Адвокати нових «кримських диверсантів», затриманих 9 листопада в Севастополі, не можуть потрапити до своїх підзахисних. За їхньою інформацією, затримані Дмитро Штибліков, Олексій Бессарабов і Володимир Дудка всупереч рішенню суду перебувають в ІТУ Бахчисарая. Захисту вдалося побачити тільки Дудку. Адвокат Олександр Попков розповів про те, з якими труднощами стикаються юристи, захищаючи інтереси і права затриманих на півострові.
‒ Що зараз відбувається в черговій справі «кримських диверсантів»?
‒ На жаль, ніяких достовірних відомостей у мене немає, оскільки до справи мене не допустили. Ось уже четвертий день я граю в «козаки-розбійники» зі слідством: бігаю за слідчими, зустрічаюся з ними, намагаюся їм телефонувати, щоб вони допустили мене до справи. На третій день, в неділю, мені вдалося вручити слідчому ордер і посвідчення, а також заяву про допуск, але відповіді я на них не отримав і допуск так і не був оформлений. При цьому слідчий, якого я сьогодні випадково побачив біля будівлі ФСБ, повідомив, що нібито підзахисний Штибліков відмовився від мене.
У мене немає підстав вірити слідчому ‒ ніяких офіційних документів про відмову я не бачив. До того ж, вважаю, що людина, яка перебуває під владою слідчих і до якої неможливий доступ незалежного адвоката, може все що завгодно підписувати просто тому, що вона вже понад п'ять днів перебуває у відриві від соціуму і не бачить нічого, окрім камери, оперативників і слідчого.
‒ Де зараз перебуває Дмитро Штибліков і в якому він стані?
‒ Ми припускаємо, що всі вони (затримані у «справі севастопольських диверсантів» ‒ КР) перебувають в ізоляторі тимчасового утримання в Бахчисараї, оскільки сьогодні одному з кримських адвокатів ‒ Оксані Железняк, яка захищає Володимира Дудку, ‒ вдалося на короткий час побачити підзахисного. Наскільки вона встигла побачити, у нього був дуже поганий стан здоров'я. Вона прорвалася абсолютно випадково і на короткий час.
‒ Яка ситуація зараз із захистом заарештованих?
‒ Ми бачимо, що слідчі просто ігнорують дії і родичів, і захисників. І не тільки ігнорують, але й протидіють. У перший же день, в п'ятницю, я додзвонився слідчому, попередив його і попросив негайно організувати доступ до Штиблікова. Слідчий сказав: «Добре, добре, я вас повідомлю». На цьому він зник і два дні я його не міг виловити. У неділю мені вдалося вручити ордер, а сьогодні мені сказали, що від мене нібито відмовилися.
Ми всі боїмося, і родичі бояться, що ці дії і незрозумілі маніпуляції з адвокатами за призначенням свідчать про те, що на людей чиниться як мінімум психологічний тиск, і вони можуть все що завгодно підписувати. Ті адвокати за призначенням, які були спочатку, дійсно були черговими, принциповими, від них уже, мабуть, відмовилися, вони не у справі. Саме в п'ятницю я попередив такого адвоката, щоб вона не брала участі ні в яких слідчих діях, як рекомендує адвокатська палата. Сьогодні я зателефонував їй і вона запевнила, що її більше не викликали, ні в яких слідчих діях вона участі не брала. Ніякого відео в її присутності не записували. Виходить, що там ще якісь адвокати. Як вони з'являються ‒ потрібно розбиратися.
‒ Ви говорите про відео «зізнань» затриманих, яке опублікувала ФСБ?
‒ Так, я про це. Зараз з людьми можна робити що завгодно, знімати яке завгодно відео, підписувати будь-які документи, тому що у них немає необхідної кваліфікованої юридичної допомоги, не зрозуміло, хто захищає їхні інтереси. А слідчі наполегливо і завзято протидіють допуску адвокатів, яких просять призначити і допустити родичі і з якими є угоди.
‒ Наскільки, на вашу думку, затримані схожі на людей, які могли готувати теракти?
Суди заплющують очі на очевидні порушення, а часом навіть допомагають слідствуОлександр Попков
‒ Не можу розповідати про позицію захисту, тому що не знаю думки клієнта, але тут є дві сторони медалі. З одного боку, Дмитро Штибліков ‒ це чудовий аналітик, він дійсно закінчив військове училище і служив у Збройних силах України. Але при цьому він залишився жити в Криму, звільнився з військової служби в 2005 році. Після цього він працював на цивільній службі, був аналітиком з різних питань: соціальних, політичних, геополітичних в аналітичному центрі. Вся сім'я його живе тут: батьки, батьки дружини, діти ‒ він приріс, грубо кажучи. Тому він і не поїхав після анексії Криму, залишився тут. Йому було важко, але це було вимушене рішення, оскільки переселятися було нікуди. І звинувачувати людину в тому, що він хоче підірвати Севастополь, електростанції, ще якісь об'єкти, або допомагати українським якимсь ворожим силам підривати ці об'єкти, ‒ звучить безглуздо. Проводити диверсійну роботу за місцем свого проживання ‒ це найнижчий, як на мене, рівень військової розвідки.
‒ Що має намір робити зараз захист? Чи можна взагалі якось впливати на слідчі органи, які ігнорують позицію захисту?
‒ На жаль ні. Я боюся, що домогтися якоїсь справедливості вдасться лише за підтримки Федеральної палати адвокатів або у вищих судах в Москві, у Верховному суді. Тому що тут, як ми бачимо в інших справах ФСБ, все ігнорування супроводжується підтримкою з боку судів і прокуратури. Суди заплющують очі на очевидні порушення, а часом навіть допомагають слідству ‒ так було в справі Еміра-Усеїна Куку, коли суддя внесла до протоколу судового засідання абсолютно відсутні на той момент свідчення, тобто те, чого не говорив прокурор.
