Доступність посилання

Удар по громадських активістах: російське законодавство стає ще жорсткішим


Держдума Росії 20 травня змінила законодавство, що регулює діяльність громадських організацій. Тепер вона вважається політичною, якщо має відношення до питань державної розбудови, органів влади, законодавчого регулювання прав і свобод людини й багатьох інших сфер. Таким чином, за будь-які публічні оцінки діяльності влади кримські громадські організації, що їй не підконтрольні, ризикують бути оголошеними «іноземними агентами», потрапити під низку обмежень, а то й зовсім припинити свою діяльність під адміністративним тиском.

Зміни до законів «Про громадські об'єднання» і «Про некомерційні організації», про які йдеться, були розроблені і внесені на розгляд Держдуми в лютому цього року. Авторами є група депутатів: «єдинороси» Дмитро Вяткін, Володимир Плігін і Володимир Поневежський, а також Сергій Решульський (фракція КПРФ), Олександр Тарнавський («Справедлива Росія») і Максим Шингаркін (ЛДПР). Пізніше кількість ініціаторів документа була розширена до двох десятків.

У першому читанні законопроект розглянули наприкінці квітня. Друге читання відбулося через місяць – 19 травня, а третє – вже наступного дня, 20 травня. Ухвалений закон 21 травня схвалив комітет Ради Федерації з конституційного законодавства і державної розбудови.

Контролери третього сектора

Головною метою ухвалених законодавчих змін автори називають необхідність уточнення поняття «політична діяльність» у Росії. До неї закон відносить низку заходів, які багато років використовуються громадськими активістами для привернення уваги громадян і влади до тих чи інших проблем, і за допомогою яких вони вимагають більш ефективної роботи слуг народу.

Політичною діяльністю, зокрема, визнані: проведення публічних заходів у формі зборів, мітингів, демонстрацій, ходів чи пікетувань чи поєднань цих форм, публічні дискусії, виступи, оцінки ухвалених державними органами рішень і запровадженої ними політики, діяльність із формування суспільно-політичних поглядів і переконань, зокрема, шляхом проведення й оприлюднення опитувань громадської думки чи інших соціологічних досліджень, фінансування зазначеної діяльності і ще низка інших громадських заходів.

Російська влада хоче назвати «політичними» всі організації, що при наявності іноземного фінансування вийшли на мітинг проти свавілля влади
Кримська правозахисна група

«У більшості демократичних і правових країн політична діяльність – це дії, спрямовані на те, щоб отримати місце в органах влади, тобто це участь у виборах, висунення кандидатів, агітація за кандидатів, фінансування виборів і передвиборчої кампанії, участь у політичних партіях. Однак російська влада хоче назвати «політичними» всі організації, що при наявності іноземного фінансування вийшли на мітинг проти свавілля влади, за свободу політв'язнів, за підвищення зарплат, за чистоту на дорогах, за порятунок уссурійських тигрів і так далі», – відзначають у Кримській правозахисній групі.

Найбільше від цього закону можуть постраждати благодійні організації, вважає голова російського аналітичного центру «СОВА» Олександр Верховський.

«Як би в нас благодійна діяльність не загинула, оскільки вона найчастіше пов'язана з іноземними грошима. В цьому законі уточнили, що вона не вважатиметься політичною діяльністю. Але це якесь лукавство. Оскільки якщо, наприклад, факт роздачі ліків не вважатиметься політичною діяльністю, але якщо одночасно з цим некомерційна організація, що роздає ці ліки, виступить із позитивною чи негативною оцінкою діяльності міністерства охорони здоров'я чи регіональної влади в цій сфері, то це може бути розцінено як політична діяльність із усіма похідними наслідками», – пояснює він.

Зміни до федерального законодавства покликані взяти під контроль держави третій сектор, який часто не дає владі жити спокійно

Російські правозахисники переконані: ці зміни до федерального законодавства покликані взяти під контроль держави третій сектор, який часто не дає владі жити спокійно. Вони також фактично позбавлять платників податків права оцінювати діяльність чиновників, яким вони платять зарплату й вимагати від них більш ефективної роботи.

Велике значення ці зміни мають для анексованого Росією Криму, де проблем за останні два роки життя в російських реаліях накопичилося достатньо, а їхнє вирішення підконтрольна Кремлю влада півострова нерідко провалює.

Незалежних від влади ефективних громадських організацій тут і так майже не залишилося, а нове федеральне законодавство несе для них додаткові загрози.

Як стати «іноземним агентом»

Одним із головних таких викликів може стати оголошення громадської організації «іноземним агентом». Це загрожує всім громадським активістам, чия діяльність фінансується іноземними коштами, в разі якщо вона буде визнана політичною.

Таким чином, на неї вже поширюватиметься дія федерального закону «Про іноземних агентів», що передбачає низку обмежень і додаткових вимог. Такими, наприклад, є надання додаткової звітності про діяльність організації, проведення аудиту (що лягає на організацію додатковим фінансовим тягарем), обов'язок публічно називати себе (серед іншого, і на своєму сайті) «іноземним агентом».

За словами голови російського аналітичного центру «СОВА» Олександра Верховського, організації, визнані Мін'юстом Росії «іноземними агентами» позбавляються права висувати своїх представників у якості спостерігачів на виборах. І це несе пряму загрозу прозорості й демократичності виборчого процесу в Криму й Росії.

Оскаржити рішення Мін'юсту про визнання організації «іноземним агентом» можна, але, за словами, експертів, ніхто в Росії поки такий суд не виграв. У результаті введення в дію нових поправок до федерального законодавства може спричинити повне припинення діяльності третього сектора.

«Громадський сектор від цього закону значно програє. Адміністративний тиск із боку держави відчувається гостро. Це призводить до того, що хтось із громадської діяльності йде, не всі люди готові вічно боротися замість того, щоб спокійно працювати. І для кримських громадських активістів це теж може бути ще одним випробуванням», – говорить Олександр Верховський.

Кількість громадських організацій у Росії і Криму найближчим часом може скоротитися
Дмитро Макаров

Російський правозахисник Дмитро Макаров теж вважає, що кількість громадських організацій у Росії і Криму найближчим часом може скоротитися. Але не тільки через зміни федерального законодавства.

«Кримчани зараз, як і росіяни, живуть у неправовій реальності. Тому подібні політичні сигнали говорять про згортання громадської активності, вони призведуть до того, що люди будуть ще більш обережними у своїх висловлюваннях, або припинять громадську діяльність, щоб не потрапити до «чорних списків», – вважає він.

Проте, правозахисник радить кримським громадським активістам продовжувати свою роботу: «Оптимальним рішенням, на мою думку, залишається працювати так, як ніби цих змін до закону немає. І не розглядати його в якості якоїсь зони ризику. Тому що якщо спиратися на всі рішення, які без кінця штампує Держдума, то потрібно тоді всю діяльність згортати. Моя порада кримчанам, які хочуть продовжувати громадську активність: працювати, не озираючись на це законодавство, яке буде й надалі змінюватися».

За словами Дмитра Макарова, правозахисники з Росії, України й інших країн світу готові сприяти тим, хто піднімає реальні суспільні проблеми й намагається їх вирішувати. У Криму така підтримка важлива, в першу чергу, заради інтересів місцевих жителів. Із причини того, що вільна журналістика звідти витіснена, а правозахисники змушені працювати фактично підпільно, повна ліквідація третього сектора чи тотальний контроль над ним із боку російської влади призведе до того, що просити допомоги у вирішенні своїх проблем кримчанам буде просто ні в кого.

XS
SM
MD
LG