Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

До парламентських виборів у Росії лишилося 4 місяці. Кримчани звикли, що «за України» в цей період виборча кампанія вже була в розпалі. Кандидати-мажоритарники «вирощували» дитячі майданчики у дворах і роздавали газетки-листівки, партії активно набирали інформаційну активність і окуповували рекламні площі. Ознаки парламентської демократії з пострадянським колоритом визирали з усіх боків. Однак у російській реальності методи підготовки до виборів виявилися, скажімо так, специфічними. PR-активність партій украй млява, якщо не брати до уваги невиразні праймеріз «Єдиної Росії». Спробуймо розібратися, яким же чином Кремль планує отримувати голоси на «сакральному» півострові?

Варто відзначити, що для російської влади ці вибори стануть знаковими. Вперше за час перебування Володимира Путіна біля керма вони відбуватимуться в умовах затяжної економічної кризи і систематичного падіння прибутків населення. Якщо раніше суспільний договір у Росії виглядав, як обмін свободи на ковбасу, то тепер ця система підлягає дуже суворій перевірці, оскільки один із предметів розміну відсутній – нафтодоларова «ковбаса» зсохлась і всіх голодних нагодувати вже не може. Уряду хронічно не вистачає грошей не тільки на підвищення соціальних стандартів, але і на їх утримування на якомусь більш чи менш стабільному рівні. При цьому триває інтенсивне витрачання резервних фондів, які вже перебувають на мінімальних за 4 роки показниках.

Якщо раніше суспільний договір у Росії виглядав, як обмін свободи на ковбасу, то тепер один із предметів розміну відсутній – нафтодоларова «ковбаса» зсохлась і всіх голодних нагодувати вже не може

Водночас не можна сказати, що в Кремлі досі носять рожеві окуляри, попри мантри про «стабілізацію» економіки. Зважаючи на інформацію, яка доходить до публіки, там близькі до розуміння, що нафтовий банкет закінчений. Але от що робити далі, ясності немає. Якийсь час вдавалося відволікати увагу населення від економіки військово-патріотичним промиванням мізків, але війни з глобальною антиросійською змовою теж виявилися річчю вельми витратною. Ні санкції, ні зіпсована репутація в очах інвесторів російській економіці не додають сил. Саме час для підписання нового суспільного договору – роздачі свободи, яка дозволить населенню подбати про ковбасу самостійно. Але в такій системі координат авторитарному режиму Путіна місця немає.

Вибори в Думу покликані закріпити результати анексії

У Криму ситуація виглядає ще більш делікатною з кількох причин. У партії влади регіон вважають базовим і розраховують отримати тут максимум голосів. Також вибори в Думу стануть важливою символічною подією, оскільки покликані закріпити результати анексії. Вони мають стати якомога більш переконливим підтвердженням результатів «референдуму» 2014 року. Отримавши переконливі результати в Криму, влада отримає ще один досить вагомий козир для просування ідеї міжнародного визнання півострова російським. Тому на результат у Москві звертатимуть особливо пильну увагу.

Інше питання, як зробити підсумки виборів на півострові переконливими? Чимало кримчан вже позбулися ілюзій щодо того, що Росія принесе їм порядок і матеріальний добробут. Порядок виявився ще хаотичнішим за український, корупція ще цинічнішою, а економічна криза швидко з'їдає результати зростання прибутків, яке мало місце після індексації пенсій і зарплат у 2014 році.

Нещодавній візит лідера «Єдиної Росії», прем'єр-міністра Дмитра Медведєва до Криму був широко розтиражований у ЗМІ завдяки його діалогу з місцевими жителями, які цікавляться, як вижити на 8 тисяч рублів. Фраза Медведєва «Грошей немає, але ви тримайтеся» пішла в народ, і деякі користувачі навіть запропонували ​зробити її заголовною в передвиборчій кампанії.

Утім, якщо серйозно подивитися на дії російської влади в Криму, то основи для перемоги на виборах закладаються систематично.

По-перше, це робота пропаганди. Незважаючи на падіння прибутків, багато кримчан все ще досить сприйнятливі до теорій глобальної змови, «бандерівської загрози» й інших «хітів» телевізора. Плюс, на заслугу влада собі може поставити певну активізацію інфраструктурних проектів. Хоча й зроблено в рази менше, ніж було обіцяно, головне, як це піднести.

Якщо в Москві та інших великих містах, усупереч тиску, ознаки політичної конкуренції ще простежуються, то в Криму з незгодними вчиняють украй жорстко – кримінальні справи й обшуки ллються як з рогу достатку

По-друге, це систематичне викорінення будь-яких ознак інакомислення. Якщо в Москві та інших великих містах, усупереч тиску, ознаки політичної конкуренції ще простежуються, то в Криму з незгодними вчиняють украй жорстко – кримінальні справи й обшуки ллються як з рогу достатку. В першу чергу придушення протестних настроїв направлене на кримських татар, які і за України становили електоральну базу для продемократичних сил.

У підсумку в Криму має скластися ситуація, коли всі незгодні просто проігнорують голосування, як це і сталося з «референдумом» 2014 року. А у тих, хто піде на виборчі дільниці, не повинно залишитися жодного вибору. Так звана системна опозиція не дає жодної реальної альтернативи, будучи гвинтиками, прекрасно вкрученими в систему.

Немає сумнівів, що Кремль цього разу отримає бажаний результат на півострові традиційними для себе методами. Однак така модель перемоги на виборах має обмежений ресурс. Приклад Венесуели красномовний. До президентських виборів у режиму Путіна буде значно складніша ситуація. Але це вже окрема тема.

Іван Сергєєнко, кримський оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG