Голова ЦВК Росії Елла Панфілова заявила, що сподівається на зміни в позиції офіційного Києва, який заборонив голосування в російських дипломатичних установах в Україні на виборах до Державної думи 18 вересня. Україна пішла на цей крок, протестуючи проти організації виборів в окупованому Криму, жителів якого вперше зобов’язують брати участь у російських парламентських виборах.
Міністерство закордонних справ України заявило про неможливість голосування на виборах до Держдуми в приміщеннях дипломатичних і консульських служб Росії на території України, пояснюючи це тим, що Москва порушує міжнародне право у зв’язку з проведенням виборів на окупованих територіях України.
Директор Департаменту політики та комунікації МЗС Олексій Макєєв заявив, що наміри Росії провести голосування в Криму і Севастополі є порушенням Москвою міжнародних зобов’язань. «У зв’язку з цим, проведення Росією виборів у приміщеннях дипломатичних і консульських служб РФ є неможливим», – наголосив Макєєв.
Голова Центрвиборчкому Росії Елла Памфілова заявила, що проведення російських виборів на території посольств і консульств Росії не належить до компетенції України. За її словами, Україна має лише гарантувати безпеку громадян РФ, які прийдуть на вибори.
Про всяк випадок ми організували також дільниці для голосування в прикордонних з Україною країнах, за їхньої згодиЕлла Памфілова
«Маю надію, що українська влада змінить свою позицію, оскільки ця ситуація може вдарити бумерангом і по самій Україні найнесподіванішим способом…Про всяк випадок ми організували також дільниці для голосування в прикордонних з Україною країнах, за їхньої згоди», – цитують Памфілову російські інформаційні аґенції.
Минулого тижня Верховна Рада України звернулася до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей і міжнародних організацій із закликом не визнавати вибори в Держдуму РФ на території Криму і Севастополя, які призначені на 18 вересня.
Близько 80 тисяч громадян Російської Федерації зазвичай голосують у посольстві в Києві, а також в консульствах у Львові, Одесі та Харкові. Але після анексії та окупації Криму два з половиною роки тому кримчан – багатьом з яких було нав’язані російські паспорти – нині вперше зобов’язують брати участь у парламентських виборах до російської Думи.
«Я переконаний, що Україна насправді мала наполягати на нелегітимності виборів до Держдуми в цілому на території всієї Росії. По-перше, наявне порушення норм міжнародного права – насамперед, Женевської конвенції 1949 року, яка прямо забороняє країнам-окупантам примушувати населення окупованих територій до виборів на відповідній території», – каже український політолог Тарас Березовець.
«І по-друге, згідно з російським законодавством, Крим обиратиме чотирьох депутатів-мажоритарників, а також братиме участь у партійних виборах, і 225 депутатів Думи будуть обрані за партійними списками, в тому числі й голосами кримських виборців, що знову ж таки спотворює результати. І таким чином можна говорити, що більшість Державної думи буде нелегітимною», – додає Березовець.
Відтак Київ, не змирившись із силовою анексією Кримського півострова Росією, заборонив голосування 18 вересня в дипломатичних установах Росії на території материкової України.
«В України є свої правові підстави, бо з її точки зору, з точки зору її законів, Крим – це територія, яка несправедливо анексована, і, відповідно, голоси, отримані будь-якою партією звідти, є незаконними. Відповідно, є претензії щодо легітимності складу Державної думи», – каже російський політолог Дмитро Орєшкін.
Тут обидві сторони достойні одна одноїДмитро Орєшкін
«Проблема в тому, що Україна зі свого боку теж відповідає вельми сумнівним, з точки зору міжнародних законів, кроком – забороняючи чи не даючи можливості громадянам іншої країни проголосувати. У них, згідно з міжнародним правом, має бути можливість проголосувати на території консульства. Україна їх такого права позбавляє. Так що тут обидві сторони достойні одна одної», – зауважує Орєшкін.
Український політичний експерт Тарас Березовець вважає правильними дії Києва, але наголошує, що переважна більшість громадян Росії та території України голосували б не за російську партію влади, а за демократичну опозицію. Відтак, рішення офіційного Києва послабляє російських демократів, які свого часу попросили дозволу в Києва вести передвиборчу кампанію в Криму – і не отримавши такого дозволу фактично не вели виборчої агітації на анексованому півострові.
«Традиційно їхня явка (громадян Росії) не дуже висока на території України. Але, думаю, більшість з тих людей голосувала б не за партію влади, не за «Єдину Росію», а голосували б за «Яблоко», за ПАРНАС. І тому опозиційні партії не дорахуються тисяч голосів», – каже Березовець.
Цей крок болісний для Росії, такого ніколи не було в її сучасній історії, щоб на території якоїсь держави забороняли голосувати в консульських установах. Але це важко виконати, бо якщо російські громадяни підуть в консульства, то фізично їм ніхто не буде перешкоджатиТарас Березовець
«Цей крок, мені здається, не зовсім правильний, але з іншого боку, це симетричний крок, з боку українського МЗС – це крок протесту, бо примушують українських громадян в окупованому Криму голосувати за Державну думу. Цей крок болісний для Росії, такого ніколи не було в її сучасній історії, щоб на території якоїсь держави забороняли голосувати в консульських установах. Але це важко виконати, бо якщо російські громадяни підуть в консульства, то фізично їм ніхто не буде перешкоджати чи блокувати їхню участь. Тому практично виконати таке рішення буде майже нереально», – пояснює політолог.
На його думку, стратегією України могло б стати обрання до українського парламенту депутатів-мажоритарників від Криму – а таких від Криму та Севастополя у Верховній Раді України було загалом 12 (десять – від Криму, два – від Севастополя), голосами переселенців на материковій частині України – таких людей, за словами експерта, понад 50 тисяч.
«І таким чином ми могли б сказати: ті депутати від Криму в Держдумі нелегітимні, бо справжні депутати від Криму – ось, присутні в українському парламенті», – каже Тарас Березовець.
