Спеціально для Крим.Реалії
Над селом Центорой 30 квітня літав вертоліт, супроводжуючи колону з декількох сотень автомобілів – Bentley, Rolls-Royce, Mercedes, лімузинів і дорогих позашляховиків. На іподромі були скачки, п'ять заїздів, двісті найкращих скакунів. На спортивних майданчиках борці показували свою майстерність. Це були не зйомки голлівудського фільму, це Рамзан Кадиров святкував весілля свого племінника Хамзата. За три тижні до весілля Кадиров повідомив Путіну про нестачу коштів на реалізацію трьох проектів у республіці. Путін обіцяв вирішити це питання до середини квітня. Наприкінці квітня – шикарне весілля.
Коментуючи подію, Кадиров повідомив, що «весілля організоване відповідно до чеченських народних традицій». Тобто, в його інтерпретації традицій, кожен чеченець може запросити дві тисячі гостей і зібрати в одному місці кількасот автомобілів, вартість яких разом перевищує річні бюджети сусідніх північнокавказьких регіонів. Насправді, якщо подивитися на численні відео, весілля нагадувало інавгурацію президента Туркменістану або, принаймні, середнього вождя африканського племені, що живе за рахунок браконьєрства та продажу природних копалин.
В Кадировій інтерпретації традицій, кожен чеченець може запросити дві тисячі гостей і зібрати в одному місці кількасот автомобілів, вартість яких разом перевищує річні бюджети сусідніх північнокавказьких регіонів
Рамзан, звісно, не вождь, не цар і, тим більше, не туркменбаши, але він досить вільно поводиться з чеченськими традиціями, яких, судячи з усього, він зовсім не знає. У серпні 2009 року Кадиров під час відкриття ісламського університету імені Шейха Кунта-Хаджі виголосив полум'яну промову, в якій були проникливі слова про роль богослова: «Шейх Кунта-Хаджі був великим духовним наставником не лише нашого народу, він ніс людям слово істини, вчив стійко переживати труднощі і знаходити у вірі відповіді на всі питання. Шейх Кунта-Хаджі був провідником у світ ісламу, мусульманської етики і культури». У біографії старшого Кадирова написано, що той був мюридом – послідовником Шейха, але не згадується про те, що Кунта-Хаджі був заарештований і засланий російською владою 1864 року, а його послідовники боролися проти Російської імперії, більшовиків, а на початку 90-х років були на боці першого президента Чечні Джохара Дудаєва.
Послідовники Шейха чинили опір російській окупації, про що Рамзан Кадиров чомусь соромиться згадувати. Називаючи себе теж учнем, Рамзан, найімовірніше, не знає 14-ої заповіді Кунта-Хаджі: «Утримуйтеся від надмірностей, бо надмірності, на відміну від необхідного, не знають меж. Соромно і грішно хотіти того, чого немає в інших, бажати виділятися з-поміж інших розкішшю, яскравістю вбрання або розмірами житла. Соромно і грішно мати багато худоби і не ділитися з тими, хто голодує. Соромно і грішно міняти щодня одяг і проходити з погордою повз тих, хто вже давно ходить у рваному одязі. Соромно і грішно стояти поруч з босоногим у дорогому і красивому взутті. Соромно і грішно намагатися виділятися з-поміж інших високою, дорогою шапкою. Зайва їжа, зайвий сон, зайвий одяг, зайве житло не наближають, а віддаляють нас від Всевишнього Аллаха. Кожен мусульманин гарний помірністю і скромністю, помірність і скромність – ключі, що відкривають хвіртку до тарикату».
Послідовники Шейха чинили опір російській окупації, про що Рамзан Кадиров чомусь соромиться згадувати
Чи знає насправді Рамзан вчення чеченських богословів, хранителів чеченських традицій? Наприклад, чеченський кодекс честі «Къонахалла» склався задовго до прийняття чеченцями ісламу, на його характер, як стверджує історик Леча Ільясов, помітно вплинули драматичні події часів навали на Кавказ монголів і Тимура. Кодекс «Къонахалла», за переказами, був записаний у різних варіантах у релігійно-етичних трактатах XVII-XVIII століть: «Къонах має бути скромним у житті, у побуті, у громадських справах. Розум, мужність, діяння къонаха мають оцінити, перш за все, оточуючі. Але навіть суб'єктивність цієї оцінки не дає йому приводу вихваляти самого себе. Къонахові не протипоказане накопичення багатства. Накопичене праведним шляхом багатство справжнього къонаха може послужити не тільки його інтересам, а й інтересам його народу і Вітчизни. Жадібність і скупість можуть зробити марними найкращі якості будь-якої людини, так само, як і надмірна марнотратність – розорити найбагатшу людину».
У 15-18 століттях, до навали російської армії, у чеченців була своя система взаємин усередині території, країни чеченців. На основі адата, закону, кодексу, усталених звичаїв і правил була розроблена велика кількість вимог суспільного і військового життя, серед яких були моральні та етичні установки: «Соціальне лідерство було засноване не на силі і багатстві, а на духовному авторитеті, точному виконанні норм кодексу честі, що вимагало від людини, яка претендує на лідерство, самовідданості, непідкупності, жертовності в найвищому сенсі цього слова». Кодекс честі «Нохчалла» об'єднував світоглядні погляди чеченців, які складалися протягом багато століть, в якому ніколи не було князів і холопів, де зневажали лестощі і чиношанування.
Рамзан увесь час твердить про відродження чеченських традицій і культури. Та чому він сам не слідує тим принципам і настановам, які заповідані предками?
Кавказька війна, винищування чеченців за останні 250 років майже затьмарило значення ідеології «Нохчалла», але ж Рамзан весь час твердить про відродження чеченських традицій і культури. Та чому він сам не слідує тим принципам і настановам, які заповідані предками? «Жадібність і скупість можуть зробити марними найкращі якості будь-якої людини, так само, як і надмірна марнотратність – розорити найбагатшого», – йдеться в кодексі «Къонахалла». І ще, «Культура поведінки – половина віри». Це стосується і публічності обговорення проступків чеченців, але показне багатство, виставлене на загальний огляд, фінансова перевага Рамзана Кадирова – поведінка, яка виходить за межі чеченських традицій. «Ми завжди пишалися тим, що відрізнялися від сусідів, за що сусіди нас, м'яко кажучи, не розуміли, але кодекс поведінки був жорстким на відміну від наших сусідів. Його (Рамзана) поведінка нас травмує», – сказав мені один з чеченських емігрантів, попросивши не називати його імені через страх переслідування рідних і близьких на батьківщині.
Рамзан наділений безмежною владою і неконтрольованим бюджетом. Одне йому не підвладне – чеченські традиції, закони і кодекс честі, за порушення якого йому рано чи пізно доведеться відповідати
Те, що відбувається в Чечні, давно вже мало кого турбує, окрім самих чеченців, в основному тих кількасот тисяч людей, які змушені були виїхати з республіки за останні 15-16 років. Путін створив дивну територію, якою править ним призначена людина, яка ніколи раніше не мала ні авторитету серед населення, ні досвіду адміністративної роботи. Рамзан наділений безмежною владою і неконтрольованим бюджетом. Одне йому не підвладне – чеченські традиції, закони і кодекс честі, за порушення якого йому рано чи пізно доведеться відповідати. І це зовсім не погроза – чимало чеченців, з якими мені довелося говорити про нинішню ситуацію в республіці, зайняли вичікувальну позицію, чекаючи природного фіналу. Але ніхто з чеченців заздалегідь не обговорюватиме майбутнє Рамзана, так чи інакше, буде діяти адат, а не особиста думка.
В історії з весіллям цікавий інший фактор – чи знав Путін про весілля, організоване багатодітним чиновником, чия офіційна зарплата ну ніяк не дозволяє зняти навіть пристойний ресторан? Думаю, знав. І підтримав, як він підтримував усі примхи молодого академіка і генерал-майора. Захотів найбільшу мечеть на пострадянському просторі – будь ласка. Захотів Стівена Сігала – будь ласка. До Рамзана привозили боксерів Майка Тайсона, Марка Хуго і Роя Джонса. Порахувати російських зірок, які приїхали на уклін до Рамзана, хоч греблю гати, на додачу і Собчак, і Канделакі. Якби вони опинились поруч з Кадировим років 20 назад, то навряд чи б поглядом торкнулися, тепер інакше, він – улюбленець Путіна, йому все можна.
Ступінь любові Рамзана до Путіна безпосередньо залежить від перерахованих до бюджету грошей. Закінчаться гроші – закінчиться любов
За останні роки конфуз трапився і з росіянами: з початку першої чеченської війни російська пропаганда активно налаштовувала населення на кавказофобію, називаючи чеченців і «бандитами», і «терористами», і «ваххабітами», і ким тільки не називала. Росіяни доблесно відповідали пропаганді взаємністю, щиро ненавидячи чеченців – як наказали, так і ненавиділи. Але дивним чином вони ж полюбили Рамзана, бачачи в ньому не стільки чеченця, скільки одного з них – зколінвічновставаючого росіянина, який може і Обаму лайнути, і по Меркель проїхатися. Сталося це, найпевніше, через нестачу друзів і шанувальників Путіна. Але мало хто здогадувався, що ступінь любові Рамзана до Путіна безпосередньо залежить від перерахованих до бюджету грошей. Закінчаться гроші – закінчиться любов. «Чечнянаша», як і «Кримнаш» – це всього лише територіально-окупаційна одиниця, любов до якої залежить від напруги патріотизму й обсягу вкладених грошей.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
