Популярне періодичне видання Німеччини Die Zeit пише про відвідини Берліна прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом, зазначаючи про низьке зацікавлення Німеччини українським конфліктом. Британський часопис The Guardian розповідає про переклад англійською мовою українського роману Олега Шинкаренка, який він написав під час протестів на Майдані. Американське видання The New York Times повідомляє про лист українського центрального банку своїм клієнтам щодо кібернападу на один з українських банків у квітні.
Одне з найпопулярніших періодичних видань Німеччини Die Zeit друкує матеріал «Десятитисячна жертва» у рубриці «Війна в Україні». Часопис пише, що для першого офіційного закордонного візиту новий прем'єр-міністр України Володимир Гройсман обрав Берлін. Саме у столиці Німеччини керівник українського уряду застеріг від забуття війни, про яку багато хто почав забувати. Німецьке видання додає від себе, що десятитисячна жертва війни в Україні може статися будь-коли. За словами газети, це може буди український солдат, який не має досвіду у веденні бойових дій, якому лишень виповнилося 20 років. Його можуть звати Андрій або Сашко, Олег або Максим. Можливо, його чекатиме дружина на ім'я Марія, Катерина або Анастасія. Видання пише, що це може стати дивним збігом обставин, коли десятитисячна жертва українського конфлікту буде тоді, коли керівник уряду Гройсман перебуватиме за межами України. І все це відбудеться тому, що війна в Україні й надалі триває.
Німецьке видання зазначає, що саме тому, що війна в Україні триває і далі, день за днем, тиждень за тижнем, за статистикою Організації Об'єднаних Націй, вочевидь, скоро кількість жертв тієї війни обчислюватиметься п'ятизначними числами. Далі газета наводить певні паралелі з футболом, нагадуючи, що приблизно у цей час 4 роки тому теперішній український прем'єр Гройсман ще був мером українського міста Вінниця і дивився фінал «Євро-2012», який відбувався у Києві. Нині він – прем'єр-міністр України, і незабаром у Франції пройде ще один фінал. Цього разу йдеться про фінал «Євро-2016». Часопис вказує, що між цими двома фіналами в Україні загинуло майже 10 тисяч осіб. Перші жертви українського конфлікту, як пише німецький часопис, були на Майдані у Києві під прапором асоціації з Європою. Потім були жертви анексії Росією українського Криму, а також жертви бойовиків заколоту на сході України, яких підтримує Росія.
Die Zeit пише, що під час відвідин Берліна, Гройсман хотів би, щоб у Німеччині почули про всі ці жертви, водночас, як додає часопис, це завдання є досить складним, бо ж те саме у Німеччині чули вже багато разів. Це чули під час візиту попереднього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, це також чули під час візиту політичного наставника Гройсмана – нинішнього президента України – Петра Порошенка. Саме через це, як пише газета, вочевидь, у Німеччині не надто цікавляться українським конфліктом, який триває вже 2 роки.
«Війна в Україні: десятитисячна жертва»
Британський часопис The Guardian опублікував статтю «Похмурий український роман, написаний під час протестів у мережі Facebook, перекладається англійською мовою». Видання пише, що роман «Кагарлик» українського автора Олега Шинкаренка, який спочатку писався, як дописи в соціальній мережі Facebook, щоб уникнути цензури, розповідає історію про чоловіка, мозок якого контролюється російським військом. І от зібрані та упорядковані дописи у Facebook, вийшли як роман, який вже переклали англійською. Видання додає, що Олег Шинкаренко, журналіст і автор, почав писати твір як бачення альтернативної реальності, у якій Росія вдерлась в Україну, тоді як у Києві тривали протести. Загалом, як пояснює газета, ідея книги з'явилась завдяки блогу, який писав Шинкаренко ще у 2010 році. У цьому блозі він жартома зазначав, що сподівається на те, що існують якісь радикали, які готові вбити тодішнього президента України Віктора Януковича.
