Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Навесні 2014 року в Росії з'явились наліпки на автомобілі з надписом «1941-1945. Можемо повторити». І з вульгарною картинкою. Багато інтелектуалів питають: що саме хочуть повторити творці та споживачі таких наліпок? Чого хочуть 86% росіян, які підтримують Путіна? Невже вони хочуть повторення війни? Мільйонних жертв і руйнувань?

Звісно, ні. Вони не хочуть. Вони вже повторюють.

Вам може здатись це неможливим, але вони дійсно. Уже. Повторюють.

Що саме? А те, що було перед початком «великої вітчизняної». Коли керівники Радянського Союзу обіцяли звільнити всіх робітників і селян в усьому світі.

Війна буде? Ну, звісно, буде – говорили 1939 року. Але малими силами і обов'язково на чужій території. Чому на чужій території? Ну тому що СРСР за 20 років створив найкращу армію в світі. З найбільшою в світі кількістю танків і літаків.

Чому війна буде блискавичною і практично безкровною? Це очевидно – тому що в усіх країнах, де немає радянської влади – пролетаріат страждає і тільки й чекає на годину звільнення. Робітники, яких імперіалісти закликали до своїх армій, кинуть зброю або моментально перейдуть на сторону своїх «визволителів». Загалом, уже за два тижні після початку війни Червона Армія буде в Парижі.

Таку картинку малювала комуністична пропаганда. Малими силами. На чужій території. І – треба визнати – перші територіальні прирощення Радянського Союзу 1939 року відбувались саме так. Це німцям війна з Польщею коштувала 17 тисяч убитих і 36 тисяч поранених. Радянський Союз вступає у Другу світову війну 17 вересня 1939 року – нападом на Польщу – до того моменту, як Вермахт уже оточив Варшаву і почав штурм Брестської фортеці і Львова. Ось тоді на добивання Польщі наважується СРСР. Щоправда, загиблі є і у Червоній армії – це трохи більше однієї тисячі осіб. Але це, дійсно, не порівняти з німецькими втратами. За кілька тижнів після розгрому Польщі СРСР вводить війська в Литву, Латвію і Естонію. І там відбувається вже абсолютно безкровне захоплення незалежних держав.

Слоган «Можемо повторити» – він про повторення саме цієї, парадно-переможної «ходи визволителів». Жінки і діти зустрічають їх квітами, люди похилого віку сльозами щастя. А армія противника практично не чинить спротиву.

Ось «звільнення Фінляндії» не вийшло. Напевно, тому щодо радянсько-фінської війни ми і не чуємо від сучасних російських пропагандистів фраз про «можемо повторити»

Те, що було 1939 року, ми побачили знову. 2014 року. В Криму. Це окупація і анексія без жертв з боку російської армії. І знову ми спостерігали ту ж реакцію обурення з боку російського керівництва на небажання Великобританії, Франції та США визнавати правоту і велич «визволителів».

Майже 80 років тому «звільнення» Польщі, Литви, Латвії та Естонії відбувалось на основі постулатів «класової боротьби» – коли трудовий народ тієї чи іншої держави хотів з'єднатися з Радянським Союзом. І це називалося «звільненням». Ось «звільнення Фінляндії» не вийшло. Напевно, тому відносно радянсько-фінської війни ми і не чуємо від сучасних російських пропагандистів фраз про «можемо повторити».

Ми можемо нагадати, чому з Фінляндією «визвольний похід» не вийшов. Не захотіли фіни «звільнятись». І тому Червона армія за 3 місяці війни втратила понад 150 тисяч убитими і понад 17 тисяч зниклими безвісти. Не було ні квітів «визволителям», ні «хліба-солі», ні повсталого фінського робітничого класу. Нічого цього – намальованого на сторінках радянських пропагандистських журналів – не було. А були тижні запеклих боїв фінів за свою землю з агресором. Бездарність радянського командування і впевненість у тому, що фінів можна закидати шапками. Хоча навіть шапок – звичайних зимових шапок – бійцям Червоної армії так не вистачало на тій ганебній війні.

Не шукайте у фразі «Можемо повторити» повторення горя, страждань і мільйонів людських жертв Другої світової війни. Для всього цього в головах нинішніх російських «наслідувачів» просто немає місця​

«Вийшло з Кримом – можемо повторити з Донбасом», – так вирішили у Кремлі. Але прорахувались. За два роки від України продовжувачам справи російського «визволізму» вдалось відкусити всього лише невелику частину Луганської та Донецької областей.

Після ганебної фінської кампанії 1940 року СРСР іде у «визвольний похід» на Румунію. І захоплює Молдову. І ось це «Можемо повторити» – воно якраз саме про такі агресії і анексії – малими силами і практично без жертв для окупанта. Не шукайте у фразі «Можемо повторити» повторення горя, страждань і мільйонів людських жертв Другої світової війни. Для всього цього в головах нинішніх російських «наслідувачів» просто немає місця. Там залишились винятково паради, квіти, георгіївські стрічки, триколори і «пам'ятаю і пишаюсь».

Куди далі направить свою агресію сучасна Росія, ми не знаємо. Але можемо припустити. СРСР розширювався до кордонів колишньої Російської імперії і прагнув піти скрізь, де була хоч скільки-небудь популярною комуністична ідея. Тепер мрії про суспільство загальної соціальної рівності відправлені на смітник. Але керівництво Росії це не сильно турбує, адже є ще «захист прав російськомовного населення». І чим більше буде таких людей, які закликають Росію, тим вищими будуть шанси, що наступною буде «звільнена» саме така країна.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG