Російські експерти б'ють на сполох: останнім часом зросла кількість необґрунтованих обвинувальних вироків за статтями з антиекстремістського пакета. За інформацією російського інформаційно-аналітичного центру «Сова», з початку року в Росії винесли 11 неправомірних вироків щодо громадян переважно за їхні висловлювання і перепости в соцмережах щодо збройного конфлікту на Донбасі. Правозахисники непокояться, що така тенденція безпосередньо загрожує жителям анексованого Криму, де вже є своя практика розправи над «екстремістами».
Практика останніх двох років показала, що норми антиекстремістського законодавства активно використовують не тільки проти радикальних противників політичного режиму в Росії, але й відносно громадян, далеких від такої позиції, зазначають експерти «Сови». Вони також говорять про неправомірне використання цих норм у низці випадків. В основному ці судові вироки пов'язані з постами і перепостами в соцмережах громадянами Росії щодо ситуації на сході України.
Росіян карають за пости про Україну
Експерти «Сови» наводять п'ять вироків, які вважають неправомірними. Вони були винесені з початку січня до кінця серпня нинішнього року за статтею 282 Кримінального кодексу Росії (розпалювання ненависті).
За однією зі справ у лютому в Росії була засуджена домогосподарка Катерина Вологженінова. Її звинуватили за частиною 1 статті 282 Кримінального кодексу Росії в порушенні ненависті і ворожнечі відносно представників влади та «добровольців з Росії, які воюють на стороні ополченців зі сходу України». Приводом для переслідування, за інформацією «Сови», послужили кілька репостів жінки в соцмережі «ВКонтакті». У результаті їй призначили покарання у вигляді 320 годин обов'язкових робіт з конфіскацією ноутбука.
Ще два вироки в цьому році винесли за статтею 354.1 Кримінального кодексу Росії (реабілітація нацизму). Як говориться в огляді «Сови», покарання за неї отримав житель міста Мінусинська Красноярського краю Г. Назімов. «Його засудили до 10 місяців виправних робіт за пост у соцмережі, який був витлумачений правоохоронними органами як образа «георгіївської стрічки», яка для автора, очевидно, уособлювала одну зі сторін конфлікту в Україні», ‒ йдеться в документі. Ще один вирок отримав націоналіст з міста Пермі Володимир Лузгін ‒ його оштрафували на 200 тисяч рублів за «републікацію статті, яка мала вільну інтерпретацію суті пакту Молотова-Ріббентропа і суперечливі твердження, що стосувалися епізодів історії бандерівського руху».
Неправомірним експерти «Сови» також вважають вирок астраханському націоналісту Ігорю Стеніну за статтею 280 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до екстремістської діяльності). Його засудили до двох років колонії-поселення за публікацію в соцмережі про війну в Україні.
«За статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії (заклики до сепаратизму) продовжують засуджувати людей, які не закликали до протизаконних дій із сепаратистськими цілями, а лише тих, хто висловився на користь сецесії (виходу зі складу держави ‒ КР)», ‒ йдеться в огляді. Таким прикладом, за словами експертів, є справа Андрія Бубєєва з Твері, який був засуджений до двох років колонії-поселення за сукупністю двох кримінальних статей за репост статті Бориса Стомахіна про Крим.
Тут же як неправомірні згадуються кримінальні справи стосовно громадянина України, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова за його висловлювання про те, що Крим є частиною України, і щодо російського публіциста Андрія Піонтковського за його матеріал, в якому він висловлює ідею про можливе відділення Чечні.
За інформацією «Сови», загалом за антиекстремістськими кримінальними статтями в січні-серпні цього року в Росії винесли 11 неправомірних вироків стосовно 12 осіб, одного з яких відіслали на примусове лікування. В інформаційно-аналітичному центрі також говорять про як мінімум два десятки кримінальних справ, порушених у цьому році без належних підстав щодо майже трьох десятків людей.
Кримчани ‒ під загрозою
Російська тенденція, про яку говорять експерти «Сови», несе пряму загрозу жителям анексованого Криму, вважають в Польовому правозахисному центрі Криму. Поготів, що на півострові за останні два з половиною роки за антиекстремістськими статтями порушили шість кримінальних справ. Четверо їх фігурантів перебувають на материковій частині України, ще двоє ‒ заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров і кримський журналіст Микола Семена ‒ залишаються в Криму і не мають можливості залишити його, оскільки є на підписці про невиїзд. Їх підозрюють за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії (сепаратизм).
