За останній рік ухвалено дві резолюції Європарламенту, що засуджують порушення прав кримських татар в окупованому Криму. Лунали численні політичні заяви лідерів ЄС, відбулися конференції, конгреси, тощо. Чи впливають ці кроки на ситуацію з правами кримських татар у Криму? Чи сприяє це все деокупації Криму? Чи можуть політичні оцінки європарламентарів стати причиною дієвих перемовин?
Після окупації Криму Росією у 2014 році увага західної та європейської політичної спільноти до порушення прав кримських татар у Криму значно зросла. Зокрема, цьогоріч, у лютому, Європарламент ухвалив резолюцію щодо нового формату деокупації Криму і вимоги вивести російські війська з півострова. У квітні ЄС закликав забезпечити повне дотримання міжнародних стандартів щодо прав людини та інших зобов'язань в рамках міжнародного права. У травні ухвалена резолюція, що засуджує порушення прав кримських татар в окупованому Криму. На рівні політичних декларацій у європейців є усвідомлення порушення прав у Криму, є готовність, принаймні, декларувати підтримку і розуміння, вважає експерт київського Центру політичних досліджень Юлія Тищенко. Проте, зазначила експерт, усі ці заяви не можуть докорінно змінити ситуацію.
Можна говорити про збільшення уваги та збільшення занепокоєння. Проте воно не міняє нічого кардинальноЮлія Тищенко
«Не створилося жодних площадок з Росією, усі ці речі як не працювали, так і не працюють. І дуже обмежене вироблення якихось кроків у відповідь на порушення прав кримських татар. Можна говорити про збільшення уваги та збільшення занепокоєння. Проте воно не міняє нічого кардинально», – вважає Тищенко.
Експерт також зазначила, що основна заслуга у зростанні європейської уваги до проблем кримських татар у Криму належить лідерам Меджлісу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову. Крім того, на її думку, оперативніше почали реагувати МЗС України та окремі уряди країн, зокрема, Литва та Туреччина.
Цьогоріч, у квітні, у Вільнюсі відбулася сесія виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар. Саме Литва підтримала ініціативи щодо створення міжнародних форм захисту прав кримських татар на півострові. Голова кримськотатарської литовської громади Адас Якубаускас зазначив, що після окупації Криму Росією відчутні кардинальні зміни у ставленні литовських політиків до кримських татар.
Литовські і польські парламентарі дуже активно підтримують проблематику кримськотатарського народуАдас Якубаускас
«Делегатів Всесвітнього конгресу приймали на дуже високому рівні – і президент, і прем'єр-міністр, і спікер парламенту. Ми бачимо, що влада Литви дуже цікавиться тим, що відбувається з кримськими татарами, окупацією Криму, і це мене радує. Я помічаю цю зацікавленість і з боку Європейського парламенту. Литовські і польські парламентарі дуже активно підтримують проблематику кримськотатарського народу. Європа не визнає факту окупації, своїми деклараціями і документами Європарламенту й інших європейських інституцій вони звертають свою увагу про ненормальність становища прав людини в Криму», – наголосив Якубаускас.
Зростання інтересу до Криму у свідомості європейців помітив і наш співрозмовник з Чехії. Цьогоріч у березні у Празі місцевий активіст Антон Литвин організував фестиваль CrimeanSOS, присвячений окупації Криму та порушенню прав кримських татар.
Кримські татари – це ідеальний приклад всієї окупаційної нелюдської політики КремляАнтон Литвин
«Кримські татари – це ідеальний приклад всієї окупаційної нелюдської політики Кремля. Збіг депортації і того, що відбувається сьогодні, і включення Меджлісу в список заборонених організацій на рівні з ІДІЛ – це дуже просто інтерпретується критиками Кремля. Це сприяє популяризації проблем Криму. Якщо для усіх це лише ілюстрація, то для кримських татар і для Меджлісу це біль, це реальна трагедія, це поламані долі», – сказав Литвин.
Керівник польського фонду «Крим» Різа Асан розповів, що увага до кримських татар зросла і у Польщі.
Півтора року тому поляки не знали, як виглядає кримськотатарський прапор. Зараз складно знайти місцевих, які б не знали, як виглядає наш прапорРіза Асан
«Півтора року тому поляки не знали, як виглядає кримськотатарський прапор, вони знали тільки польських татар. Зараз складно знайти місцевих, які б не знали, як виглядає наш прапор, які не знали би проблематику кримських татар. Які не знали б про окупацію. Ніколи Польща не давала таку кількість стипендій, як зараз. Якщо раніше щороку країні виділяла 40-50 стипендій на рік, то зараз вони дали 550 стипендій. Серед них 120 для кримських татар», – зазначив Асан.
У день жалоби кримськотатарського народу за жертвами депортації з Криму 18 травня 1944 року Європейський союз не зробив жодної заяви. Тільки представництво Європейського союзу в Україні поширило офіційну заяву щодо заборони «владою» Криму заходів із вшанування пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу.
Аналітик чеської «фабрики думок» «Європейські цінності» (European Values Think-tank) Якуб Янда вважає, що цієї заяви сьогодні недостатньо.
«Мене шокує той факт, що ми не бачимо більшої підтримки кримських татар з боку європейських інститутів. Так, наразі є деякі заяви. Проте, я вважаю, вони мають бути серйознішими, і, ймовірно, краще було б, якби заяву зробила вищий представник ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні. Проблема полягає в тому, що наразі ці проблеми недооцінюються в європейських політичних дебатах. ЄС має чітку позицію пропаганди дотримання прав людей. Але коли ситуація загострюється, краще було б, якби Європейський Союз висловлювався активніше і голосніше. Тим самим демонструвати, що тема прав кримських татар дуже важлива для ЄС», – наголосив Янда.
Європейські аналітики зазначили, що потрібно загострити питання порушень прав у Криму в контексті можливого посилення санкцій по відношенню до Росії. Крім того, важливим вважають створення міжнародної правозахисної місії, що мала б моніторити ситуацію у Криму.
Так само аналітики вважають, що Україні потрібно витягти певний «політичний капітал» з перемоги кримської татарки Джамали на «Євробаченні-2016». Деякі з експертів наголошують, що ця перемога може бути стартом для повернення Криму до складу України.
