Доступність посилання

11 прорахунків Путіна


Мішені у вигляді портрета президента Росії Володимира Путіна на стрільбищі у Львові, 2014 рік

Операція «Новороссия», яку в Кремлі так довго готували для України, не принесла Москві бажаних дивідендів. Але це зовсім не означає, що Путін готовий зняти зі свого порядку денного «українське питання». Скоріше за все, у Кремлі почнуть готувати нову концепцію колонізації України. А на її розробку і поетапне планування Путіну потрібен певний час.

Для того, щоб зрозуміти, що ж у Москві можуть робити далі, потрібно проаналізувати головні прорахунки путінської влади.

Перший прорахунок Путіна полягав у тому, що разом із російською мовою він намагався проштовхнути в Україну неприховану реакційну суміш із російського шовінізму, ненависті до Заходу та інше мракобісся. Це стало його стратегічною помилкою, тому що в сучасному світі на таку «наживку» може повестись лише найбільш зомбована і неосвічена частина населення, і то за умови попередньої багаторічної монопольної пропаганди подібних «брендів».

Путін спіткнувся об Крим, і політична кар'єра цього чекістського «везунчика» нездоланно покотилася вниз

Другим фатальним прорахунком для путінського режиму стала анексія Криму. І тут просто якась містика. Як міст через Дудергофський канал у Санкт-Петербурзі буде нездоланним бар'єром для Рамзана Кадирова, так і Крим, невеликий за географічними мірками півострів, стане цвяхом у «політичну труну Путіна».

Путін спіткнувся об Крим, і з цього моменту політична кар'єра цього чекістського «везунчика» нездоланно покотилася вниз. Фатальний крок, але, у підсумку, він здатен стати однією з головних причин провалу Путіна на українському напрямку.

Аншлюс України готувався на «авось»

Третім прорахунком Путіна була відсутність кваліфікованих керівників і виконавців для реалізації задуманих планів. Сама концепція силового поширення «русского мира» на інші держави – це деструктивний шлях, і взятись за її реалізацію, як і за підтримку, можуть тільки деградовані й повністю маргіналізовані елементи і спільноти. А це означає максимально безглузді ініціативи і управління у стилі «є таке слово – «треба».

Сама концепція силового поширення «русского мира» на інші держави – це деструктивний шлях

За такого підходу можливі «швидкі успіхи» для показухи і демонстрації картинки на путінському телебаченні, але якщо при цьому «загруз» у проблемах, то з цього вже не виборсатись.

Четвертим прорахунком Путіна було те, що хоча Росія довго і старанно готувалась до аншлюсу України, але діяла вона на «авось». Можливо, зовнішня розвідка доповідала йому, що українці тільки і мріють, аби знову потрапити під контроль Москви. Тому потрібно лише силою захопити Крим і Донбас, а далі спрацює «ефект доміно», і всі інші українські області просто таки проситимуться увійти до складу Російської Федерації.

П’ятий прорахунок Путіна полягав у тому, що він не противився, коли його найближче оточення створило для нього віртуальну реальність, перебування в якій видавалось йому найбільш комфортним. У цій «віртуальній реальності» Путін був геополітичним «Термінатором», із силою і м'язами Арнольда Шварценеґґера у молоді роки. Там він диктував свою волю всьому світові. А розслаблені європейські лідери (заражені вірусом «шрьодерства»), стояли у чергу перед ним, щоб показати свою відданість і лояльність.

Шостий прорахунок Путіна у тому, що він з дитячого садка, школи і вишу сліпо вірив радянській пропаганді. За версією якої, українців і України ніколи не було.Тому він вважає, що територія, яка чомусь прагне називатись Україною, заселена «малороссами», або «южными русскими». І що в дійсності українці і росіяни – один народ. А тут цей політичний трафарет виявився повною фікцією.

