Спеціально для Крим.Реалії
Чутки про можливу відставку з посади «голови» Криму Сергія Аксьонова ходили ледь не з першого кварталу його перебування при владі. Спочатку основні претензії зводилися до організаційного хаосу, що виник внаслідок заміни української правової системи на російську. Пізніше до списку претензій додалися неефективне витрачання дотацій з бюджету, звинувачення в корупції найближчого оточення, а разом з тим і висока інфляція, низькі зарплати і все інше, що в Криму завжди ставили в провину владі. Однак Аксьонов демонструє вражаючу живучість на своїй посаді.
Звичайно, цей факт зовсім не його особиста заслуга, оскільки Аксьонов – це частина міфологічної системи Кремля. Як тільки кримський ставленик Москви перестане виконувати не тільки практичну, але й символічну функції, його позбудуться. Волею долі Аксьонов став важливою частиною «міфу про повернення Криму», який дбайливо і в найдрібніших деталях виписав російський агітпроп. Високий, міцний кримський росіянин – хороша фактура для телевізійної картинки, яка і визначає свідомість російського обивателя. Як би не намагався пан Константинов перетягнути на себе ковдру головного визволителя місцевого населення від «бандерівсько-фашистської» хунти, в пам'яті проросійських кримчан таким залишається Аксьонов.
Однак для того щоб вирішувати той масив грандіозних економічних і організаційних проблем, які принесли до Криму «зелені чоловічки», на жаль, для Аксьонова та Путіна, необхідний талановитий організатор і бажано без претензії на повний контроль бюджетних потоків. Провал проекту «вітрина Росії» став очевидним вже навіть найзапеклішим мрійникам: Крим перетворився ледь не в найбідніший і дотаційний регіон без якихось знакових матеріальних фетишів російської присутності. Наприклад, у Чечні, з якою часто люблять порівнювати півострів, символом російської імперської величі став відбудований з нуля Грозний з шикарним Сіті. У Криму такий символ поки тільки в стадії розробки – це, звичайно, керченський міст, який планомірно перетворюється на довгобуд. До його введення в експлуатацію необхідно вирішувати тисячі інших проблем Криму. А вирішуються вони якось, м'яко кажучи, не дуже ефективно, що поступово підпилює ніжки під стільцем Сергія Аксьонова.
Найбільш серйозна загроза для Аксьонова криється у світових цінах на енергетичні ресурси
Однак найбільш серйозна загроза для Аксьонова криється, як не парадоксально, не в його бажанні контролювати бюджетні потоки і не у відсутності серйозних економічних досягнень, а в світових цінах на енергетичні ресурси. Минулого тижня стало відомо, що Мінфін Росії в квітні вперше в цьому році витягнув з Резервного фонду для фінансування бюджету 390 млрд рублів. Економісти відзначають, що вистачить російської кубушки, накопиченої в багаті роки, лише на цей рік і, почасти, на наступний, якщо ціни на нафту і газ не впадуть ще сильніше. При цьому навіть після деякої стабілізації економіки країну чекає тривала стагнація.
Фінансування Криму, всупереч розхожій в Україні думці, не є таким вже дорогим для Кремля заходом. Інша справа, що на тлі загального зубожіння населення в інших частинах країни особливих преференцій Сімферополь не дочекається. Доведеться економити і більш ефективно витрачати ресурси. За вибори в Держдуму Кремль може поки не хвилюватися – ресурс все ще є, а підтримка місцевих ставлеників все ще досить вагома для перемоги.
Гостро питання стане напередодні президентських виборів 2018 року, коли Путіну за всяку ціну необхідно буде обратися вже в першому турі, а підтримка в Криму понад 90% стане найважливішим пропагандистським завданням, свого роду підтвердженням результатів «референдуму» 2014 року. Ламати через коліно людські долі, закон і елементарні принципи доброчесності дітям «кримської весни» не звикати, впораються.
Але ось те, що незавидне економічне становище Криму, яке в умовах повної міжнародної і навіть частково російської ізоляції, лише погіршуватиметься, – це серйозна проблема. З фактурного телевізійного символу Аксьонов почне перетворюватися на пересічного чинушу із сумнівною репутацією. На цьому і закінчиться його роль як персонажа кримської міфології, після цього зважати на «голову» Криму в Кремлі не стануть.
Іван Сергеєнко, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
