Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Голова російського МЗС Сергій Лавров виступив перед студентами МДІМВ ‒ російського вишу, який веде підготовку дипломатів, юристів-міжнародників, журналістів та інших фахівців, яких можуть задіяти у зовнішньополітичній діяльності. У День знань міністр вчив майбутніх колег брехати, вивертатися, підтасовувати факти, виправдовувати геополітичні розбої і фривольно трактувати міжнародне право.

Голова МЗС у сотий раз оголосив, що анексія Криму «сталася в повній відповідності з міжнародним правом». На його думку, «підлий» Захід нібито усвідомлює «законність» дій Кремля, але намагається стримувати Росію.

«Ніякої правової проблеми з визнанням нашими західними партнерами входження Криму, його возз'єднання з Російською Федерацією, не існує. Немає політичної волі. Є очевидне політичне бажання використовувати цю ситуацію у тій лінії, яка проводилася Заходом під проводом США давно, задовго до України. Лінії на стримування Російської Федерації», ‒ наголосив Лавров.

Російська дипломатія померла від «передозування» Кримом, і голова МЗС сказав прощальну промову на її могилі

Кремлівському «ріббентропу» залишилося тільки додати до свого виступу відомий докір, який божевільні московські політикани кидають у бік українців і американців: «Вони просто ненавидять все російське». Насправді, пан Лавров виступив на похоронах російської дипломатії в тому її вигляді, якого вона набула після розпаду СРСР. Вона померла від «передозування» Кримом, і голова МЗС сказав прощальну промову на її могилі. І справа не тільки в тому, що російська влада нахабно розтоптала міжнародне право, а й втратила будь-який зв'язок з реальністю.

Коли російський міністр і натовп телевізійних пропагандистів розповідають про «стримування» Росії, вони спеціально проводять паралелі з «холодною війною». Ілюзія наддержавного статусу гріє їх ображене самолюбство. 1946 року американська адміністрація після відомої «довгої телеграми» дипломата Джорджа Кеннана взяла курс на політичне і силове стримування Радянського Союзу. До того моменту колишній курс на співпрацю Вашингтона і Москви зайшов у глухий кут. Диктатор Йосип Сталін відмовився підтримати нещодавно створені Всесвітній банк і Міжнародний валютний фонд. Комуністичні керівники вважали, що американський долар буде використаний не тільки як фінансовий, а й політичний інструмент.

Джордж Кеннан, будучи радником американського посольства в Москві, першим описав підстави для масштабного стримування Кремля. У телеграмі, надісланій до державної скарбниці США, він повідомив керівництву відомства, що Радянський Союз перестав бути партнером Вашингтона відразу ж після розгрому Німеччини, Сталін і його найближче оточення не вірять у можливість стабільного співіснування з Америкою і розуміють тільки силу. Радник посольства наголосив, що необхідно протидіяти спробам СРСР збільшити наявні сфери впливу.

Сергій Лавров, бравуючи окупацією українських територій, розповів майбутнім дипломатам про «підступи», які американці нібито чинять проти його країни. Він незграбно спробував потішити самого себе, адже витоки нинішнього конфлікту в корені відрізняються від геополітичних сюжетів середини минулого століття. Тоді Москва мала власну економічну модель і, найголовніше, чітку (нехай і антилюдську) ідеологічну платформу.

Візитною карткою російських дипломатів стало прикриття актів міжнародного бандитизму

Після анексії українського Криму між Заходом і Москвою почалася не «холодна війна», а економічне протистояння на виснаження. Причому тут Росія не має і половини економічної і політичної міці СРСР у найкращі роки радянської влади. За більшовиків зовнішню експансію намагалися обґрунтувати гучними словами про необхідність «світової революції» і створення суспільства, яке позбулося несправедливості та інших «буржуазних пережитків». Поведінка сучасного Кремля в Криму і на окупованих районах Донбасу вказує на те, що візитною карткою російських дипломатів стало прикриття актів міжнародного бандитизму. Щоб зрозуміти, який «новий світ» будує путінська Росія, досить почитати новини з терористичних «республік»: беззаконня, насильство, грабунки, злидні і смерть.

З політиками минулої епохи пана Лаврова і його подільників ріднить лише схильність до демагогії і підтасовок. Агресор ніколи не нападає, він завжди «захищається» або відновлює «історичну справедливість». Саме так вели себе нацисти, розв'язуючи світову війну. Приводом для початку Другої світової війни стала Гляйвіцька провокація, організована верхівкою нацистської Німеччини. Підлеглі Адольфа Гітлера інсценували нібито напад поляків на німецьку територію, що і послужило приводом для нападу на Польщу у вересні 1939 року.

Так поводиться нинішня Москва, а пан Лавров остаточно перетворився на кремлівського «ріббентропа». Він всього лише висловлює колективне бачення ситуації кремлівською верхівкою. Україна «винна» перед путінською Росією тільки одним фактом свого існування і небажанням животіти в болоті «руського світу». В помсту за небажання жити в московському ярмі в українців тимчасово забрали Крим.

Сергій Стельмах, політичний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG