Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Цього тижня – продовження кошмарного серіалу «Заборонимо всіх, посадимо кожного», чергове дно свободи слова, новий інструмент репресій, тріумф адмінресурсу та повість про те, як «Республіка Крим» з «Луганською Народною Республікою» посварилися.

1 місце. Абсолютно очікувана новина №1 – судова заборона Меджлісу 26 квітня. «Верховний суд РК» постарався на славу, визнавши Меджліс екстремістською організацією. Особливо «порадував» спіч «прокурора» Наталії Поклонської з цитатами з Іоанна Кронштадтського – мабуть, тепер будь-яке закручування гайок у Росії належить виправдовувати святоотцівським переказом. У відповідь Рефат Чубаров перевів Меджліс у режим надзвичайного стану – відтепер його резиденцією офіційно буде Київ, а не Сімферополь.

2 місце. Індивідуальні репресії на півострові також тривають. 28 квітня Микола Семена офіційно став обвинувачуваним у справі про сепаратизм, а Ахтему Чийгозу подовжили арешт до 22 травня. І що характерно, голодування Савіка Шустера більшість українців обговорює у зв'язку з «наступом на свободу слова», а на кримську ситуацію відреагувати часу не вистачає. І до речі, за оцінками Freedom House, якщо за рівнем свободи слова Росія розташовується на 181 місці, то анексований Крим – на 195, а материкова Україна – на 126-му. Як то кажуть – відчуйте різницю.

3 місце. Знесення неугодних. Цього тижня російський глава Криму Сергій Аксьонов анонсував у вересні початок масового знесення «незаконних будівель» на півострові. Як ми пам'ятаємо, знесення «самобудів» – улюблена розвага декількох поколінь кримських керівників, та лише зараз ця акція може обернутися додатковим інструментом вибіркових репресій. Неугодних у Криму почнуть позбавляти власності вже не шляхом «порівняно чесного відбирання», а шляхом повного руйнування. Зноси в Москві свідчать про реальність цієї загрози.

4 місце. Адмінресурс. На тлі безкомпромісної боротьби з Меджлісом керівництво «Республіки Крим» вирішило продемонструвати, що до кримських татар як таких у них нібито претензій немає. З цією метою на півострові почали готуватися до масштабного святкування Хидирлеза, а щоб цього самого масштабу дотриматися – 27 квітня Сімферопольське управління освіти наказало звозити на свято школярів за рознарядкою. Добре, хоч не загрожують розстрілом за неявку.

5 місце. Добра сварка. Влада «Республіки Крим» відмовилися пускати до табору «Південний» (після анексії – «Дельфін»), що нібито належить «Луганській Народній Республіці», дітей із Луганської області з українськими документами, а також змінила луганське керівництво табору. Жодної моралі тут не буде – просто ще одна демонстрація міцної як ніколи єдності «Новоросії».

6 місце. Симулякри на марші. Після «заборони» Меджлісу перед російським керівництвом постало питання: що ж робити далі з кримськими татарами. От ні, щоб дозволити народові вирішувати свою долю самостійно, окупанти затіяли створення альтернативного Меджлісу «нового представницького органу». Гаразд, чого вже там церемонитися – створюйте вже «нових» кримських татар, як старі відмовляються визнавати вашу владу.

7 місце. З авантюристів – у боржники. Раптово стало відомо, що російський глава Криму – зовсім не відчайдушний хлопець-друзяка, який зробив ставку на «зеро» і зірвав куш під час анексії. З'ясувалося, що він – такий саме гігантський боржник України, як і спікер «Держради» Володимир Константинов, а все його майно було арештоване в жовтні 2013 року. Загалом, не дивно, що він зрадив Україні: надто великою була спокуса позбутися боргів. Але адептам «кримської весни» можна лише поспівчувати: шахрай замість заколотника – це особливо принизливо.

Гарних новин у нас для вас немає, даруйте.

Андрій Введенський, кримський оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG