Парламент України затвердив рекомендації громадських активістів щодо деокупації Криму і Севастополя. Таким чином, українські чиновники вперше офіційно отримали дорожню карту повернення Криму під контроль України ‒ результат тривалих праць кримського експертного співтовариства.
Рекомендації щодо реінтеграції в Україну Криму і Севастополя оприлюднили під час парламентських слухань 15 червня. Над їх створенням працювала низка профільних громадських організацій та окремі активісти. Під час слухань відзначили, що деокупація Криму має стати національною ідеєю України, оскільки «без Донбасу і Автономної Республіки Крим немає цілісної, незалежної, демократичної держави Україна».
У результаті слухань українській владі запропонували покрокову інструкцію повернення Криму з докладним описом завдань для уряду, парламенту і президента України.
Кримське питання ‒ з третьої спроби
Через три місяці, парламент ці напрацювання затвердив. Сталося це тільки з третьої спроби. Необхідна кількість голосів на парламентському табло з'явилася тільки після емоційного звернення народного депутата і голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, який після двох провальних голосувань змушений був додатково пояснювати колегам у парламенті, в якій ситуації вже два з половиною роки живуть кримчани з обох сторін перешийка.
У результаті рішення ухвалили 233 голосами. За фракціями голосування розподілилося так: 105 голосів дали народні депутати від Блоку Петра Порошенка, 61 ‒ від «Народного фронту», 24 ‒ від «Самопомочі», 13 ‒ від «Батьківщини», 11 ‒ від Радикальної партії Олега Ляшка та 2 ‒ від опозиційної партії «Відродження».
Підтримали рішення депутати міжфракційного об'єднання «Крим» за винятком Мустафи Джемілєва, який у цей день був відсутній в країні, оскільки брав участь у сесії Генеральної асамблеї ООН.
Не підтримали рекомендації щодо стратегії деокупації Криму депутати від фракції «Воля народу»: з 19 нардепів були відсутні в цей день 11, ще 8 щодо цього питання вважали за краще не голосувати. У повному складі проігнорували розгляд питання також народні обранці з «Опозиційного блоку».
Найбільше тих, хто не проголосував, – у Блоці Петра Порошенка. Найменше – в «Самопомочі»
Серед присутніх у парламенті (згідно з даними електронної системи голосування), але не тих, хто проголосував, Крим.Реалії нарахували 61 народного депутата. Серед них лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, нардепи Сергій Власенко (один з авторів проекту рішення), Антон Геращенко і Дмитро Тимчук.
Найбільше тих, хто не проголосував ‒ у найчисленнішій фракції парламенту ‒ Блоці Петра Порошенка ‒ 18 депутатів. Найменше ‒ в «Самопомочі» ‒ 2.
«По суті, це голосування поклало початок формуванню державної політики щодо деокупації і реінтеграції Криму. Як швидко і яким чином це відбудеться, залежить від усіх нас. Поки що, якщо оцінювати ті істерики, які вже звучать у мережі за підсумками цього голосування з боку «ригів» і кремлівських засланців, весь процес йде правильним шляхом, хоч і дуже повільно (поки що)», ‒ зазначає на своїй сторінці у Фейсбуці експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смілянський.
Підтримали його й інші громадські працівники. Серед них координатор громадської ініціативи «Крим-SOS» Таміла Ташева, яка висловила сподівання, що українська влада виконає всі ухвалені рекомендації.
«Ми з самого початку брали участь у підготовці рекомендацій з деоккупцаії Криму і оцінюємо їх затвердження парламентом позитивно. Однак процедура ухвалення була дещо дивною. Кількості депутатських голосів за такий важливий документ не було стільки, скільки хотілося б. Нам здавалося, що залученість народних депутатів у цю проблематику мала бути більшою. Але, тим не менш, ми сподіваємося, що ці рекомендації будуть виконані і ми контролюватимемо цей процес», ‒ зазначила вона в коментарі Крим.Реалії.
Як повернути Крим
В ухваленому документі зібрані рекомендації для президента, парламенту і уряду України щодо політики деокупації Криму.
Серед основних тез ‒ підготовка змін до Конституції України і законів про позбавлення міста Севастополя спеціального статусу.
Доцільно розглянути питання зміни статусу Автономної Республіки Крим на Кримськотатарську Автономну Республіку
«Місто Севастополь треба позбавити в Основному законі України спеціального статусу, включаючи його віднесення до окремо визначених адміністративно-територіальних одиниць. Окрім того, доцільно розглянути питання зміни статусу Автономної Республіки Крим на Кримськотатарську Автономну Республіку», ‒ йдеться в рекомендаціях.
Також президенту України рекомендовали підготувати зміни до Основного заакону про визнання кримських татар, караїмів і кримчаків корінними народами України і створити консультативно-дорадчий орган при президенті України з питань деокупації і реінтеграції в Україну Криму і Севастополя.
Парламенту України доручили затвердити державну стратегію деокупації і реінтеграції Криму та визначити її як державну програму з належним фінансуванням. Окремим пунктом значиться необхідність визнання таким, що втратив силу закону про вільну економічну зону «Крим», на підставі якого громадяни України з кримської реєстрацією наділені статусом нерезидентів. Правозахисники вже більше року намагаються оскаржити цю норму в судах.
Документ рекомендує ухвалити закон про колабораціонізм й очищення влади в Криму і Севастополі
Документ також рекомендує ухвалити закон про колабораціонізм й очищення влади в Криму і Севастополі, щоб забезпечити адекватну та індивідуальну відповідальність для тих, хто допомагав анексувати півострів, і не допустити їх до влади в майбутньому.
Розробка зазначених законодавчих ініціатив, включаючи скасування закону про ВЕЗ «Крим» і створення державної стратегії деокупації півострова, покладається на Кабінет міністрів України.
У документі зазначають і необхідність перегляду постанови Кабміну України №1035 у частині спрощення процедури перетину адмінкордону з Кримом громадянами і транспортом «з метою забезпечення сприяння вирішенню питання перетину адмікордону приватним вантажним транспортом без вантажу, приватним транспортом, який перевозить особисті речі громадян з метою їх переїзду з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію і з метою зняття соціальної напруженості в частині провезення продуктів харчування».
Уряду України рекомендують переглянути процес пересування через адмінкордон з Кримом приватного транспорту
Уряду України рекомендують переглянути процес пересування через адмінкордон з Кримом приватного транспорту для забезпечення прав і свобод громадян України на вільне пересування власників транспортних засобів, які володіють ними на законних підставах. Йдеться про кримських автовласників, яких влада Росії зобов'язала змінити номерні знаки і документи на російські, після чого ті втратили можливість виїжджати на підконтрольну Україні територію.
Документ рекомендує ввести заборону на реалізацію в Україні та іноземних державах продукції, виготовленої в Криму і Севастополі, а також на території сусідньої Росії під торговими марками, зареєстрованими за українським законодавством після 20 лютого 2014 року.
У постанові парламенту передбачена і процедура контролю за виконанням цих рекомендацій. Вона буде відбуватися за допомогою парламентських слухань із залученням всіх сторін, що мають відношення до реалізації майбутньої стратегії деокупації Криму.
