Доноси в Криму: на кого їх пишуть і що робити, якщо викликали

Історія з доносом на ялтинського юриста Юрія Формуса привнесла щось нове у практику, що сформувалася на півострові після його російської анексії. Якщо раніше було відомо, що у ФСБ доносять рядові кримчани, які часто роблять це з особистої неприязні, то в цьому випадку авторство доносу належить цілому депутатському корпусу міськради Ялти. Крим.Реалії з'ясовували, як розвивається ситуація зараз і з яких причин кримчани продовжують писати доноси на сусідів, колег і навіть родичів.

Заява на ім'я голови ФСБ Росії Олександра Бортникова, оформлена від імені депутатів Ялтинської міськради, датована 4 липня цього року. Але громадськості стало відомо про неї лише на початку вересня ‒ документ оприлюднили активісти Кримської правозахисної групи.

Приводом, що послужив його появі, стало звернення, яке Юрій Формус напередодні розіслав ялтинським депутатам з проханням ініціювати відставку підконтрольного Росії голови місцевої міськради Валерія Косарева, а також пости Формуса у Facebook.

«Особливу Вашу увагу хотілося б звернути на те, що Формус Ю.В. є противником возз'єднання Республіки Крим та міста Севастополя з Російською Федерацією і прихильником повернення зазначених суб'єктів Російської Федерації до складу держави Україна, про що свідчить зміст його сторінки в соціальній мережі Facebook. На підставі викладеного, ми, депутати Ялтинської міської ради, просимо Вас доручити проведення перевірки за фактом здійснення Формусом Ю.В. діяльності, спрямованої на підрив авторитету органів державної влади і місцевого самоврядування Російської Федерації на території Криму», ‒ йдеться в заяві.

«З підписантом доносу я дружив 20 років»

Юрій Формус пояснив Крим.Реалії, що в липні дійсно надіслав депутатам звернення з проханням ініціювати відставку Валерія Косарева.

«Я як юрист-практик захищав у суді інтереси свого клієнта, який захищає свою земельну ділянку, розташовану по сусідству з ділянкою Валерія Косарева. Я виграв усі суди в Криму, які визнали дії Косарева протиправними, і надіслав депутатам листа, щоб вони відповідно до закону ініціювали його відставку. Вони мені на листа не відповіли, але кляузу в ФСБ сфабрикували», ‒ розповів юрист Крим.Реалії.

За словами Формуса, про донос щодо себе він дізнався від співробітників російської поліції, коли його запросили для дачі пояснень. Свідчити проти себе Юрій Формус відмовився. Копію заяви депутатів у ФСБ йому надавати не хотіли, отримати його ледве вдалося.

У той же час, юрист не має наміру залишати цей інцидент без відповіді. Він повідомив Крим.Реалії, що надіслав прокурору Ялти заяву про притягнення депутатів міськради до адміністративної відповідальності за ігнорування свого звернення щодо відставки Валерія Косарева. Цього ж Юрій Формус має намір домагатися в суді ‒ подав позов з вимогою визнати дії підписантів доносу на нього у ФСБ неправомірними, оскільки вважає це звернення інструментом переслідування за ініціативу щодо відставки голови Ялтинської міськради.

«Ці мерзотники (депутати Ялтинської міськради ‒ КР) зараз між собою там обговорюють, що чекають, коли Формуса заарештують. Найнеприємніше те, що з підписантом доносу, який значиться першим номером, я дружив років двадцять. Він був депутатом раніше, потім став колабораціоністом. Інших я особисто не знаю. А коли людина, з якою 20 років дружив і її дітей на руках тримав, таке робить, це, звичайно, психологічно складно. Але нічого, все нормально», ‒ каже Юрій Формус.

Ялтинська влада ніяк не коментує те, що відбувається.

Небезпечний Facebook і жертви доносів

Історія з доносом на Юрія Формуса в Криму не єдина. Після російської анексії півострова практика доносів тут стала популярною, а підконтрольні Росії чиновники заохочують подібні явища.

Деякі доноси приводять до обшуків у будинках кримчан та їх кримінального переслідування. Так, наприклад, сталося із керчанкою, волонтеркою, яка живе в Дніпрі, Наталією Ващенко. Нещодавно, коли вона гостювала у матері в Керчі, туди з обшуком налетіли співробітники ФСБ. Після цього їй довелося оперативно залишити півострів.

Правозахисники зазначають, що в цьому випадку є підстави говорити саме про донос на українську активістку. «Наталю Ващенко допитували у ФСБ з приводу її постів у Facebook. Її сім'я ‒ проукраїнська і не приховувала цього, хоча і живе в Керчі. І коли вона приїхала в рідне місто з Дніпра, серед її сусідів почалися розмови про те, що вона живе на материковій Україні, що вона співпрацює з українськими військовими», ‒ каже координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Ще однією жертвою доносу, можливо, стала активістка Євромайдану в Ялті Лариса Китайська. Про це говорять її рідні.

Про донос щодо себе повідомляє і кримська активістка Лариса Волошина, яка після російської анексії півострова була змушена залишити півострів через кримінальне переслідування з боку російських спецслужб.

«Коли я вже виїхала з Криму, на мене писали доноси. Мені вже на материк телефонував дільничний із Криму і розповідав, що йому потрібно зі мною поговорити з приводу інформації, яка надійшла на мене. Це все було в рамках розгляду щодо моїх публікацій», ‒ говорить вона.

За словами Лариси Волошиної, їй надходить інформація, що в Криму фігурантами доносів часто стають активні студенти вишів:

«Дуже часто звучать розповіді про те, як на найбільш активних студентів пишуть доноси, їм намагаються приписувати якісь злочини, що вони нібито когось колись побили або щось у когось вкрали. Це дуже схоже на справу Олега Сенцова (кримчанина, українського режисера, засудженого російським судом на 20 років за звинуваченням у тероризмі ‒ КР), і це колосальний тиск на цих людей».

У Кримській правозахисній групі теж говорять про факти доносів в освітніх установах. За повідомленнями правозахисників, жертвою доносу з боку своїх колег стала вчителька однієї з кримських шкіл, яка публікувала на своїй сторінці у Facebook українські пісні та композицію російського виконавця Сергія Шнурова.

«Автори доносу написали, що це аморально, і вимагали розібратися з цією вчителькою. Спочатку її викликали «на килим» до директора, а потім в школу приїжджала комісія з перевіркою. Ставилося питання про її звільнення, але згодом робоче місце їй зберегти вдалося», ‒ розповіла Ольга Скрипник.

У Криму також була ситуація, коли в школі батьки одних дітей скаржилися у ФСБ на батьків інших з приводу того, що ті занадто проукраїнські. В результаті співробітник ФСБ проводив роз'яснювальні бесіди прямо в цій школі, розповідають правозахисники.

Крим.Реалії також відомі випадки, коли за свої висловлювання або публікації в соцмережах викладачів кримських вишів викликали на пояснювальні бесіди з керівництвом із залученням співробітників ФСБ.

Що робити, якщо викликають

Факти доносів у Криму ‒ не поодинокі, але багато з них замовчуються, оскільки фігуранти доносів воліють про це мовчати. У Кримській правозахисній групі рекомендують кримчанам у таких ситуаціях не панікувати і дотримуватися правил безпеки.

За їхніми словами, не можна ходити на допити чи бесіди до російських правоохоронців без відповідної повістки. «Якщо телефонують і кажуть, що надійшло повідомлення на вас, давайте поспілкуємося ‒ ніяких «поспілкуємося». На такі зустрічі потрібно йти тільки за повісткою. Окрім того, необхідно спробувати дізнатися максимум інформації про те, в рамках якої справи вас викликають і в якому процесуальному статусі ви перебуваєте. І, звичайно ж, запитати ім'я, прізвище та посаду того, хто до вас звертається», ‒ зазначає Ольга Скрипник.

Вона рекомендує не зустрічатися з правоохоронцями у сторонніх місцях, окрім як в приміщеннях МВС чи ФСБ, і не пускати їх до себе додому без постанови слідчого чи рішення суду.

У разі, якщо виклик на допит пов'язаний з якоюсь кримінальною справою, треба оперативно знайти адвоката, який зміг би бути присутнім на допиті. Не варто ходити на допит одному. Якщо ж іншого виходу немає, правозахисниця радить скористатися правом не свідчити проти себе і родичів на підставі ст. 51 Конституції Російської Федерації. Однак не варто при цьому підписувати жодних документів, поки правову оцінку їм не дасть адвокат.