У Криму членів Меджлісу та делегатів Курултаю кримськотатарського народу масово викликають на бесіди в Центр з протидії екстремізму при кримському управлінні російського МВС. Запрошення на опитування (саме так це називають силовики) отримали вже понад десяток кримськотатарських активістів. Всіх їх опитують щодо рішення Меджлісу про призупинення повноважень трьох його членів, які співпрацюють з підконтрольною Росії владою Криму.
За словами першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, в цілому на опитуванні в центрі «Е» побували шість-сім членів представницького органу кримських татар і Курултаю, запрошені ще кілька.
Що цікавить центр «Е»?
Всі, до кого виявили інтерес у центрі «Е», були викликані «на опитування» телефоном, без повісток. Голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв у зв'язку з цим відмовився брати участь, вимагаючи повістку.
«Вчора мені зателефонували і запросили на співбесіду. Але я сказав, що за телефонним дзвінком нікуди не ходитиму, тому сьогодні обіцяли прислати повістку. Зрештою, в останній момент передумали запрошувати мене і Леммара Юнусова (голову Сімферопольського регіонального Меджлісу ‒ КР). Не знаю, з чим це пов'язано. Можливо, у зв'язку з тим, що я даю свідчення тільки кримськотатарською мовою, використовуючи своє конституційно право», ‒ розповів він Крим.Реалії.
Причину запрошення в центр «Е» членам Меджлісу в телефонних розмовах силовики не називають. Її вдалося дізнатися вже під час надання свідчень. Заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров розповідає, що опитування проводилося «коректно і недовго» і було присвячене останнім рішенням Меджлісу про призупинення повноважень членів представницького органу кримських татар ‒ муфтія мусульман Криму Еміралі Аблаєва, Руслана Якубова та Айдера Аджімамбетова. Всі вони співпрацюють з підконтрольною Росії кримською владою.
Рішення, про яке йдеться, було ухвалене на засіданні Меджлісу 22 вересня. Воно проходило у форматі скайп-конференції з участю членів Меджлісу, які перебувають по обидві сторони кримського перешийка. Така практика ухвалення рішень склалася після того, як голові представницького органу кримських татар Рефату Чубарову заборонили в'їзд на півострів.
«Під час опитування мене запитали, хто був присутній у мене вдома з членів Меджлісу в той день, коли ухвалювали рішення про призупинення повноважень трьох членів. Питання стояло так: хто у мене був і які рішення ухвалювалися. Я сказав, що ініціатором засідання був Рефат Чубаров, у нього на це є повноваження. Рішення теж ухвалював він, але попередньо вирішив з нами порадитися. Інших питань у представників центру «Е» не було», ‒ розповів Ільмі Умеров Крим.Реалії.
За словами Нарімана Джеляла, питання про призупинення членства Еміралі Аблаєва, Руслана Якубова і Айдера Аджімамбетова обговорювалося в Меджлісі давно, а рішення було ухвалене після їхньої участі в думських виборах у Криму, невизнаних українською владою та міжнародною спільнотою.
Дуже багато членів Меджлісу, делегати Курултаю, просто кримські татари давно говорили, що потрібно було ухвалити це рішенняНаріман Джелял
«Дуже багато членів Меджлісу, делегати Курултаю, просто кримські татари давно говорили, що потрібно було ухвалити це рішення. Але це питання з різних причин відкладалося і в результаті ми все-таки ухвалили це рішення. Тим більше в Криму відбулися вибори, і ці люди показали себе так, що вже ніяких сумнівів щодо них не залишилося. Всі троє агітували до участі у виборах, підтримували їх», ‒ каже перший заступник голови Меджлісу.
Самі фігуранти рішення Меджлісу публічно свою позицію з цього питання поки не висловили. Жодних коментарів не було і від представників підконтрольної Росії влади Криму.
Зі зреченців ‒ у лідери?
Рефат Чубаров пов'язує масовий виклик членів Меджлісу в Центр «Е» з майбутнім засіданням Верховного суду Росії, який цього тижня має поставити крапку в питанні про статус Меджлісу в Росії. Чубаров також має намір повідомити про це на конференції ОБСЄ з людського виміру, в якій зараз бере участь.
У той же час, Наріман Джелял не бачить зв'язку між викликами членів Меджлісу в Центр «Е» і майбутнім судовим процесом у Росії. А увага силовиків, на його думку, викликана тим, що рішення щодо провладних членів Меджлісу підриває стратегію підконтрольної Росії влади з формування нових лідерів кримськотатарського народу з-поміж своїх наближених.
«Влада зробила ставку на окремі персоналії, включаючи цих трьох членів Меджлісу, повноваження яких тепер припинені. Рішення про призупинення їхніх повноважень сильно б'є по спробах зробити з цих людей лідерів кримськотатарського народу, руйнує основи стратегії, вибудовуваної владою Криму щодо кримських татар», ‒ каже Джелял.
Я думаю, що ми перейшли їм дорогу, оскільки після того, як Верховний суд Росії ухвалить рішення про заборону Меджлісу, їм необхідно було, щоб кілька членів Меджлісу відреклися від ньогоІльмі Умеров
Ільмі Умеров не виключає, що саме цим трьом членам Меджлісу відводилася роль зреченців від представницького органу кримських татар після його можливої заборони в Росії: «Я думаю, що ми перейшли їм дорогу, оскільки після того, як Верховний суд Росії ухвалить рішення про заборону Меджлісу, їм необхідно було, щоб кілька членів Меджлісу відреклися від нього. Я думаю, що саме цих трьох готували до цього зречення. Саме тому зараз їхня доля зацікавила силовиків. Тому що коли раніше виводили зі складу Меджлісу інших членів, нікого їхня доля не цікавила, хоча це більш помітні фігури».
Виклики представників Меджлісу на допити до російських силовиків найближчим часом можуть продовжитися. Уже в четвер, 29 вересня, Верховний суд Росії розгляне апеляційну скаргу на рішення кримського суду про заборону Меджлісу як екстремістської організації. Мало хто з членів Меджлісу і представників експертного співтовариства сподівається на справедливий розгляд справи. Далі можливості для нової хвилі переслідувань відкриваються практично безмежні.
