломатичні зусилля України не переконають західну Європу в тому, що українці гідні європейського майбутнього, лише заможна і потужна Україна зможе це зробити
Олександр Мотиль, Foreign Affairs​

Автор статті веде далі, що західна Європа завжди вбачала у східних європейцях таких собі політично незрілих «майже європейців». Ставлення Західної Європи до України є навіть більш зверхнім, що, у свою чергу, ґрунтується на постулаті, що, мовляв, українці ніколи не будуть такими, як «ми». Як мовиться у статті, історія наводить на думку, що Україна також має бути дещо скептичною щодо здатності Європи виступати єдиним фронтом, коли справа стосується Росії. Це, втім, не означає, що Україна має облишити свої європейські амбіції. Ще одним важливим моментом, на думку аналітика, є те, що ставлення США до України залежить від стану американсько-російських відносин. Коли ці відносини добрі, Україна зникає з порядку денного США. Коли стосунки погані, як-от наразі, Україна набирає стратегічної важливості для Вашингтона.

Олександр Мотиль підсумовує у статті у Foreign Affairs, що Україна мусить і надалі намагатись підтримувати найкращі стосунки з Європою, Росією та США. Дипломатія завжди відіграватиме важливу роль. Водночас, як додає автор, жодні дипломатичні зусилля України не перетворять Росію на дружнього сусіда. Як вказує історія, лише перетворенням Росії на меншу або неімперську державу можливо досягти цієї мети. Так само як і жодні дипломатичні зусилля України не переконають західну Європу в тому, що українці гідні європейського майбутнього. Лише заможна і потужна Україна зможе це зробити. Політичне, економічне та культурне розлучення з Росією, інтеграція до світової спільноти, з вибудовою союзницького альянсу зі Східною Європою, Туреччиною та Сполученими Штатами – це три важливі компоненти великої стратегії, які можуть забезпечити виживання і безпеку України у наступні кілька десятиріч.


«Велика стратегія для України»

Британський часопис The Guardian публікує статтю «Нідерландський референдум переважною більшістю голосів відкидає тісніші зв’язки між ЄС та Україною». Видання пише, що дві третини нідерландських виборців виступили проти політичної, торговельної та оборонної угоди ЄС з Україною, показавши силу євроскептичних настроїв у Нідерландах. Далі додається, що активність виборців була низькою і становила лише 32%, з яких 62% відкинули угоду з Україною на цьому референдумі. Хоча цей референдум і мав консультативний характер, нідерландський прем’єр Марк Рютте визнав, що для його непопулярного уряду буде політично неможливим ратифікувати угоду в її нинішній формі. Однак, як зазначає британська газета, Нідерланди нині головують у ЄС, і керівникові цієї країни потрібен буде час для того, щоб розібратись, як саме можна виправити ту угоду з тим, щоб задовольнити всі сторони.

Хоча цей референдум і мав консультативний характер, нідерландський уряд не зможе ратифікувати угоду в її нинішній формі
The Guardian

Далі часопис наводить слова президента України Петра Порошенка, який заявив, що Україна і надалі вестиме курс на приєднання до Євросоюзу, незважаючи на результат референдуму в Нідерландах. У матеріалі також зазначається, що будь-які зміни до угоди мають бути схвалені обома палатами нідерландського парламенту, включно з Сенатом, де нестійка коаліція прем’єра Рютте не має більшості. Якщо буде знайдено компроміс, він має бути таким, що задовольнить інші європейські країни, разом із Європейською комісією та урядом України. Головний опонент Марка Рютте – антиєвропейський, антиісламський політик Герт Вілдерс, чия популярність сягнула високої позначки у світлі кризи з мігрантами у Європі, – заявив, що результат референдуму означає початок кінця уряду Рютте та Євросоюзу у його нинішньому форматі.

The Guardian пише, що Європейська комісія заявила, у свою чергу, що зачекає, доки нідерландський уряд запропонує шлях виходу з цієї ситуації. Поміж можливих варіантів – продовження тимчасового застосування угоди з Україною або вироблення певних пунктів спеціально для Нідерландів, як це було у кількох схожих випадках раніше. Видання наводить слова Мартіна Вебера, лідера правоцентристської Європейської народної партії, яка становить найбільший блок у Європейському парламенті, який заявив, що варто зробити Європу більш демократичною і прозорою з більшим наголосом на контактах з людьми. Він додав, що все це набирає ваги особливо напередодні проведення референдуму у Британії щодо членства тієї країни у Європейському союзі.


«Ох, Нідерланди… і воно було треба? Україно, ти нам усе одно потрібна, тільки це стало трохи складніше»

Найтиражованіший часопис Німеччини Süddeutsche Zeitung друкує статтю «Солодке і кисле». Часопис пише, що ані генеральний прокурор України, ані антикорупційне бюро не розслідуватимуть офшорну діяльність президента Петра Порошенка. Лише український парламент, на думку мюнхенського видання, може щось вдіяти у цьому плані. Як зазначає газета, публікація даних про офшорний бік діяльності президента Порошенка викликала багато розголосу без якихось політичних наслідків. На додаток Генеральна прокуратура України одразу повідомила, що не розпочинатиме розслідування. Часопис додає, що вже ввечері в понеділок, наступного дня після оприлюднення матеріалів, Петро Порошенко написав у Фейсбуці, що з 2014 року, коли його було обрано президентом України, він передав управління своїм бізнесом консалтинговим та правничим фірмам. Порошенко заявив, що він, вочевидь, є найпершим політичним лідером України, який у серйозний спосіб реєструє свої статки.

Далі повідомляється, що журналісти незалежного українського телеканалу «Громадське ТБ», що брали участь у Проекті розслідування корупції та організованої злочинності, подали в ефір телепрограму «Таємне життя президента Порошенка». У цій програмі, як зазначає німецьке видання, було представлено у деталях листування представників Порошенка та панамської компанії Mossack Fonseca і певні документи.

Петро Порошенко не вчинив нічого відверто нелегального, тож не можна звинувачувати його у якихось злочинах
Süddeutsche Zeitung

Німецький часопис додає, що пресова служба президента Порошенка заявила, що офшорна компанія Prime Asset Partners, яку згадують у «Панамських документах», є частиною процесу передачі статків Порошенка у траст. Хоча, додає мюнхенське видання думку розслідувачів, все виглядає на те, що тут йдеться про спробу уникнути сплати податків.

Süddeutsche Zeitung повідомляє, що реакції на розслідування, яке здійснили журналісти «Громадського» телебачення, а також київського англомовного часопису Kyiv Post, який теж брав участь у міжнародному розслідуванні, були доволі критичні. Цей часопис, як пише німецька газета, перебуває в особливо делікатному становищі, бо ж його власник Мохаммад Захур, разом зі ще 20 українцями, теж згадується в оприлюднених «Панамських документах». На додаток, як вважають критики розслідування, офшорна діяльність і корупція українських олігархів не стали жодною несподіванкою, бо вони є просто елементом економічної діяльності. Та й, як підсумовує мюнхенське видання, Петро Порошенко за цих умов не вчинив нічого відверто нелегального, тож не можна звинувачувати його у якихось злочинах.

  • 16x9 Image

    Олесь Ковач

    Кореспондент Радіо Свобода у Великій Британії з 2014 року. Упродовж багатьох років працював на BBC та в цілій низці великих міжнародних телерадіомовників, друкувався у провідних виданнях Європи, Північної і Південної Америки та Австралії. Здобував освіту у Київському та Лідському (Велика Британія) університетах.

XS
SM
MD
LG