У зв’язках України із НАТО грядуть зміни. Щойно стало відомо, що Київ намагається наблизитися до «членства, але без офіційного членства». Тобто прагне стати частиною так званої «Програми посилених можливостей для особливих партнерів НАТО». Швеція та Фінляндія – два найкращі приклади такої сумісності за стандартами альянсу: країни не є членами організації, але їхні сектори оборони та безпеки настільки гармонізовані із натовськими, що між ними практично немає різниці. На підступах до подібного співробітництва перебуває й Грузія.
Програма посилених можливостей для особливих партнерів НАТО – це дуже тісний спосіб взаємодії та відповідності єдиним стандартам Північноатлантичного союзу. Тому країни-члени Альянсу будуть дуже ретельно розглядати українську заявку, надіслану президентом України на ім’я генерального секретаря НАТО, пояснив нині у Брюсселі заступник міністра закордонних справ Вадим Пристайко.
Однією з великих перешкод була відсутність технічної угоди про обмін таємною інформацією. 28 вересня в Брюсселі буде підписана ця технічна угодаВадим Пристайко
«Це дуже складний і вибагливий механізм, який потребуватиме з нашого боку й з боку НАТО серйозної взаємодії. Однією з великих перешкод була відсутність технічної угоди про обмін таємною інформацією. 28 вересня в Брюсселі буде підписана ця технічна угода, яка дозволить вивести нашу взаємодію в сфері секретної інформації на зовсім інший рівень. Це була технічна перепона, яка не дозволяла нам багато чого», – каже український дипломат, додаючи, що саме Службі безпеки України, яку теж реформуватимуть за стандартами НАТО, й доручено підписати цей документ.
У штаб-квартирі НАТО саме відбулося чергове засідання комісії Україна-НАТО на рівні дипломатів. Серед головних питань розглядалася безпекова ситуація в та навколо України, ситуація в анексованому Росією Криму, розвиток мінського, нормандського процесів. Поміж цих консультацій представники НАТО цікавилися думкою Пристайка щодо режиму санкцій.
Не даєте зброю, то принаймні продовжуйте санкції – Пристайко
«Так як ви не надаєте нам озброєння, не допомагаєте військово, то ми відчуваємо вашу виключно політичну підтримку й тиск на Росію. Але шановні, давайте не будемо забувати, що санкції – це єдиний механізм, який у вас є в руках, і який використовується для порятунку всієї ситуації та всієї Європи. Як ні, то, може, хтось із вас стане в чергу надати зброю? Але всі погодилися, що санкції – це чудовий механізм, з яким слід працювати далі», – сказав Пристайко.
Інша ключова тема розмов у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі стосувалася планів та перспектив співробітництва України й НАТО за результатами Варшавського саміту. Зокрема, йшлося про вдосконалення змісту нинішньої річної національної програми, цього плану дій для адаптації української армії за натовськими мірками. Над нею в Києві вже працює спеціальна робоча група, і до цієї розробки планують ширше долучити експертів НАТО.
«Ми хочемо з цього нудного, здоровенного документу, до якого кожен «кидає, що хоче», зробити один стрункий механізм, що описуватиме політику того, що ми маємо досягти, – пояснив Вадим Пристайко. – Цей документ має бути не лише коротким, але й написаним двома мовами. Третя значна зміна – ми одразу сідаємо й пишемо це із НАТО. Щоб вони одразу були частиною цього процесу».
Представники Північноатлантичного союзу та України також шукали відповідь на запитання: «Як ефективніше й швидше (не вісім місяців, як це було у випадку Грузії) налагодити реалізацію Комплексного пакету допомоги НАТО Україні, який охоплює 40 різноманітних напрямків?».
На засіданні комісії провели й консультації щодо того, як ширше залучати радників та експертів НАТО до координації євроатлантичної інтеграції України.
