Доступність посилання

Геннадій Афанасьєв: «Маленький світ зі своїми традиціями, укладом і законами»


Геннадій Афанасьєв

(Крим.Реалії продовжують публікувати спогади Геннадія Афанасьєва про те, що відбувалося з ним під час затримання російськими спецслужбами в Криму і про подальше ув'язнення у Росії, інші блоги автора читайте тут).

В'язниця або слідчий ізолятор – це таке місце, де людина живе надією, сподіваннями на диво та молитвами до будь-яких богів, аби лише вони допомогли. Навіть ті, хто вчинив тяжкий злочин, таємно сподіваються, що зірвуться, що трапиться щось неймовірне, і вони знову зможуть відчути, що таке не сидіти у бетонному мішку. Але ж такої надії додають лише відсутність досвіду, обіцянки адвокатів і повне незнання законів.

Люди, які сидять у в'язниці, дуже спостережливі. Вони не тільки слухають, але й уважно дивляться, вловлюючи найменші зміни у міміці і рухах

Взагалі, для в'язниці дуже важливою рисою є вміння розбиратися в людях. Якомога більше потрібно розмовляти зі співкамерниками, навіть якщо теми вам зовсім не цікаві. Люди, які сидять у в'язниці, дуже спостережливі. Вони не тільки слухають, але й уважно дивляться, вловлюючи найменші зміни у міміці і рухах. Часто арештанти можуть дуже вміло маскуватися під порядних людей, а насправді бути останніми стукачами, чи справжніми агентами ФСБ. Таких людей не так просто позбутися. А піти з камери в іншу не так просто… Втім, кожна камера – це маленький світ зі своїми традиціями, укладом і законами.

Спальне місце – «шконка» – це звичайне багатоярусне ліжко, тільки замість пружин у ньому сталеві смуги. Офіційно вважається, що камера розрахована на кількість осіб відповідно до кількості ліжок, але насправді це не так. Наприклад, на вісім шконок можна «впихнути» і всі вісімнадцять чоловік. І впихують.

Особисто мене завели до камери, що була подвійною, на спецблоці. Спецблок у нас у Сімферополі – він такий брудний, пошарпаний, наче після атомної війни, із зацвілою стелею та стінами. Треба зазначити, що цвіль у в'язниці – це туберкульоз. Це однозначно. У камері не було абсолютно ніяких умов. Туалет за саморобною шторкою був зроблений із мішка розрізаного або сумки. Помитися немає можливості, бо в баню не виводять – лише бери пляшку, набирай у крані воду і обливайся над туалетом… Кожна камера в тарганах, абсолютно вся. Вони полчищами бігають по сімферопольському СІЗО, натовпами. Просто натовпами.

У нас був бетон і сталь у камері, тому не було клопів, але якщо є щось дерев'яне – підлога або тумбочки, або всередині ліжка якісь дерев'яні планки – це стовідсотково клопи, які повзають по ліжку, по стелі, а потім падають та кусають, смокчуть кров та залишають болючі запалення…

Що варто сказати про СІЗО Сімферополя… Коли заїхав до камери, мені дали матрац і наволочку того чоловіка, якого щойно вивели. Вони були невипраними, і я змушений був спати на цій брудній постелі. Їжа була просто жахливою. Оскільки не видали ані тарілки, ані виделки, мені доводилось з якимось наркоманом по черзі їсти з одного контейнера однією і тією ж ложкою. І весь час ти пригадуєш: «Я ж нормальний, я ж не зек».

Як розповідають більшість людей, які відбували термін у в'язниці, у перший свій рік в ув'язненні всі думають про одне й те ж: про своє минуле на волі, і сподіваються на швидке звільнення

Як розповідають більшість людей, які відбували термін у в'язниці, у перший свій рік в ув'язненні всі думають про одне й те ж: про своє минуле на волі, і сподіваються на швидке звільнення. І, звичайно ж, наївні у цьому питанні люди, які перебувають під слідством. Тому що вони розраховують, що саме у їхньому випадку вдасться після суду вийти на волю.

У другий рік всі починають проявляти більш детальний інтерес до особливостей життя у в'язниці. До цього моменту накопичується негатив, і навіть дрібниці починають кидатися в очі.

Приблизно через три роки в ув’язнені починають розуміти, що вони не просто сидять тут. Їхнє життя продовжується, вони живуть і тут, нехай і з величезною кількістю заборон і незручностей. Тому багато хто каже, що вирок суду про позбавлення волі діє лише два роки. Потім у свідомості ґрати та двері розчиняються…

Геннадій Афанасьєв, кримчанин, громадський активіст, колишній політв'язень

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG