Спеціально для Крим.Реалії
У кінці липня 2016 року російський президент Володимир Путін підніс Криму сюрприз, позбавивши його статусу федерального округу. Тепер на окупованому півострові заговорили про можливе злиття Криму і Севастополя, якого явно прагне «голова республіки» Сергій Аксьонов.
Севастополь з радянських часів мав особливий статус і цим дуже пишався: він мав особливе положення в Україні і, зігравши першу скрипку у «кримській весні», отримав статус міста федерального значення. Однак, уже найближчим часом «місто російської слави» може увійти до складу «Республіки Крим»: на користь такого злиття або, скоріше, поглинання говорить наростання напруги між двома «суб'єктами федерації».
Невдоволення севастопольців місцевою «владою» почалося ще 2014 року, коли у місті виникли перші конфлікти між призначеним Кремлем у «губернатори» Сергієм Меняйлом і «героєм російської весни» Олексієм Чалим, котрий очолював міські «Закзбори». До кінця 2015 року конфлікт між двома лідерами досяг апогею, Чалий оголосив про відставку, щоправда, піти зміг тільки навесні 2016 року. При цьому самі містяни звинувачували Меняйла у всіх смертних гріхах, починаючи від роздачі заповідних земель під забудову до недотримання графіків вимкнення електрики під час блекаута і високих цін у магазинах.
Коли Меняйла відправили у Сибір, Чалий відчув себе переможцем ‒ місцеві «депутати» іронізують, що місто незабаром перейменують на «Чалівськ»
Кримський «прем'єр» Сергій Аксьонов для севастопольців на тлі їхнього градоначальника виглядав просто взірцем для наслідування. Тепер же, коли Меняйла відправили у Сибір, Чалий почувається переможцем ‒ місцеві «депутати» іронізують, що місто незабаром перейменують на «Чалівськ». Ось тут на міський арені і з'являється ще один «герой кримської весни» Сергій Аксьонов для того, щоб завершити процес управлінської оптимізації на півострові.
Розбіжності між «містом федерального підпорядкування» Севастополем і «Республікою Крим» існували і раніше, але вирішувалися без особливих зусиль на тлі особистих контактів між Сергієм Аксьоновим і Сергієм Меняйлом за посередництва «повпреда президента РФ у Криму» Олега Белавенцева, про від'їзд якого так шкодував кримський «прем'єр-міністр». Непогані бізнес-стосунки склалися у Аксьонова і з Меняйлом: 2015 року севастопольський «губернатор» передав структурам кримського «прем'єра» 27 га земель у Форосі вартістю у 200 млн доларів.
Після відставки ненависного для севастопольців «губернатора» ситуація на півострові змінилася радикально, а наявні суперечності раптом різко загострилися на тлі двох масштабних проектів: реконструкції аеропорту «Бельбек» і будівництва водосховища в Соколиному для постачання до Севастополя. Вирішення проблеми водопостачання зіткнулося із протидією жителів Бельбекської долини і екологів, що і стало причиною для відмови «комісії радсміну» відразу від трьох запропонованих проектов через їхній «негативний вплив на навколишнє середовище».
З аеропортом ситуація склалася зовсім інакше: з екологією тут проблем немає, та й населення зовсім не проти. Але кримська «влада» не хоче відмовлятися від частини прибутку, яку може забрати новий аеропорт. Вони готові бачити «Бельбек» тільки у якості філії аеропорту Сімферополь. Тому кримський «прем'єр» і говорить про недоцільність такого будівництва.
«Ми вже вивчали цей проект, інвестор, який реалізовує проект будівництва міжнародного аеропорту у Сімферополі, оцінював, зокрема й можливості і перспективи аналогічного комплексу там (у Севастополі ‒ КР). Всі дійшли до думки, включно з Мінтрансом РФ, нашим міністерством (транспорту Криму ‒ КР), що доцільності будівництва окремого комплексу там немає», ‒ вважає Аксьонов.
«Голова» Криму також запевнив журналістів, що вже ухвалено рішення про переведення запланованих на реконструкцію аеропорту «Бельбек» 1,6 млрд рублів у рамках ФЦП у статутний фонд аеропорту Сімферополя. Про це ще у червні 2015 року говорив заступник Меняйла Олексій Єремєєв, підтверджуючи, що аеропорт у Севастополі буде лише філією сімферопольського.
Аксьонов вирішив йти ва-банк і, користуючись старими зв'язками, отримати важелі впливу у місті
У нового «губернатора» Дмитра Овсянникова плани дещо інші ‒ він пообіцяв знайти інвесторів для модернізації аеропорту «Бельбек», з огляду на нестачу бюджетного фінансування проекту. Тому Аксьонов вирішив йти ва-банк і, користуючись старими зв'язками, отримати важелі впливу у місті. Ну а привід для цього дав сам російський президент Володимир Путін, який закликав «влади» Криму і Севастополя до посилення взаємодії. Кримський «прем'єр», який звик виконувати розпорядження, одразу ж кинувся налагоджувати зв'язки, вирішивши взяти за основу міжпарламентське співробітництво двох «суб'єктів федерації».