Стаття про сепаратизм для кримчан особливо небезпечна, адже досить велика частина з них не визнають російську владу на півостровіОлександра Криленкова
«Безумовно, російська практика розгляду антиекстремістських справ несе загрозу кримчанам, як і будь-які репресивні російські закони. Стаття про сепаратизм для кримчан особливо небезпечна, адже ми знаємо, що досить велика частина з них не визнають російську владу на півострові. Таких людей чимало і в Росії. І з точки зору російських законів публічні висловлювання цієї думки підпадають під порушення антиекстремістських законів», ‒ каже координатор Польового правозахисного центру Олександра Криленкова.
Доля «екстремістів» у Росії та на анексованому півострові ускладнюється ще й визначенням Конституційного суду Російської Федерації, який нещодавно визнав законною і конституційною норму про фінансові обмеження фігурантів федерального списку терористів і екстремістів. Сьогодні в ньому фігурують понад два десятки кримчан і тисячі громадян Росії та інших країн. Внесення до цього списку означає закриття для цих людей можливості користуватися своїми фінансовими коштами за допомогою банківської системи на території Російської Федерації. Багато хто потрапляє в цей список за поданням російських правоохоронних органів ще до винесення рішення суду і навіть до висунення будь-яких звинувачень.
«Антиекстремістське законодавство в Росії спрямоване на кримчан і тих, хто не згоден з окупацією КримуДар'я Свиридова
Кримські та українські правозахисники зазначають, що стати екстремістом у Криму сьогодні може кожен. «Антиекстремістське законодавство в Росії посилилося саме з 2014 року, після анексії Криму, і ми можемо говорити про те, що воно спочатку було спрямоване конкретно на кримчан і тих, хто не згоден з окупацією Криму. І це пряма загроза кримчанам, тому що за будь-яку згадку про те, що Крим ‒ це Україна, можна бути притягненим до відповідальності», ‒ каже координатор освітніх програм для юристів Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова.
Як не стати «естремістом»
Щоб убезпечити себе від репресивного застосування норм антиекстремістського законодавства Росії, правозахисники рекомендують утриматися від публічного висловлення того, що можна трактувати як порушення Кримінального кодексу Росії.
Щоб убезпечити себе від неприємностей, краще утриматися від таких заяв у публічних місцях, зокрема в соціальних мережахОлександра Криленкова
«Щоб максимально уникнути покарання, необхідно не публікувати в публічному просторі того, що може трактуватися як екстремізм і сепаратизм. Однак це дуже сильно обмежує свободу слова і змушує людей не висловлювати свою думку публічно. Тому закликати людей до обмеження власної свободи слова я не можу. Це залежить від персонального рішення кожного. Але в цілях того, щоб убезпечити себе від неприємностей, краще утриматися від таких заяв у публічних місцях, зокрема в соціальних мережах», ‒ каже Олександра Криленкова.
Для тих, хто не готовий мовчати, експерти рекомендують бути максимально обережними. У Кримській правозахисній групі раніше оприлюднили інструкцію про те, як не постраждати за пости і лайки в соцмережах.
Окупаційна влада може зробити вас злочинцем у будь-який моментІрина Сєдова
Кримська правозахисниця Ірина Сєдова рекомендує ділитися інформацією, яка може порушувати антиекстремістські закони Росії, лише з тими людьми, яким ви повністю довіряєте, зокрема і в соцмережах. При цьому вона рекомендує жителям Криму ознайомитися зі списком літератури, визнаної в Росії екстремістською, і якщо така є в наявності, передати її родичам на материкову Україну.
«Особливо це стосується мусульман. Тому що за українськими законами, багато книг, у тому числі і з молитвами, не заборонені, а в Росії є під забороною. І навіть якщо ви їх зовсім законно купували ще за України, то окупаційна влада може зробити вас через них злочинцем у будь-який момент», ‒ говорить вона.
Саме за таким сценарієм у Криму з'явилася «справа «Хізб-ут-Тахрір».
