Спеціально для Крим.Реалії
Минулий тиждень видався надзвичайно складним для Росії на міжнародній арені. Засудження в ООН, нові санкції – а все через Крим. Говорили ж Москві – чуже до добра не доводить! Про найважливіші новини півострова за останні сім днів читайте в традиційному щотижневому огляді Крим.Реалії.
1 місце. На засіданні Генеральної асамблеї ООН 19 грудня ухвалили резолюцію про права людини в Криму. За український проект проголосували 70 держав-членів ООН, проти – 26, утрималися – 77. Вперше на вищому рівні речі назвали своїми іменами: Росія – агресор, Крим – окупований. І скільки б кремлівські пропагандисти не підкреслювали, що підтримка Києва у світі знижується, очевидно інше – ніхто не змириться з анексією Криму і не визнає півострів частиною Росії.
2 місце. Крім почуття глибокого морального задоволення, подібні резолюції мають і практичний сенс. Спираючись на них, західні країни вводять нові або продовжують старі санкції щодо Росії. США 20 грудня розширили свій «чорний список», додавши до нього 8 компаній, 7 осіб та 2 судна за діяльність в анексованому Криму. Серед інших, удар нанесли по причетним до будівництва Керченського мосту, тому і без того невисокі шанси на його успішне завершення поповзли вниз ще стрімкіше.
3 місце. А поки «великі дядьки» вдалечині вирішували долю Криму, сам півострів підстерегла традиційна, але від того не менш серйозна неприємність – у Тавриді вибухнула епідемія грипу. Епідемічний поріг перевищено на 15%, зафіксували близько 9 тисяч хворих на грип, 2/3 з яких – діти. У 156 осіб підтвердили Н3N2 (гонконгський вірус), але масовий карантин на півострові ще не ввели – лише в окремих школах Севастополя і Ялти. Будьте здорові!
4 місце. «Кримська команда переможців» з самого початку була зовсім не «переможцями», а тепер стає ще менш «кримською». Новим віце-прем'єром Криму призначили ще одного росіянина – Павла Корольова. Цікаво не те, звідки він родом – в кінці кінців, ми вже звикли, що Москва перестає довіряти Крим кримчанам. Набагато важливіше те, що Корольов був заступником міністра економрозвитку Росії Олексія Улюкаєва, нещодавно затриманого за отримання великого хабара. Це що ж виходить – Крим перетворюється на місце заслання членів команд опальних чиновників?
5 місце. Гармонійно на цьому тлі виглядає і наступна новина. 21 грудня за вимагання «відкату» в 10% ФСБ Росії затримала заступника голови адміністрації Керчі Олега Шевченка та ще одного муніципального чиновника. Чесно поставити дорожні знаки, світлофори і зупинки громадського транспорту цей «батько міста» підряднику не дозволив. Що цікаво, сума хабара – близько 100 тисяч гривень, що однозначно свідчить про загальне зубожіння півострова. Раніше за такі гроші ніхто в'язницею б не ризикував.
6 місце. Тим часом почався ще один раунд боротьби за уми дітей. Виправдання російської агресії словами про «референдум» вже зустрічалося в методичних рекомендаціях для вчителів і окремих щоденниках на півострові. Тепер же Міністерство освіти і науки Росії підтримало ідею Громадської палати Криму про включення до всеросійських шкільних підручників інформації про «кримську весну». Цілком можливо, що вже наступного року Росію накриє нова хвиля пропаганди – на цей раз у школах.
7 місце. І єдина хороша новина в топі – в Криму на базі найстарішої на півострові Ялтинської музичної школи імені Спендиарова відкрили «Дитячу філармонію». Класична музика і сама по собі прекрасна, і не дуже піддається державній пропаганді. Крим повернеться – а партитури вже є.
Ну і як завжди наостанок – новина поза категорій. У Києві на пленумі Національної спілки журналістів України (НСЖУ) відбулась церемонія нагородження Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка. Цього року її лауреатом став автор Радіо Свобода і Крим.Реалії Микола Семена. Це вже третя його премія, після американської – імені Берка і європейської – імені Павла Шеремета, третя, яку він не зміг отримати особисто через переслідування російськими силовиками. Але свободу не спинити!
А так – всім вдалого тижня і гарного настрою.
Андрій Введенський, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
