Верховна Рада України 19 квітня ухвалила рішення про звільнення 193 суддів з Криму, які перейшли на службу Росії. Генпрокуратура висловила їм підозру ще в травні, проте цілий рік Верховний суд України і парламент затягували зі зняттям із них суддівської недоторканності. Тепер ГПУ має законні підстави для того, щоб оголосити колишніх кримських суддів у розшук і домагатись їхнього арешту.
Народні депутати України ухвалили рішення про звільнення 193 суддів Криму через порушення ними присяги. Відповідні постанови щодо кожного судді ухвалювали окремо, і всі 193 документа підтримали більшістю голосів. Ідеться про служителів Феміди, які з березня 2014 року виносять рішення іменем Росії. Указом президента Російської Федерації їх призначили в судові органи цієї країни.
Згідно з Конституцією України, притягнути їх до кримінальної відповідальності не так просто, оскільки вони мають недоторканність. Генеральна прокуратура має направити до Верховного суду України клопотання на позбавлення суддів імунітету. Після цього ВСУ дає свою згоду і вносить відповідне подання до Верховної Ради України. Потім парламент може ухвалити постанову про звільнення суддів, і тільки тоді підозрюваних у державній зраді можуть взяти під арешт.
На практиці весь цей шлях із притягненням до відповідальності кримських суддів виявився тернистим, українські правоохоронці його досі не подолали.
Навесні 2015 року народні депутати України Мустафа Джемілєв і Георгій Логвинський подали до Генпрокуратури відповідну заяву. 22 травня 2015 року ГПУ винесла 276 суддям АРК підозру в скоєнні злочину, передбаченого 111 статтею Кримінального кодексу – державна зрада. Однак після цього прокурори кілька місяців тягнули з тим, щоб подати до Верховного суду клопотання про скасування імунітету підозрюваних. 8 липня група нардепів навіть ініціювала акцію протесту біля стін ГПУ з вимогою більш активних дій. У підсумку депутати домоглися свого, 10 липня прокуратура відіслала ЗСУ всі необхідні матеріали. Однак після цього процес несподівано зупинився.
«Клопотання Генпрокуратури у Верховному суді пролежало вісім місяців, лежало там мертвим вантажем. По суті, Верховний суд гальмував цей процес, я вважаю, незаконно. Тож якщо для затримання судді необхідне узгодження з Верховним судом, то вони мали розглянути по суті й ухвалити рішення», – зазначив у коментарі для Крим.Реалії помічник народного депутата України Сергія Лещенка Роман Васильняк, який займається питанням притягнення кримських суддів, які зрадили присягу, до відповідальності.
Він вважає, що Верховний суд навмисно затягував із відповіддю щодо звільнення суддів.
Це затягування може бути пов'язане з тим, що кримські судді багато знають і можуть розповісти, як кого призначалиРоман Васильняк
«Я думаю, що це пов'язано з тим, що багато суддів призначали за чиїмись квотами, чиїмись проханням, знайомствами. І багато суддів, які зараз сидять у Верховному суді, – вони близькі знайомі, родичі, друзі і так далі. Це затягування може бути пов'язане з тим, що кримські судді багато знають і можуть розповісти, як кого призначали», – сказав він.
Поки клопотання ГПУ припадало пилом у Верховному суді України, президент України Петро Порошенко встиг звільнити частину кримських суддів, які зрадили присягу, за іншою процедурою. Він позбавив повноважень 86 уже колишніх служителів Феміди, які були призначені на 5 років.
А ВСУ відповів на клопотання прокуратури тільки 28 березня. Причому несподівано для багатьох він відмовився погоджувати арешт суддів, які перебігли служити Росії. Верховний суд пояснив це тим, що ці судді і так припинили здійснювати правосуддя від імені України. За версією ВСУ, вони отримали російське громадянство і автоматично позбулись права на захист суддівського статусу з боку України. Верховний суд повідомив, що у зв'язку з цим брати під арешт цих суддів можна і без узгодження з ними.
Депутати, які тримали на контролі це питання, повідомили, що така реакція ВСУ є незаконною і юридично безграмотною.
«Така юридична позиція мені абсолютно не зрозуміла, адже якщо суддя з Миколаєва почне виносити рішення іменем, наприклад, Уганди, він не перестає бути суддею. Фактично така реакція Верховного суду показує, що система захищає сама себе», – сказав у коментарі для Крим.Реалії народний депутат України Георгій Логвинський.
На думку народного депутата, у всьому цьому процесі виявилось те, що судді на материку не хочуть «топити» своїх кримських колег, навіть незважаючи на те, що вони переприсягнули іншій державі.
«Наприклад, судді знайшли рішення проблеми з ув'язненими, які знаходяться на материку, а їх справи – в Криму. Деякі з них просто телефонують до Криму, говорять зі своїми колегами і просять відіслати сюди справу. І це щільне спілкування і взаємодопомога іноді дає про себе знати», – сказав Логвинський.
Це відкриває Генеральній прокуратурі можливість оголошувати кримських суддів у розшук і виловлювати, якщо вони потраплять на материкову частину УкраїниРоман Васильняк
Верховний суд України відмовився погоджувати скасування імунітету кримських суддів, але оголосив, що вони можуть бути взяті під арешт. І це, зрештою, дозволило парламенту звільнити їх.
«Після рішення Верховної Ради стоїть питання про те, що вони можуть бути оголошені в розшук, тому що у них до цього був імунітет – недоторканність. Це відкриває Генеральній прокуратурі можливість оголошувати їх у розшук і виловлювати, якщо вони потраплять на материкову частину України», – сказав Роман Васильняк.
Він сподівається, що найближчим часом слідчі ГПУ звернуться до суду з клопотанням про затримання і арешт уже колишніх кримських суддів. Якщо ці запити будуть задоволені, це дозволить правоохоронцям притягнути зрадників до відповідальності. На думку Романа Васильняка, також із часом можна буде ставити питання про їх оголошення в міжнародний розшук.
Поки Генпрокуратура України не повідомляла про свої плани з цього приводу. Крим.Реалії надіслали в наглядове відомство відповідний інформаційний запит і чекають на відповідь.
