Доступність посилання

ТОП новини

Спеціально для Крим.Реалії

Віднедавна фізіономією російської влади стала Марія Захарова. Щоправда, вона лише директор департаменту інформації та друку російського МЗС, але виступає частіше від іще однієї, головнішої фізіономії – Дмитра Пєскова. А цікавіше – на сто відсотків. Іскрометна, єхидна, завжди незачесана, але по-особливому яскрава, як доярка, яка тільки-но видавила зо 5 літрів молока з кожного вимені, потім струснула рідкою копицею і видала десятиповерховий, з викрутасами мат, від якого навіть Путіна схопив би правець.

У мене таке відчуття склалося, що Захарова з'явилася в якості фізіономії, яка говорить, не просто так: для російської влади, яка потрапила в складну міжнародну ситуацію, потрібна була саме така – щоб хамити, казати дурниці, демонструвати огидну англійську і витанцьовувати нібито народні танці перед іноземними журналістами. Вона і справді найбільш цитована з російських дипломатичних бюрократів, оскільки знехтувала лекціями в МДІМВ з етики та видає на-гора перли один за іншим. Російський пропагандист Володимир Соловйов якось підлизався до Захарової і назвав її «анти-Псакі» – типу вона так схожа зі своєю колегою з Держдепартаменту США. Віддамо належне Соловйову, він знає, чим полестити, не став же порівнювати Захарову з колегою з МЗС Таджикистану чи Тринідад і Тобаго.

Марія Захарова була призначена на свою публічну посаду 10 серпня 2015 року, пройшовши славетний шлях від номенклатурної родини штатного сходознавця-тата до департаменту інформації і друку. Знову-таки російські пропагандисти описують її виступи: «Іншою мовою – звичний офіціоз тепер межує з неформальними і часто суперечливими заявами в соціальних мережах і є одним із головних ньюзмейкерів у Росії і за кордоном». Сама Захарова каже, що «МЗС Росії крокує в ногу з часом і враховує зарубіжний досвід». Я не пригадую, щоб її закордонні колеги так хамили, вона частково доповнює свого шефа, Сергія Лаврова, який теж не проти часом матюкнутися – і публічно, і в телефонній розмові.

У Росії за 16 років зляпана шикарна влада однодумців – президент говорить фенею, прем'єр-міністр, коли він не президент, мовчки киває головою, голова Держдуми лякає населення «піндосами», а глава МЗС – відверто всіх посилає. Коли він втомлюється, його місце займає Марія Захарова

У Росії за 16 років зляпана шикарна влада однодумців – президент говорить фенею, прем'єр-міністр, коли він не президент, мовчки киває головою, голова Держдуми лякає населення «піндосами», а глава МЗС – відверто всіх посилає. Інколи він втомлюється, його місце займає Марія Захарова. Часом вона не просто говорить, вона нападає: Радио.Свобода порахувала її істерики «за власний публіцистичний стиль, який називали агресивним і порівнювали з публікаціями радянських газет на міжнародні події». В принципі, це зрозуміло – вона звідти, з совка. Звідти ж і стиль публічного спілкування, що настільки запам'ятовується після проникливих передач «Міжнародної панорами» і світочів радянської пропаганди – Фаріда Сейфуль-Мулюкова, Валентина Зоріна, Генріха Боровика, Олександра Бовіна і деяких інших, які єхидно вбивали відточеними фразами гнів у мозок радянських людей.

З останніх шедеврів Захарової запам'ятався лінгвістичний. Після перейменування міста Дніпропетровськ, названого на честь більшовика Петровського, на Дніпро, у Захарової заіскрився розум, і вона видала гідний думки Путіна перл: «Після таких рішень, які абсолютно відірвані від історичних реалій, я, чесно кажучи, почала непокоїтися за можливе скорочення й інших назв таких міст, як Херсон, Запоріжжя». Що вона мала на увазі, не зрозуміло, але таких скорочень і окремих складів в українській мові немає. Скоротити, звісно, можна, але все одно виходить російський мат.

І навпаки, в Росії й скорочувати нічого не треба, якщо назви промовляють самі за себе – Лохово, Драченіно, Вагіна, Вата, Дно, Убитьдур, Торчилово, Лобок, Козюльки, Хренище. У Підмосков'ї досі стоять села Бухловка, П’янкіно і Блядищево, Козли і Мошонка, в Калузькій області – Дешевки, а в Кемерівській– Козявкіно та Старі Черви. В Ульянівській області є село Мусорка, в Пермській – Чуваки, в Челябінській – Голодранкіно, в Тамбовській – Отхоже, в Білгородській – Муходоєво, у Вологодській – Велике Бухалово, село Піськіно Іванівській області. Сіл із назвою Хреново в Росії цілих сім.

Захарова представляє «велику державу», а бреше, як спікер вождя африканського племені

Топоніміка Росії – взагалі калейдоскоп різних мов, починаючи з тюркських, закінчуючи матюками. Якщо Захарова не знає про це, то гріш їй ціна в базарний день – вона ж представляє «велику державу», а бреше, як спікер вождя африканського племені. Можна, звичайно, скоротити назви Херсон і Запоріжжя, але це вже будуть не українські слова, а російські. Ну немає в українській мові слова «рожа», лише в штучній мові під назвою «російська». У ній багато різноманітних оборотів, багато матюків, величезна кількість жаргону і сленгу.

З останніх одкровень Захарової: «Чергова натовська спроба змінити військовий і політичний ландшафт у Європі, особливо в умовах взятого в Альянсі відкритого курсу на стримування нашої країни, неминуче зачіпає інтереси Росії і змушує нас до відповідної реакції». Яка реакція? Знову лайка? Або бойовий танець? Минулої п'ятниці від Захарової дісталося і туркам, і кримським татарам, і каналу «Euronews», який припустився обмовки, написавши на своєму сайті про два мільйони депортованих із Криму. Звісно, з Криму депортували лише 200 тисяч, що в масштабі чекістських депортацій – дрібниця, а загалом 1944 року було депортовано насправді два мільйони – чеченців та інгушів (493 269), балкарців (37 103), карачаївців (70 301), калмиків (93 139). А ще були депортовані корейці, німці, фіни-інгерманландці, турки-месхетинці, народи балтійських країн. Захарова про інших забула?

Шедевром російської дипломатії без сумніву можна назвати виконання Захаровою перед початком у Сочі саміту Росія-АСЕАН танцю «Калинка-малинка», який, як видається, мав продемонструвати російському народові, як слід любити рідний фольклор. Одна біда – пісня і під її мелодію танець до народу має дуже опосередкований стосунок: сама пісня була написана в 1860 році Іваном Ларіоновим, жителем Саратовської губернії. А кренделі колінами і притопування, які Захарова демонструвала перед публікою – лишень плід фантазії сучасних хореографів. Із великою натяжкою танець Захарової можна назвати стрип-шоу, враховуючи, що роздягатися перед учасниками країн АСЕАН не можна – там є мусульмани, вони не так зрозуміють таку відкритість російської влади. А пальмову олію вони постачатимуть до Росії і без відвертостей Захарової.

Марія Захарова – частина російської пропаганди, призначеної для внутрішнього використання. До Дженніфер Псакі їй так само далеко, як космодрому «Східний» до мису Канаверал

І, нарешті, про песця. З огляду на своєрідність лексичного запасу Захарової, навряд чи вона не знає про сучасний сленг, а слово «песець» означає стан крайньої тривоги у зв'язку з настанням глибокої економічної і фінансової кризи. Як то кажуть – відповімо Захаровій тим саме. Вона ж продовжить розважати населення Російської Федерації своїм іскрометним невіглаством, для західного обивателя її зовнішній вигляд, а тим паче – неперекладна лайка, абсолютно нецікаві. Марія Захарова – частина російської пропаганди, призначеної для внутрішнього використання. До Дженніфер Псакі їй так само далеко, як космодрому «Східний» до мису Канаверал.

Насправді, Маша мені подобається – вона споконвічно російська, прямо ось звідти, зі смоленських боліт, із сибірської тайги, з полум'я бурятських пожеж, з безодні омських паводків, з калюж тверської багнюки. Вона зовсім не може бути іншою. Ввічливість та інтелект – не російське.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Олег Панфілов

    Професор державного університету Ілії (Грузія), засновник і директор московського Центру екстремальної журналістики (2000-2010)

XS
SM
MD
LG