Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Що робити з Путіним, не знають ні республіканці, ні демократи


Непомітні біженці в центрі Європи – низка дослідників на сторінках журналу Foreign Affairs звертає увагу на українських вимушених переселенців зі сходу України та Криму, які не створюють проблем європейським країнам, а тому залишаються непомітними для них на тлі біженців із Близького сходу. Після скандалу навколо «російської» політики кандидата в президенти США Дональда Трампа аналітик із журналу Foreign Policy звертає увагу на те, що насправді чіткого розуміння, що робити з Кремлем, не мають у жодному з політичних таборів. І нарешті, тему поліції на пляжі – чи мають французькі поліцейські роздягати жінок, що носять мусульманські купальники, – обговорює редакційна стаття газети Washington Post.

На тлі сотень тисяч біженців із Іраку, Сирії та Ємену, які продовжують прибувати до Європи, загрожуючи розхитати європейську солідарність, гуманітарна криза в Україні залишається непоміченою, зауважують дослідники, які вивчали цю проблему в Україні й опублікували результати своїх досліджень у журналі Foreign Affairs. Точної статистики немає, але більшість оцінок сходяться на тому, що Україна прийняла приблизно 1,7 мільйона внутрішніх переселенців із зони бойових дій і з окупованого Криму та ще приблизно 1,4 мільйона стали біженцями в країнах Європи й Росії.

Люди, які втекли з зони бойових дій, розповідають про атмосферу беззаконності й безкарності, що там панує, і часто вони навіть не знають, хто несе відповідальність за смерть близьких. Багато хто має проблеми з реєстрацією, а відтак і з виборчим правом, адже, зареєструвавшись за місцем проживання для виборів, вони втрачають статус біженця. Більшість біженців становлять літні люди, яким часто не виплачують пенсій, знову ж таки через проблеми з реєстрацією. Українська держава мало допомагає потерпілим, і вони змушені давати собі раду самотужки і спиратися на допомогу громади, яку оглядачі називають «героїчною щедрістю».

Разом із тим український уряд, який досі не має стратегії подолання гуманітарної кризи, повільно, але змінює свої підходи. Серед кроків у правильному напрямку дослідники називають створення міністерства у справах тимчасово окупованих територій та у справах внутрішньо переміщених осіб, чиїм завданням є координація допомоги й поліпшення умов їхнього життя, а також вирішення юридичних проблем і проблем інтеграції.

І хоча у статті не згадано, яку і скільки допомоги Україна отримала від міжнародних донорів, у висновку дослідники радять міжнародним організаціям та урядам тиснути на Київ, щоб він припинив порушення прав переселенців. Інакше, як зазначають дослідники, існуватиме загроза нестабільності в цьому крихкому куточку Європи.

Foreign Affairs: Незважаючи на те, що всі зосереджені на Близькому сході, четверта за розміром хвиля внутрішньої міграції 2015 року була в самій Європі

Аналітик із журналу Foreign Policy Метью Рожанскі зауважує, що попри те, що втручання Росії в американські вибори є широко обговорюваною темою, ніхто з кандидатів на президентську посаду у Вашингтоні не має, на його думку, чіткої й послідовної політики щодо Росії.

«Ми, можливо, не дізнаємося всієї міри, якою Москва прямо втручалася в справу американських виборів, але американська еліта занепокоєна через таку можливість», – пише оглядач і додає, що підозра в тісних контактах із Москвою стосується не лише шефа передвиборчої кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта, але й кількох його найближчих радників – відставного генерала Майкла Флінна й інвестиційного банкіра Картера Пейджа.

Проте, незважаючи на запальну риторику, у Вашингтоні є реальна проблема: жоден із кандидатів не може запропонувати послідовної політики щодо Росії. «Можете любити Путіна чи ненавидіти, але ні російський президент, ні його країна нікуди не подінуться. Москва є одним із невеликої жменьки могутніх урядів, який має як здатність, так і прагнення кинути виклик інтересам США не тільки щодо поглядів на права людини в Росії, але і шляхом втручання у справи сусідніх держав і навіть далеко за її межами», – наголошує автор на важливості проблеми.

«Американські політики й експерти були заскочені тією легкістю, з якою Кремль вихопив лідерство у створенні геополітичного порядку денного, переміщаючи увагу від своїх слабких сторін до тих, де були кращі перспективи для Росії. Хакери, яких підтримує Росія, зосереджують увагу громадськості на корупції й лицемірстві в основних політичних інститутах США, що є лише одним прикладом», – говорить аналітик. Але є й інші: Росія використовує тісні зв’язки з європейськими крайніми правими і крайніми лівими опозиційними партіями, щоб зберегти невдоволення Європейським союзом і НАТО. Її втручання в Сирії затемнює набагато більшу кризу, пов’язану з анексією Кремлем Криму і його втручанням у східній частині України. Поки що Росії не вдалося скинути санкції, але є оглядачі в обох політичних таборах, які виступають за їхнє поступове зняття.

«Наступна адміністрація США напевно зіткнеться з потребою іти на компроміс між протистоянням Кремлю через його знущання з сусідніх держав, таких, як Україна і Грузія, чи утиски власних громадян, з одного боку, і потребою забезпечити співробітництво Росії щодо глобальних викликів, таких, як збереження режиму ядерного нерозповсюдження, протидії терористичним загрозам, з якими стикаються обидві країни», – наголошує оглядач. На його думку, стосунки з Росією вимагатимуть уваги наступного президента вже з першого дня, а тому краще почати думати, як захищати американські інтереси, вже зараз.

Foreign Policy Ані Трамп ані Клінтон не мають послідовної політики щодо Росії, вважає Метью Рожанскі

І серед літніх тем у пресі – «війна» з мусульманськими купальниками на французьких пляжах. Цьому питанню газета Washington Post присвячує свій редакційний коментар. Так звані «буркіні», купальники для жінок-мусульманок, які закривають усе тіло, віднедавна заборонені в деяких місцях Франції, і нещодавно з’явилися фотографії, на яких французькі поліцейські вимагають від жінки на пляжі зняти цей купальний костюм.

На думку американських коментаторів, це вже занадто, бо купальники не становлять небезпеки, в них нічого не приховаєш, і вони не закривають обличчя. Та й не справа держави розповідати жінкам, що вони можуть носити на пляжі, тож французи, намагаючись роздягнути мусульманських жінок, насправді переступають через власну традицію, позбавляючи їх вибору, а відтак – свободи.

Fem2pt0 ‏@Fem2pt0 Буркіні нікому не шкодять. Жінки мають вибирати самі свій одяг, згідно з поважною французькою концепцією: свободою.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондентка, ведуча, авторка програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Проводила тренінги для регіональних журналістів.

XS
SM
MD
LG