Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Я не про Трампа, мало що про нього знаю. Я про тих, хто турбується його долею, його політичним майбутнім, його кар'єрою, дружиною, дітьми. Згідно з інформацією ВЦВГД, більшість опитаних соціологами, тобто 34 відсотки росіян хотіли б бачити президентом США Дональда Трампа, вважаючи, що його перемога покращить відносини Росії і США. При цьому з усіх 1600 осіб у 46 російських регіонах тільки 40 відсотків знають, хто такий Трамп. І тільки 6 відсотків точно знають, що він балотується в президенти США.


Інші результати соціологічного опитування ще більш вражаючі: російські соціологи дізналися навіть думку тих, хто зазвичай голосує за чотири кремлівські партії, які затишно сидять уже котре скликання в Державній думі. Виявилося, що Трамп подобається прихильникам КПРФ (48%), любителям «Справедливої Росії» – 37%, «Єдиної Росії – 36% і ЛДПР – 34%.

Звісно, росіяни краще знають Хілларі Клінтон – 59 відсотків, лише 19 відсотків опитаних знають, що вона кандидат у президенти США і навіть 3 відсотки знають, що вона була державним секретарем США. Як сказав генеральний директор ВЦВГД Валерій Федоров, «з двох кандидатів наші співвітчизники зовсім явно віддають перевагу Дональду Трампу. Цей ексцентричний і різкий політик-мільярдер більш симпатичний, ніж Хілларі Клінтон, яка запам'яталася нам, перш за все, жорсткою антиросійською політикою на посаді державного секретаря США».

Якщо всерйоз поставитися до російської соціології, яка існує на державні бюджетні гроші, то результати можуть видатися думкою зрілого суспільства, яке глибоко цікавиться зовнішньою політикою, геополітичними проблемами, активно бере участь у публічних дискусіях та дебатах. Однак реальну картину суспільної думки в Росії складно зрозуміти з декількох причин. По-перше, соціологи чомусь не запитали про кількість росіян, які регулярно спостерігають за новинами на каналі СNN або користуються альтернативними джерелами інформації, наприклад, ВВС або Al Jazeera. По-друге, було б цікаво дізнатися, скільки з опитаних 1600 росіян володіють європейськими мовами і скільки часу вони відводять на читання новин про американську політику англійською мовою.

Можна навіть не влаштовувати скрупульозні опитування, з'ясовуючи, чи регулярно росіяни читають «Washington Post» або «New York Times» або знають, що у цих газет є офіційні сторінки російською мовою. Але в будь-якому випадку, було б цікаво дізнатися, на підставі якої інформації у любителів російських комуністів, ліберал-демократів або єдиноросів складається ставлення до американських політиків. Як часто вони дивляться передачу Дмитра Кисельова або Олексія Пушкова. Просто цікаво, хто їм вдовблює в голову оціночні судження, якщо більшість росіян взагалі не уявляють, чому соціологи запитують їх про Клінтон та Трампа.

Соціологія в Росії – частина пропаганди. Росіян запитують для того, щоб створити видимість активного населення, яке цікавиться політикою

Соціологія в Росії – частина пропаганди. Населення запитують не для того, щоб з'ясувати їхню думку про те, чого вони в житті своєму ніколи не знали і навряд чи дізнаються. А для того, щоб створити видимість активного населення, яке цікавиться політикою. Якщо всерйоз ставитися до подібних опитувань, то навряд чи росіяни знають про життя і діяльність більшості російських політиків, знову-таки формуючи своє ставлення винятково за телеканалами, які давно стали одноманітними і частину новин дають під кальку, як колись радянське телебачення, радіо і газети.

Цікава «трампологія» – лише частина інтересу росіян до зовнішнього світу. Періодично, коли починаються чергові кремлівські війни, телеканали повідомляють населенню те, що вони мають знати. Не дай Боже, уявити, як середньостатистичний росіян раптом вивчив екстерном арабську мову і купив супутникову антену, щоб дивитися сирійські канали – урядові й опозиційні. Якби таке сталося, то у частини підданих Путіна трапився б інформаційний шок – від порівняння, почутого і побаченого.

У росіян періодично трапляється підвищений інтерес то до Чечні, то до Грузії, то до України, тепер – до Сирії. Кількість експертів, які раптом обговорюють у блогосфері надавану Росією гуманітарну допомогу всім стражденним і бідним, зростає в сотні тисяч і навіть мільйони. Вислухавши по телевізору Кисельова, росіяни біжать до комп'ютера, щоб передати слова захоплення черговим подвигом російської авіації в Сирії, черговим злочином «київської хунти» або висловлюванням мракобіса і «популіста» Саакашвілі. І так відбувається від події до події, від війни до війни, а насправді від бажання Путіна в черговий раз влаштувати кому-небудь «кузькіну мать», наслати війська і активно надавати «гуманітарну допомогу».

Важко уявити, що думка росіян кого-небудь хвилює, тим більше в Кремлі

Важко уявити, що думка росіян кого-небудь хвилює, тим більше в Кремлі. І вже зовсім неможливо побачити Хілларі Клінтон, яка ридає над монітором з результатами чергового опитування ВЦВГД або ФОД. Самодостатня Америка живе своїм життям, і як знову-таки повідомляють соціологи, на цей раз американські, – у Росії масштаби авторитаризму зашкалюють. «Hamilton College» з Нью-Йорка провів опитування серед російської еліти, щоб з'ясувати, чи є політичне життя в країні. І не дивно, що їх результати збіглися з російськими: 79% опитаних вважають Путіна майбутнім президентом, як і 79,4% вважають незмінним лідерство партії «Єдина Росія». Майже ті ж знамениті 86 відсотків

«Трампологія», якщо умовно говорити про процес обдурювання населення, – справа, добре поставлена на державні рейки. В умовах гонінь на «іноземних агентів» у Росії практично всі дослідження пов'язані з державними замовленнями. В інформаційному просторі дуже важливо вчасно закинути черговий шедевр «трампології», як, наприклад, це робить проект «Sputnik. Точка зору» державного холдингу під керівництвом Дмитра Кисельова. В кінці минулого року проект виплеснув нове «дослідження» під назвою «Жителі Європи і США підтримують військові дії Росії в Сирії». Ці опитування передруковані десятками тисяч сайтів, агентств, передані радіостанціями і телеканалами.

Виявилося, що за цими опитування «Sputnik. Точка зору», більше половини жителів Німеччини (51%), 42% британців і більше третини американців (35%) підтримали дії Росії в Сирії. На сайті британського агентства «Populis», якому нібито «Sputnik» замовив опитування, дійсно можна побачити крихітний, на 2,5 сторінки, звіт, в якому немає ніякої Туреччини і Німеччини, а тільки повідомлення про думку мешканців США і Великобританії. Саме дослідження опубліковане в лютому цього року, а РІА «Новини» повідомило про нього двома місяцями раніше, у грудні 2015 року. І взагалі, контора під назвою «Populis» займається в основному дослідження в сфері бізнесу, а в колах серйозних соціологічних центрів не відома.

Тепер Путін може спокійно давити турецькі помідори, відмовляти в польотах російським і турецьким літакам, вимагати від росіян, щоб вони забули турецьке «all inclusive», а стояли в черзі за чебуреками на ялтинській набережній

Для чого проводяться такі «опитування», а точніше, навіщо публікуються «результати» таких нібито «опитувань»? Для пропаганди, для формування у росіян певного ставлення до того, до чого прикладається щедра рука Путіна. Підсумок того фальшивого дослідження у фінальному формулюванні, поширюваного РІА «Новини» повідомлення: «Більшість німців (63%), половина британців (50%) і майже третина американців (30%), які знають про дії Росії в Сирії, вважають дії Туреччини, яка збила літак, невиправданими. Навпаки, 71% жителів Туреччини підтримують дії тих, хто віддав наказ збити літак». Ось тепер Путін може спокійно давити турецькі помідори, відмовляти в польотах російським і турецьким літакам, вимагати від росіян, щоб вони забули турецьке «all inclusive», а стояли в черзі за чебуреками на ялтинській набережній.
«Трампологія» – це стиль путінської ідеології, про яку ще задовго до появи Путіна у світлі кремлівських зірок сказав Михайло Жванецький: «Давайте міркувати про крах і підйом Голлівуда, не дивлячись жодного фільму. Давайте зіштовхувати філософів, не читаючи їх робіт. Давайте сперечатися про смак устриць і кокосових горіхів з тими, хто їх їв, до хрипоти, до бійки, сприймаючи смак їжі на слух, колір на зуб, сморід на око, уявляючи собі фільм за назвою, живопис за прізвищем, країну за «Клубом кіноподорожей», гостроту думок за хрестоматією». Ось про «Клуб кіноподорожей» – у самий раз, майже як бажання середнього росіянина уявити себе випускником Гарварду, багатозначно розмірковуючи про переваги і недоліки Хілларі Клінтон і Дональда Трампа.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Олег Панфілов

    Професор державного університету Ілії (Грузія), засновник і директор московського Центру екстремальної журналістики (2000-2010)

XS
SM
MD
LG