Браян Вітмор
Саміт НАТО у Варшаві стане логічним продовженням саміту в Уельсі, який проходив близько двох років тому. Але якщо 2014 року Північноатлантичний альянс, відповідаючи на агресивні дії Росії, фактично працював у авральному режимі, то нині НАТО готується до довгого і напруженого конфлікту. Також на саміті мають остаточно погодити Комплексний пакет допомоги для України.
На момент Уельського саміту з анексії Криму минуло лише півроку, конфлікт на Сході України тривав лише кілька місяців, а агресивна позиція Росії стосовно Заходу лише оформлювалась. Навіть термін «гібридна війна» був ще «новинкою».
Якщо тоді НАТО готувало негайну відповідь на виклик, то у Варшаві експерти країн-членів і їхніх партнерів працюватимуть над довготерміновою архітектурою системи безпеки в умовах протистояння із Москвою. Рішення, які ухвалюватимуть 8-9 липня, залишатимуться актуальними протягом десятиліть, говорять лідери країн військово-політичного блоку. Не обійдуть на Варшавському саміті і питання «брексіту», референдум про вихід Великої Британії з Євросоюзу викликав багато емоцій в експертному середовищі.
Політика відкритих дверей НАТО зберігається, але поки неясно, як потенційні кандидати, зокрема Грузія, Молдова і Україна, зможуть нею скористатисяДжон Маккол
Про розширення блоку в найближчому майбутньому не йдеться. Виключення зроблять лише для Чорногорії, яка підписала протокол про вступ до НАТО у травні. Цього разу ця балканська країна братиме участь у ролі спостерігача, остаточний її вступ до Північноатлантичного альянсу запланований на наступний рік.
«Офіційна політика відкритих дверей НАТО зберігається, але поки неясно, як потенційні кандидати, зокрема Грузія, Молдова і Україна, зможуть нею скористатись», – зазначав нещодавно екс-заступник командувача сил НАТО в Європі Джон Маккол.
Східний фронт
Враховуючи агресивну поведінку Росії і бажання країн НАТО укріпити кордони, ця тема, скоріш за все, буде на саміті головною. У своєму дослідженні для дослідницького інституту «The Atlantic Council» екс-посол США в НАТО Ніколас Бернс і екс-командувач силами НАТО Джеймс Джонс вказували, що безпеку в Європі більше не можна сприймати як щось очевидне і зрозуміле.
2014 року в НАТО ухвалили рішення про розміщення військового контингенту в країнах Східної Європи і Балтії та створення нових військ швидкого реагування. Цього року східний фронт будуть ще більше укріплювати – планується ухвалення рішення про розміщення на сході чотирьох батальйонів, по тисячі бійців у кожному.
Перший батальйон забезпечить США, другий – Велика Британія, третій – Німеччина. Четвертим, мабуть, займатиметься Канада, але остаточне рішення щодо цього ще не ухвалене. Американський батальйон планують розмістити в Польщі в районі сувалкського коридору. Так називають стокілометрову ділянку польсько-литовського кордону. Із флангів ділянка кордону «Сувалки-Каунас» затиснута між Білоруссю і Калінінградською областю Росії. Військові НАТО побоюються, що у випадку конфлікту Росія може перекрити цей коридор і відрізати таким чином країни Балтії від альянсу.
Німецький батальйон, швидше за все, вирушить у Литву, британський – в Естонію, а четвертий, країна-розпорядник якого ще не встановлена, – в Латвію.
Додатково США розмістить на східному фронті повномасштабну важку бригаду – близько 3500 вояків. Підрозділ буде виконувати завдання на території країн Балтії, в Болгарії і Румунії. Крім того, базу НАТО в Румунії перетворять на повномасштабний тренувальний центр – за словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, там планують розмістити міжнародну бригаду. Проходити службу в цій бригаді будуть від 3,5 до 5 тисяч бійців.
Експерти говорять, що нові батальйони будуть розташовані у країнах Балтії і Польщі не для війни, а для стримування.
«Кілька тисяч солдатів не зможуть переломити хід війни в апокаліптичному випадку війни з Росією. Це політична заява – мовляв якщо будете наступати, вам доведеться вбивати громадян США і Німеччини. І тому це дуже важливо», – заявив старший науковий співробітник Чеського інституту міжнародних відносин Марк Галеотті.
Північне розширення
Країни Балтії є найбільш вразливою ділянкою фронту для НАТО, якщо Росія перейде в наступ. Нещодавня військова гра, яку проводив аналітичний центр RAND, показала, що Північноатлантичний альянс не зможе достатньо ефективно зупинити агресію на цьому напрямку.
Саме тому, говорять аналітики, НАТО посилює співпрацю із двома країнами – не-членами блоку. Ідеться про Фінляндію і Швецію. За умови їхньої підтримки змінюється невигідне для країн НАТО співвідношення сил між ними і Росією.
Жодна із цих двох країн ще не готова до вступу в Альянс, але підтримка цієї ідеї зростає, особливо у Швеції. У травні шведський парламент спростив для НАТО процедури проведення тренувань і, у разі необхідності, бойових дій. Влітку прем’єр-міністри і міністри оборони обох країн зустрічались із міністрами країн НАТО у форматі «28+2». Цей формат може бути збережений у майбутньому.
Південна незручність
Анексія Криму Росією і поступова мілітаризація півострова змушує НАТО слідкувати за розвитком подій у Чорному морі. Щоб не допустити перетворення його на «російське озеро», як назвав море президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, у Румунії планують запропонувати створити міжнародний морський патруль, який би діяв на постійній основі.
Але цю ідею можуть не підтримати інші країни. Зокрема прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов виступив проти того, щоб «перетворювати Чорне море на територію війни». Отже, так званий «Чорноморський флот НАТО» також будуть обговорювати на саміті.
Кібервійна
Ще в Уельсі кібератаки були визнані серйозною загрозою для Північноатлантичного альянсу. Тоді ж створення захисту від них визнали необхідним елементом забезпечення колективної безпеки. Цього року заходи із забезпечення кібербезпеки можуть додати до оперативних планів навчань і тренувань і зробити ще одним елементом безпеки, таким же важливим, як, наприклад, протиповітряну оборону.
Від кібератак останніми роками постраждали сайти французького телеканалу, польської фондової біржі, Білого дому, Конгресу США, Державного департаменту, американської газети New York Times та інші.
