Доступність посилання

Міфи і брехня про День депортації і кримських татар


Ескіз пам'ятника депортації кримських татар, скульптор Степан Феодоріді

Забороняючи представникам Меджлісу і кримськотатарським громадським діячам збиратись у Криму 18 травня, підконтрольна Росії влада півострова намагається монополізувати право на пам'ять. Так вважають у представницькому органі кримських татар. Якщо це так, то очевидно, що місцеві ЗМІ відіграють у цьому одну з основних ролей. Їхній контент наочно демонструє, що найбільш скорботному для кримських татар дню на півострові і в сусідній Росії намагаються надати іншого значення, поширюючи про нього міфи і відверту брехню.

Варто зазначити, що в Україні з минулого року День депортації відзначають на державному рівні, а в його підготовці беруть участь не лише громадські активісти, але й низка державних відомств.

У Криму за останні два роки теж змінились традиції жалобних заходів. Наприклад, тепер їхні учасники одягають блакитні стрічечки, які російська влада Криму і місцеві журналісти називають «символом єднання кримчан у жалобі за жертвами депортації».

Але головне, що тепер відзначати цей день офіційно мають право лише підконтрольні Росії чиновники і наближені до них активісти. З моменту анексії Криму представникам Меджлісу вже втретє відмовляють в узгодженні проведення пам'ятних акцій. А тепер вони зникли і з інформаційного поля півострова.

У той самий час, інформація, яка присутня в місцевих ЗМІ, поширює брехню про День депортації кримських татар. У цьому легко переконатись, якщо переглянути, що показували 18 травня підконтрольні російській владі телеканали.

«Кримських татар реабілітував Путін»

Телеканал «Россия-1» присвятив Дню депортації сюжет у вечірньому випуску програми «Вести».

Відеоряд у ньому представлений лише зйомками із провладних кримських акцій – сходження активістів на гору Чатир-Даг (від якого відмовляли співвітчизників представники Меджлісу) і пам'ятних заходів на залізничній станції Сірень у Бахчисарайському районі (1944 року тут був збірний пункт, з якого потім кримських татар відправляли до Середньої Азії).

Цікаво, що на представлених кадрах практично немає загальних планів, тобто зрозуміти, скільки реально людей брали участь у цих акціях, неможливо.

Можливе пояснення цьому факту можна знайти у словах голови ЦВК Курултаю кримських татар Заїра Смедляєва, який стверджує, що провладні пам'ятні акції в Криму 18 травня «мали блідий вигляд».

Але найцікавіше полягає в іншому. В ефірі телеканалу «Россия-1» сказали, що реабілітував кримських татар... президент Росії Володимир Путін, а можливість навчатись рідною мовою на півострові у них з'явилась лише після подій весни 2014 року. «Відновлення прав і указ президента про реабілітацію кримські татари змогли отримати лише після повернення Криму в рідну гавань. Говорити і вчитися рідною мовою тепер можна на усьому півострові», – каже в закадровому тексті кримський власкор російського державного телеканалу Ольга Армякова.

Твердження, що до указу Володимира Путіна кримські татари не могли говорити рідною мовою – це абсурд. Кримськотатарська мова звучить у Криму з перших днів повернення туди депортованих

Нескладно перевірити, яким насправді був шлях реабілітації кримських татар після депортації 1944 року. Указ Володимира Путіна, про який ідеться в сюжеті, народився 21 квітня 2014 року, тобто за тиждень після того, як закон про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, ухвалив парламент України, і за 23 роки після постанови Верховної Ради СРСР про скасування і розсекречення всіх актів радянської влади, пов'язаних із насильницьким виселенням кримських татар та інших народів.

Що стосується можливості кримських татар говорити і вчитись рідною мовою в Криму, то експерти і правозахисники говорять про катастрофічне скорочення тут кількості шкіл і класів із кримськотатарською та українською мовами навчання якраз після анексії. А твердження, що до указу Володимира Путіна кримські татари не могли говорити рідною мовою – і зовсім абсурд. Тому що кримськотатарська мова звучить у Криму з перших днів повернення туди депортованих.

«Джамала відмовилась виступити в Криму»

Ще одна брехня в сюжеті каналу «Россия-1» пов'язана з переможницею «Євробачення-2016» – кримською татаркою Джамалою. «На станцію Сірень у річницю депортації звали і українську співачку Джамалу. На історичній батьківщині її пісня про трагедію кримських татар точно була би доречною. Але щільний гастрольний графік та й відверте небажання... Джамала – у Києві, а не в Криму», – наголошує в сюжеті Ольга Армякова.

Тут же наводять коментар заступника голови підконтрольного Росії уряду Криму Руслана Бальбека, який із докором каже, що Джамала нібито замість виступу на відкритті першої черги меморіального комплексу в Бахчисарайському районі «вибрала майданчик розважального шоу».

PR-директор співачки Денис Козловський інформацію про запрошення Джамали виступати в Криму спростував. «Нам таких пропозицій не надходило. Інформація про це є неправдою», – зазначив він Крим.Реалії.

Відомо, що Джамала виступила в Національній опері України на вечорі-реквіємі, присвяченому Дню депортації.

Теплушка за 6 мільйонів і «добрі НКВСівці»

Специфічно висвітлював події 18 травня в Криму телеканал «Перший кримський». Дню депортації він присвятив 43-секундний сюжет про покладання чиновниками квітів до заставного каменя на бульварі Леніна і меморіалу жертвам депортації у Сімферополі.

Кримські татари незалежно від чиновників збирались біля пам'ятних знаків, аби вшанувати жертв депортації. Але для них місця у кримському інформаційному просторі не знайшлось

Кримськотатарський суспільний телеканал «Міллет» 18 травня випустив 20-хвилинний спецвипуск програми «Хаберлер», але і він розповідав лише про провладні акції.

І це при тому, що в низці регіонів півострова кримські татари масово і незалежно від чиновників збирались біля пам'ятних знаків, аби вшанувати жертв депортації. Але для них місця у кримському інформаційному просторі не знайшлось.

Телеканал ИТВ, висвітлюючи події 18 травня, ставить у заслугу російській владі Криму здачу першої черги майбутнього меморіального комплексу на станції Сірень у Бахчисарайському районі. Фрагмент залізниці і встановлений на ній вагон-теплушка, над якими працювала компанія «Російські залізниці», обійшлась у 6 мільйонів російських рублів (2 мільйони гривень).

Що саме в цьому пам'ятнику потягнуло на таку суму, невідомо. Однак повідомляють, що на весь комплекс, який планують збудувати впродовж двох років, витратять 400 мільйонів рублів (133 мільйони гривень).

18 травня тут також презентували ескізи майбутніх пам'ятників, присвячених жертвам депортації. Серед учасників конкурсу – сімферопольський скульптор, автор скандально відомого пам'ятника десантникам в Керчі Степан Феодоріді. Свій ескіз він присвятив образу «доброго НКВСівця» і запевняє, що не всі вони 1944 року були жорстокі відносно до кримських татар.

«Дуже багато сенсу я заклав у свою роботу. Тут можна спостерігати окремі сцени з історії. Наприклад, я ввів один момент – коли один із чекістів виходить і простягає дівчинці цукерку. Це показує взаємини, що не всі там були поганими», – стверджує він.

Насправді ставлення співробітників НКВС до кримських татар було жорстоким і нелюдським, тому є безліч свідчень і підтверджень

Кандидат історичних наук, публіцист Сергій Громенко називає подібні ідеї маніпуляціями: «Таке трактування подій 18 травня 1944 року є маніпуляцією. Навіть якщо і були окремі факти, коли НКВСівці намагались комусь із кримських татар надати допомогу, вони були одиничними і не тягнуть на те, щоб зображати це в пам'ятнику. Бо насправді ставлення співробітників НКВС до кримських татар було жорстоким і нелюдським, тому є безліч свідчень і підтверджень».

Історії про те, чим були спроби співробітників НКВС допомагати кримським татарам, розповів Крим.Реалії депортований Алі Алієв. Його хворій маленькій сестрі, у якої під час депортації почалась гарячка, один із чекістів запропонував ліки. Але старший за званням, помітивши це, вибив їх з рук, сказавши: «Яка різниця, зараз вона здохне чи за годину».

Він також розповідає, що співробітники НКВС дорогою в місця депортації прийняли пологи у кримської татарки. Але в підсумку вивезли її з дитиною в невідомому напрямку. Про їхні подальші долі досі нічого не відомо.

XS
SM
MD
LG