Доступність посилання

ТОП новини

«Техасець, нафтовик, інвестор Росії»: що кажуть про можливого держсекретаря США


Тимур Олевський

Президента нафтового гіганта ExxonMobil, 64-річного мільйонера Рекса Тіллерсона джерела в адміністрації Дональда Трампа називають найімовірнішим кандидатом на посаду держсекретаря США.

Обраний президент США Дональд Трамп написав у своєму Twitter, що офіційно оголосить ім'я номінанта на посаду голови держсекретаря США «завтра вранці».

У Кремлі вже відреагували на можливе призначення: прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков дав високу оцінку Тіллерсону, похваливши його професіоналізм.

Рекс Тіллерсон неодноразово зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним. У 2011-му ExxonMobil і російська держкомпанія «Роснефть» почали спільну розробку російських арктичних запасів і відтоді створили ще десяток спільних підприємств.

Моїм стосункам з Путіним вже більше ніж 15 років, я знаю його з 1999 року. У нас дуже близькі стосунки. Я згоден не з усім, що він робить
РексТіллерсон

Очолювана Тіллерсоном ExxonMobil продовжувала працювати в Росії і після запровадження американських санкцій, під які потрапила серед інших і «Роснефть». Успіх ExxonMobil багато хто пояснює особистими зв'язками Тіллерсона в Кремлі. У вересні цього року він особисто розповів про них на зустрічі зі студентами техаського університету.

«Моїм стосункам з Путіним вже більше ніж 15 років, я знаю його з 1999 року. У нас дуже близькі стосунки. Я згоден не з усім, що він робить. Я не згоден з діями багатьох світових лідерів. Але він розуміє, що я бізнесмен, і наша компанія дуже успішно інвестувала гроші ‒ багато грошей ‒ в Росію», ‒ говорив він.

Прихильність Кремля до Тіллерсона підтверджує і колишній віце-президент компанії Костянтин Еггерт.

ExxonMobil ‒ дуже консервативна компанія, якою керує класичний техасець ‒ людина, так би мовити, ділова, без зайвих розмов. Цей образ може бути дуже привабливим для низки людей у російському уряді
Костянтин Еггерт

«ExxonMobil ‒ дуже консервативна компанія, якою керує класичний техасець ‒ людина, так би мовити, ділова, без зайвих розмов. Прямо так, як вони собі уявляють класичних американських нафтовиків. Цей образ може бути дуже привабливим для низки людей у російському уряді, їм психологічно легко спілкуватися з такими людьми», ‒ пояснює Еггерт.

У 2013 році Тіллерсона нагородили російським орденом Дружби. Цю нагороду, за словами прес-секретаря президента Дмитра Пєскова, дають за розвиток співпраці в конкретних галузях чи за налагодження добрих міжнародних відносин.

«Що стосується тверджень про те, що він (Тіллерсон) добре або погано ставиться до Російської Федерації, ‒ це велика різниця ‒ бути держсекретарем і керувати нехай навіть дуже великою компанією. Тому якісь, скажімо так, симпатії, безумовно, відступають на другий план», ‒ вважає Пєсков.

Сам Трамп говорив, що Тіллерсон «більше, ніж великий бізнесмен. Він ‒ гравець світового класу». Зв'язки з Росією обраний президент США відносив до переваг кандидата на посаду держсекретаря. Однак для Конгресу, який затверджує номінантів на вищі посади, це може стати аргументом проти.

«Мене турбує те, що у нього такі близькі стосунки з Володимиром Путіним. Очевидно, що разом вони проводили гігантські угоди. І це вплине на його ставлення до Путіна і російської загрози», ‒ говорив сенатор-республіканець Джон Маккейн в ефірі телеканалу CBS.

Ті, хто знає голову ExxonMobil у бізнесі, кажуть: він системний гравець ‒ понад 30 років пропрацював в одній компанії, Тіллерсон знає, що таке лояльність і субординація.

Відносини між ExxonMobil і Росією далекі від ідеальних. У жовтні минулого року компанія подала на російський уряд до Стокгольмського арбітражного суду. Компанія вимагає переглянути договір і повернути їй півмільярда доларів переплачених податків. У минулому році Тіллерсон особисто приїжджав до Москви залагоджувати це питання. Але не домігся успіху.

В ефірі Настоящего времени директор Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов розповідає, що йому відомо про Рекса Тіллерсона, з яким він неодноразово зустрічався.

‒ Костянтине, могли б розповісти, ви ж з Рексом Тіллерсоном знайомі або, принаймні, знаєте його біографію. Як ви думаєте, чи хороший він буде як дипломат, парламентер із Москвою?

‒ Ми дійсно зустрічалися і спілкувалися. Я не можу сказати, що я такий вже...

‒ Фахівець щодо Тіллерсона.

‒ Знавець. Кілька розмов навряд чи мене дозволяють в такій якості презентувати. Втім, я вважаю, що, звичайно, це корисне буде призначення для нас. Я не збираюся його переоцінювати, але очевидно абсолютно, що як бізнесмен він набагато ближчий і зрозуміліший Путіну, тому що Путін сам по натурі скоріше бізнесмен, а не політик. І в цьому плані домовитися буде простіше.

У Exxon дійсно великий проект щодо «Сахаліну-1», інші проекти насправді заморожені, разом з проектом з «Роснефтью» в Карському морі. Втім, найголовніше, що Путін намагається пояснити Сполученим Штатам, що Путін ніяк не може зрозуміти предмета нашого конфлікту, особливо якщо врахувати нову політику Трампа, який говорить, що головною загрозою Сполученим Штатам є Китай. Тому що якщо ви вважаєте Китай головною загрозою, вам як завгодно потрібно зробити все, щоб не було союзу Китаю і Росії. А колишня адміністрація робила все, щоб цей союз відбувся.

І я думаю, що завдання Тіллерсона саме і буде в тому, щоб, використовуючи свої зв'язки і цю любов Путіна до серйозних людей з бізнес-начинкою, які позбавлені якихось політичних ідеологем, власне, намагатися відтягнути Росію від Китаю. При цьому, чому я говорю, що, напевно, суперілюзій будувати не варто, все-таки Exxon ‒ компанія, яка доводила, що вона свої інтереси дуже жорстко обстоює.

‒ Розумієте, навіть ви зараз у розмові про майбутнього державного чиновника США обмовляєтеся, що за його спиною стоять великі бізнес-інтереси. Звичайно, важливо розуміти, чи буде цей конфлікт інтересів між чиновником і президентом ExxonMobil якось присутній у відносинах між Росією та Вашингтоном. Давайте пофантазуємо, припустимо, Кремль захоче якийсь прихильний сигнал новому вже Вашингтону і самому Рексу Тіллерсону послати. Що тоді має відбутися із Сахаліном? Як ми зрозуміємо, що Путін подарував щось Америці в цьому сенсі? Що має статися?

‒ Насправді щодо Сахаліну, та податкова історія, про яку ви сказали, ‒ це типова суперечка компанії та держави. Говорити про те, що відносно Сахаліну Exxon якось переслідували, все-таки не варто.

‒ Ні-ні, не обов'язково, що переслідували, але може ж голова великої держави подарувати колишньому президенту, а тепер чиновнику іншої великої держави трохи податкових зборів, які оскаржуються. Про які суми взагалі йдеться?

‒ Там оскаржується сума в кілька сот мільйонів доларів.

‒ Не такі великі гроші.

‒ Я не думаю, що будуть якісь подарунки, я не думаю, що Exxon відразу насиплють якихось ліцензій безкоштовно, тим більше, ще раз хочу сказати, що насправді вони досить жорстко свої інтереси в Росії обстоювали, і це абсолютно нормально. До речі, згадайте найяскравішу історію, пов'язану з Exxon, власне, проект «Перемога» в Карському морі звідки виник. Нагадаю, що була ідея обміну акціями «Роснефти» з компанією ВР, що була несподівано зірвана російськими акціонерами ТНК-ВР, які оголосили, що вони відмовляються цю угоду схвалити. А там, в цій угоді, був саме обмін акціями між «Роснефтью» і ВР. Тобто «Роснефть» мала стати власником акцій ВР. І потім несподівано у цій угоді з'явився Exxon, який, між іншим, своїх акцій «Роснефти» абсолютно віддавати не збирався, і Путін не отримав того, що хотів. І в цьому плані ця заміна ВР на Exxon, вона теж була досить показовою і, на мій погляд, була абсолютно невипадковою.

‒ У цьому плані багато що говорить про те, що Рекс Тіллерсон вміє працювати з Росією, добре знає Росію і, мабуть, для нього всі еліти, які керують країною, люди не чужі, знайомі. Чи можна говорити про те, що відносини потеплішають і прямо ось дійсно дійдуть до скасування або послаблення санкцій, як ви вважаєте?

‒ Так, я вважаю, що все-таки очікувати і від політики Трампа, і від Тіллерсона, якщо він дійсно стане держсекретарем, більш чіткого розуміння Росії і, зокрема скасування санкцій, до речі, цілком можна. Я сказав причину, тому що Трамп говорить, що головним опонентом США є зовсім не Росія, а Китай. У цьому плані дружити з Росією просто необхідно.

‒ А також Трамп говорить про те, що бізнес і приватні інтереси мають превалювати в зовнішній політиці, про що сьогодні, до речі, говорив його радник, який зізнався, що зустрічався з керівництвом «Роснефти». Велике спасибі. Костянтин Симонов, директор Фонду національної енергетичної безпеки розповів нам про те, чи може Америка скасувати санкції у найближчому майбутньому у зв'язку з призначенням держсекретаря, і ми розуміємо, що це не виключено.

XS
SM
MD
LG