Кремль повірив у те, що Україну не буде кому захищати

Сьомий прорахунок Путіна – це віра в те, що Україну не буде кому захищати. А тут виявилось, що знайшлося багато міцних хлопців-патріотів, для яких «Україна – понад усе!» І для них це не просто красиві фрази, а сенс їхнього життя. І вони боронять свою землю зі зброєю в руках. Це поламало всі кремлівські розрахунки. Ці герої воюють, гинуть, але не відступають.

Восьмий прорахунок Путіна – він сліпо повірив експертам і аналітичним центрам КГБ-ФСБ, за прогнозами яких «українська кампанія» стане нічим іншим, як простою і приємною прогулянкою. Оскільки, не дивлячись на те, що кількість завербованих у різні часи агентів КГБ-ФСБ залишається в Україні ще досить значною, чисельність «п'ятої колони» Росії не складає необхідної для успіху просування імперських ідей Москви критичної маси. Тут Путін явно став «жертвою капіталізму». Путінська агентура в Україні, щоб отримувати від Кремля безперервне грошове фінансування, постійно видавала бажане для нього за дійсне.

Що Путін збирається робити з цими всіма «Гіві», «Моторолами» й іншою нечістю, яка почала вважати себе суперлюдьми?

Дев'ятий прорахунок Путіна полягає в тому, що розпочавши війну з Україною, він вивільнив на українському Близькому Сході сили, які він не зможе контролювати і стримувати. Випустивши на Донбасі з пляшки «джина тероризму», він вже не здатен загнати його назад. У підсумку, Росії доведеться забрати назад на свою територію усі ці сформовані нею угруповання бойовиків. Що Путін збирається робити з цими всіма «Гіві», «Моторолами» й іншою нечістю, яка почала вважати себе суперлюдьми, хоча насправді вийшла з маргіналізованого люмпенського середовища?

Путін організував для росіян подобу політичного МММ

Десятий прорахунок Путіна – він не розуміє, що таке демократія. На його переконання, Майдан-1 і Майдан-2 в Києві організувало ЦРУ, а самі українці стали «жертвою» змови Заходу. Тому, виходячи із цього свого «розуміння», він уже після Майдану-1 почав таємно готуватись до протиборства із західним світом, навіть не намагаючись озирнутись на те, до чого призвело у підсумку протиборство СРСР із Заходом у Холодній війні.

Одинадцятий прорахунок Путіна в тому, що він вирішив переграти історію, самочинно присвоївши собі на це ексклюзивне право. Уявивши себе Сталіним, Петром І і Чингізханом в одній особі. Звідси і створена в Росії за 17 років його правління диктатура КГБ-ФСБ, залякування своїх супротивників, як у середині Російської Федерації, так і на міжнародній арені. А в підсумку Путін став загрозою для всього демократичного світу, який ніколи не сприйме методів його правління і просування ідей «русского мира».

Намагаючись виступати у ролі ліквідатора української державності, Путін лише підставив цим Росію

Але те, що путінський бліцкриг «русского мира» в Україні провалився, ще зовсім не означає, що він від всього відмовився. Путін просто взяв тайм-аут. Необхідно пам’ятати, що несподівані ситуації Путіна вводять у ступор. Йому потрібен час, щоб знайти вірне, на його думку, рішення, тому що імпровізація – це не його сильна сторона.

Схоже, що він не зовсім розуміє, що йому робити далі за обставин, які він сам же спровокував. Проте, намагаючись виступати у ролі ліквідатора української державності, Путін лише підставив цим Росію. Адже тепер вийти без великих втрат із операції «Новороссия» йому не вдасться. Путін сам себе переграв.

А Росії, яка повірила цьому кагебешному пройдисвіту, що організував для росіян подобу політичного МММ, ще довго доведеться після нього розплачуватися за «наш Крим», Донбас і підступно збитий малайзійський «Боїнг 777», з мирними цивільними громадянами на борту.

Віктор Каспрук, незалежний політолог

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG