Доступність посилання

Експерти моніторингової місії ООН з прав людини в Україні 8 грудня презентували доповідь, зокрема, про ситуацію з правами людини в анексованому Криму. На думку європейських експертів, на півострові в останні два з половиною роки спостерігається звуження кола громадянських свобод, а кримські татари опинилися під ударом в першу чергу. Окрім того, велику увага в звіті приділили правам меншин, праву на справедливий судовий розгляд, повідомленням про порушення прав людини і зникнення людей.

Голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик називає умови для роботи правозахисників у Криму екстремальними:

‒ Російські дипломати всіляко переконують світ у тому, що ніяких перешкод для роботи міжнародних спостерігачів в Криму нібито немає, але це брехня. Ми зіткнулися з проблемами самі, коли ще в березні 2014 року спільно з російськими правозахисниками створили Кримську польову місію з прав людини і, пропрацювавши до літа 2015-го, потрапили в так званий «патріотичний стоп-лист» Ради Федерації. Наші спостерігачі стали жертвами кримінального переслідування і змушені були згорнути роботу. Деяким міжнародним правозахисникам навіть доводилося готувати звіти дистанційно, на основі опитувань жителів Криму.

Наші спостерігачі стали жертвами кримінального переслідування і змушені були згорнути роботу
Тетяна Печончик

Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба: «Будь-який звіт ООН має серйозну вагу і використовується як джерело цитування та відправна точка для аналізу ситуації. Тому будь-які документи, професійно підготовлені в ООН або Раді Європи, мають політичну вагу. На підставі таких звітів країни можуть або чергово висловлювати стурбованість ситуацією в Криму, або вибудовувати всю свою політику. Це дуже важливо для підтримки режиму санкцій проти Росії і, можливо, його посилення в майбутньому».

Тетяна Печончик зазначає, що українська влада анітрошки не полегшує роботу законослухняним спостерігачам з різних країн:

‒ Російські правозахисники, які вважають півострів окупованим та звертаються із запитами до українських органів влади, змушені проходити через складну бюрократичну процедуру. Їм доводиться по кілька разів приїжджати в Україну, подавати великий пакет документів українською мовою і чекати дозволу місяцями, тільки щоб потім, наприклад, державна міграційна служба написала відмову. Парадокс: з території Росії до Криму можуть їхати всі, хто не поважає українські закони, а ті, хто шанує, потрапляють в кола бюрократичного пекла з невідомим результатом.

Координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров розповідає про обмеження з російської сторони:

Відкрито повідомляти про свою місію означає ризикувати, що наступної місії просто не буде
Абдурешит Джеппаров

‒ Правозахисники можуть просто до нас не проїхати. Якщо вони проїдуть, їх обов'язково будуть відслідковувати, тому часто спостерігачі працюють інкогніто, не заявляючи про себе. Відкрито повідомляти про свою місію означає ризикувати, що наступної місії просто не буде. Ми найчастіше виступаємо своєрідними провідниками у Криму, тому російська влада перед приїздом інших правозахисників чинить на нас і на опитуваних кримчан тиск, попереджає, щоб ніхто не давав, так би мовити, різких оцінок. Мабуть, у Росії така ситуація вважається нормальною.

XS
SM
MD
LG