Доступність посилання

Віталій Портников: Штайнмайер, Ноель-Бакстон та історія


Президент Росії Володимир Путін (л) і голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер

Спеціально для Крим.Реалії

Глава німецького зовнішньополітичного відомства Франк-Вальтер Штайнмайер стверджує, що путінська Росія рано чи пізно має отримати можливість повернутись у «велику вісімку» – не цього року, так наступного. Штайнмайер, щоправда, каже, що для цього Росія має внести свій конструктивний внесок у вирішення конфліктів в Україні та Сирії. Але він ані словом не згадує необхідність вирішення тієї самої основної причини, через яку Росія була вигнана з «вісімки», – анексії Криму. Адже відмова сидіти з Путіним за одним столом – це не просто результат деструктивної діяльності російського президента в локальних конфліктах, а висновок з порушення його країною міжнародного права.

Що ж, нічого історично нового в такому підході немає. Вже на початку 1940 року, коли повним ходом йшла друга світова війна, відомий британський політик-ліберал лорд Едвард Ноель-Бакстон – між іншим, він теж пропонував домовитись із фюрером, домігшись для Чехії в її мюнхенських межах і «зменшеної» Польщі культурної автономії у складі рейху і права посилати своїх депутатів у рейхстаг. Про суверенітет Чехословаччини і Польщі, про Австрію і Судети проникливий лорд навіть не згадував. І жодних сумнівів у необхідності зберігати взаєморозуміння з Гітлером у Ноель-Бакстона теж не було, він лише хотів, щоб фюрер видалив із керівництва Рейху своїх найрадикальніших (!) соратників. Однопартійці пана Штайнмайера, німецькі соціал-демократи, які на той час тисячами нудились у концентраційних таборах Рейху, цікавили ліберального лорда в останню чергу. І, напевно, багатьом його прихильникам здавалось, що саме так – знайшовши «компроміс» із агресором за чужий рахунок і не думаючи про катастрофу його власних громадян і жителів захоплених їм територій, – можна зупинити війну.

Час божевільних капітулянських меморандумів, здавалось би, завершується. Але ноель-бакстони з європейської політики нікуди не поділись

Лорд Ноель-Бакстон завершив роботу над своїм меморандумом 3 січня 1940 року. До кінця цього ж року під окупацією Гітлера вже були Данія, Норвегія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, під окупацією Сталіна – Латвія, Литва та Естонія. Сама Великобританія пережила важкий час авіанальотів люфтваффе. На чолі її уряду стає Черчилль.

Час божевільних капітулянських меморандумів, здавалось би, завершується – настає епоха опору злу. Але, як бачимо, самі ноель-бакстони з їхнім недалекоглядним підходом до розв'язання дійсно життєвих для цивілізованого світу проблем з європейської політики нікуди не поділись.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають погляди самих авторів і не завжди відображають точку зору редакції

XS
SM
MD
LG