Британське видання пише, що тоді Шинкаренка допитували у зв'язку з цим українські спецслужби, а його блог витерли, як вважає сам автор, з допомогою тих таки спецслужб. Згодом він почав робити дописи у Facebook, аби розповідати його версію постапокаліптичного майбуття, у якому відображалися протести на Майдані у 2013-2014-му. Часопис повідомляє, що автор нині працює в Українській Гельсінській спілці у Києві. Він трансформував розрізнені дописи у соціальній мережі у роман, який дістав назву «Кагарлик». Цей твір має вийти друком у видавництві «Калина». У романі оповідається історія чоловіка, який втратив пам'ять, тому що російська армія використала його мозок для контролю за супутниками, розповідає на шпальтах британського часопису перекладач роману Олега Шинкаренка – Стів Комарницький.
Далі The Guardian наводить витяг з роману «Кагарлик»: «Вітер дме з кожної шпарини. Під'їжджаючи до Києва головним шляхом, у далині видно два однакові 26-поверхові будинки при дорозі. Вони стирчать, як два останні зуби у щелепі. Від них вже починається труп міста, головою на південь. Єдиний мешканець тих будівель – це забальзамований 45-річний чолов'яга, вбраний у елегантні окуляри». Насамкінець статті, британський часопис наводить слова редакторки видання Index on Censorship – Рейчел Джоллі, яка каже, що коли Майдан був заповнений шинами, що палали, та безліччю демонстрантів, Шинкаренко почав писати низку своїх думок про Україну майбутнього. Він розміщував ці свої думки у соціальній мережі Facebook, ділячись своїм баченням з друзями, після того, як його дописи у блозі витерли з мережі, очевидно, співробітники «служби цензури». Один із дописувачів британського часопису – Шон О'Гейґан додає, що мережа Facebook була на той час значно вільнішим місцем для оприлюднення думок і менш відкритим місцем для тодішньої влади. Деякі зі сцен, змальованих у книзі Шинкаренка, відображають насильство, яке тоді відбувалося навколо автора. Той похмурий світ, який він відтворив у своєму творі, безперечно, виходить із власних побоювань Олега щодо майбутнього його країни, в якій він тоді бачив чимдалі більші обмеження свободи.
«Похмурий український роман, написаний під час протестів у мережі Facebook, перекладається англійською мовою»
Американський часопис The New York Times друкує матеріал «Український центральний банк повідомив про кібернапад у квітні». Часопис пише, що український центральний банк закликав вкладників у квітні переглянути безпеку операцій, заявивши, що злодії намагалися вкрасти гроші з українського банку, використовуючи підробні грошові перекази системи SWIFT. Саме таке конфіденційне послання розіслав банк своїм клієнтам. Видання додає, що застереження, яке відправили клієнтам банку 28 квітня, не визначило якогось конкретного банку чи того, чи виявився успішним цей кібернапад, але було зазначено, що цей напад був подібним до крадіжки 81 мільйона доларів з центрального банку у Бангладеш.
Американське видання пише, що злодії тоді вдалися до шахрайських інструментів грошових переказів за посередництвом системи SWIFT, надійної системи переказів, яку використовують банки у всьому світі. Схожі напади, як зазначає часопис, сталися також у В'єтнамі та Еквадорі. Речник системи SWIFT ще й досі ніяк не прокоментував цю ситуацію. Далі газета пише, що у тому посланні, яке надіслав український центробанк своїм клієнтам, повідомлялося про низку випадків, під час яких хакери намагалися відправити шахрайські послання за посередництвом системи SWIFT. Також було згадано і випадок у Бангладеш.
Саме з огляду на випадок у Бангладеш, додаєThe New York Times, український центробанк повідомив, що щось подібне сталося в одному з українських банків. Послання підписав заступник керівника українського центробанку. Були також надані поради банкам ознайомитись із найновішими рекомендаціями системи SWIFT у плані безпеки переказів, аби убезпечитися, що антивірусний захист українських банків відповідає останнім вимогам. У посланні українського центробанку також рекомендується перевірити безпеку в системі інформаційних технологій банків, які під'єднано до мережі SWIFT. Американське видання додає, що кіберкрадіжка з центробанку Бангладеш та нещодавні такі випадки змусили здійснити повний аналіз системи безпеки мережі SWIFT. Видання нагадує, що SWIFT – це система, яка поєднує глобальні банки і є абревіатурою від «Всесвітньої міжбанківської фінансової телекомунікації». Система SWIFT, у свою чергу, повідомила, що планує нову програму, яка має поліпшити загальну безпеку грошових переказів.
«Український центробанк повідомив про кібернапад у квітні»