З цією метою 31 серпня Аксьонов у супроводі почту зі «спікера держради» Володимира Константинова, «віце-прем'єрів» Михайла Шеремета та Руслана Бальбека, «сенаторів» від Криму Ольги Ковітіді та Сергія Цекова прибув у місто-герой для укладення угоди між представницькими структурами Криму і Севастополя. Але якщо кримська делегація виглядала досить переконливо, то у складі севастопольської групи були відсутні не тільки «т.в.о. губернатора» Дмитро Овсянников і нинішня «голова» закзборів Катерина Алтабаєва, а й навіть лідер фракції «Єдиної Росії» у самих «Закзборах» В'ячеслав Аксьонов.
Кремль, втомившись від конфліктів у Севастополі, ухвалить просте рішення про злиття двох «суб'єктів» в один під контролем Сімферополя
У результаті закрадаються певні підозри, що ініційований «головою Криму» захід спрямований на створення якоїсь «фронди» у севастопольському «парламенті» з-поміж прихильників Меняйла, які явно не задоволені теперішнім посиленням Олексія Чалого і гратимуть на руку кримському «прем'єру». Кремль, втомившись від конфліктів у Севастополі, ухвалить просте рішення про злиття двох «суб'єктів» в один під контролем Сімферополя, враховуючи спільність території, про яку Аксьонов не забув розповісти під час севастопольського візиту.
«Крим і Севастополь ‒ різні суб'єкти з точки зору юрисдикції, але живемо ми на одній території. Багато у чому наші завдання спільні. Ми дійсно маємо створити таку атмосферу у наших суб'єктах, щоб тут було комфортно вести бізнес, щоб люди почувалися захищеними», ‒ сказав Аксьонов.
У будь-якому разі кримський «прем'єр» зіграв на випередження: виконав доручення Президента РФ, заручився підтримкою низки севастопольських «депутатів», а головне ‒ позиціонував себе дбайливим господарем, який хвилюється за весь регіон і думає про процвітання півострова. Овсянникову у цьому випадку протиставити нічого, окрім, хіба що, підтримки з боку «народного улюбленця» Чалого. Однак у разі розгортання конфлікту між Аксьоновим і Чалим успіх останнього виглядає вельми сумнівним: аж надто конфліктною персоною може здатися Кремлю «герой російської весни» Севастополя. А такий конфлікт, судячи з усього, вже не за горами: Чалий досить різко висловився про візит кримської делегації до Севастополя.
«Форма, у якій це було зроблено ‒ некоректна, недружня. Щонайменше, це дивно: у Закзборів є керівництво, яке несе відповідальність за ухвалення певних рішень. Я вважаю, що форма образлива для севастопольського парламенту, коли йдеться про угоду саме між парламентами», ‒ оцінив Чалий візит Аксьонова.
Поки кримські «герої» будуть вправлятися у словесних баталіях, місцеві та російські політологи починають готувати громадську думку півострова до майбутнього об'єднання двох «суб'єктів федерації», натякаючи на те, що питання вже де-факто благословили в Кремлі.
«Об'єднання Криму і Севастополя у єдиний суб'єкт федерації буде логічним продовженням трансформації Кримського федерального округу і входження його до складу Південного федерального округу. Ця процедура буде проводитися не відразу і, власне, одним з перших кроків на цьому шляху стало доручення президента головам Криму і Севастополя почати разом працювати один з одним і налагодити взаємодію між органами влади Криму і Севастополя», ‒ вважає московський політолог Максим Жаров.
При цьому будь-яка конфронтація між Кримом і Севастополем або ж у самому «місті федерального значення», на думку столичного експерта, буде грати на руку Москві і призведе лише до прискорення процесу інтеграції.
Було би дивно якось відокремлювати Крим від Севастополя, а Севастополь від Криму. І з економічної точки зору, і з точки зору інфраструктури ці території дуже серйозно пов'язаніСергій Міхєєв
Аналогічної точки зору дотримується і перший заступник голови «експертно-консультативної ради при голові Республіки Крим» Сергій Міхєєв, який розглядає особливий статус Севастополя як «данину радянській та пострадянській традиції», наполягаючи на спільності двох «суб'єктів федерації».
«Взагалі, було би дивно якось відокремлювати Крим від Севастополя, а Севастополь від Криму. Можна зробити вигляд, що Крим і Севастополь ‒ це такі два різних острови, між якими глибока протока. Це не так ‒ і з економічної точки зору, і з точки зору інфраструктури ці території дуже серйозно пов'язані», ‒ наголосив Сергій Міхєєв, додавши, що подальше зближення стане безальтернативним.
Про можливу ліквідацію Кримського федерального округу заговорили влітку 2015 року та скасували рівно через рік ‒ у липні 2016 року. Наскільки швидко відбудеться злиття Криму і Севастополя залежить від багатьох факторів, але те, що цей процес буде запущений після думських виборів, сумніву не викликає.
Олена Сергєєва, кримський історик і політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
