Об'єкти з місця аварії рейсу МН17 на непідконтрольній частині Донеччини, які нідерландський журналіст Мішель Спекерс привіз в Амстердам, у нього конфіскували законно. Таке рішення виніс нідерландський магістрат. Деякі засоби інформації та користувачі соціальних мереж розкритикували Спекерса за його дії як такі, що ображають родини загиблих.
Незалежний журналіст із Нідерландів Мішель Спекерс відвідав територію падіння «Боїнга» рейсу «Малайзійських авіаліній» в Донецькій області і, як він пише на своєму сайті, був вражений кількістю уламків, які все ще легко виявити в цій місцевості. Спекерс знімав знахідки на фото- і відеокамеру, а частину об'єктів вирішив власноруч перевезти до Нідерландів. Серед них, можливо, були і людські останки (за словами Спекерса, він знайшов і взяв з собою кістку невідомого походження).
У «Твіттері» журналіст провів опитування, куди цей мішок прилаштувати – передати нідерландській прокуратурі або заховати вдома у мами
У «Твіттері» журналіст повідомляв, що у нього «цілий сміттєвий мішок уламків рейсу МН17», і провів опитування, куди цей мішок прилаштувати – передати нідерландській прокуратурі або заховати вдома у мами. Ці повідомлення викликали різку критику в місцевих ЗМІ і соціальних мережах як образливі для сімей загиблих.
«Будь-які знайдені на місці катастрофи можливі останки жертв катастрофи потрібно передавати місцевій владі, а не брати з собою в сміттєвому мішку», – сказав представник організації «Катастрофа МН17» Еверт ван Зайтвелд в інтерв'ю радіо Omroep Brabant, коли прокуратура Нідерландів в амстердамському аеропорту конфіскувала речі у журналіста, який повернувся з Донецької області.
Деякі з уламків, які Спекерс привіз із місця аварії літака, вивезені ним з ангару, куди в перший час після трагедії звозилися шматки фюзеляжу «Боїнга».
У минулому Спекерс двічі відбував покарання за шахрайство
У минулому Спекерс двічі відбував покарання за шахрайство – в США і в Нідерландах. В цілому він провів у в'язниці близько двох із половиною років. Можливо, недовіра до його особистості частково пов'язана і з цим фактом із його біографії. У наступні роки Спекерс спробував себе в різних професіях – був віце-головою місцевого осередку соціалістичної партії SP в місті Бреда в провінції Північний Брабант, виграв урядову нагороду за веб-сайт про держпослуги, займався просвітницькою діяльністю в школах, де розповідав про небезпеки кримінального світу, почав і не закінчив навчання за кількома напрямками.
Останні кілька років Спекерс присвятив себе незалежній журналістиці – спочатку в Венесуелі, а потім в Нідерландах, де він протягом півроку опинився без даху над головою і писав про життя безхатченків. На своєму сайті Спекерс пропонує охочим переводити гроші на його рахунок на оплату журналістських проектів і обіцяє повернути «інвестиції» з десятивідсотковою вигодою.
Спекерс вибачився на неетичні повідомлення в «Твіттері» і заявив, що лише намагався таким чином привернути увагу до цієї теми. Він також підкреслив, що саме з поваги до родичів не опублікував фотографії знайденого і акуратно запакував кожен об'єкт. За словами Спекерса, він заздалегідь домовився з нідерландською прокуратурою про зустріч в будівлі аеропорту і добровільну передачу об'єктів з місця аварії «Боїнга», проте після прибуття в «Схіпгол» все пішло не зовсім за планом.
Справа в тім, що Спекерс подорожував Донецькою областю не один, а з колегою Стефаном Беком, який, однак, не супроводжував його на місці аварії рейсу МН17. Бек був проти ідеї особистого вивезення уламків і останків із місця катастрофи та, як він пише в своєму блозі, вирішив розлучитися зі Спекерсом ще до отримання багажу. Пройшовши паспортний контроль і вже отримуючи багаж, Бек помітив, що рюкзак із частиною уламків «Боїнга» був зареєстрований на його ім'я, а не на ім'я Спекерса, «через помилку «Аерофлоту». Тому, продовжує Бек, він взяв цей рюкзак із багажної стрічки замість своєї валізи, що і викликало підозру прокуратури – її співробітники вирішили, що журналісти таким чином намагалися приховати частину привезених матеріалів. Бека зупинили, рюкзак конфіскували. Обох журналістів допитали в окремих кімнатах в будівлі аеропорту. У Спекерса, крім об'єктів з місця аварії, також вилучили ноутбук, мобільні телефони, відео- і фотокамери, дані з яких він відмовлявся віддати на копіювання добровільно. За його словами, основна маса записаних ним фото та відеоматеріалів присвячена угрупованню «ДНР», а не катастрофі рейсу МН17, і він побоювався за безпеку своїх джерел.
Спекерс і Бек приїхали в Донецьку область через Росію, тобто перетнули російсько-український кордон незаконно
Спекерс і Бек приїхали в Донецьку область 25 грудня через Росію, тобто перетнули російсько-український кордон незаконно. Спочатку відвідування території падіння уламків «Боїнга» не входило в їхні плани – вони збиралися обмежитися репортажем про життя території під контролем угруповання «ДНР». Під час поїздок територією Спекерса супроводжував фотограф з Горлівки Владислав Зелений, який фігурує як представник так званої групи народного контролю «Ввічливі люди» на сайті центру «Миротворець». Місце катастрофи рейсу МН17 Спекерс, очевидно, відвідував сам.
Профспілка нідерландських журналістів NVJ виступила проти конфіскації апаратури Спекерса. У профспілці висловлювали надію, що магістрат заборонить прокуратурі Нідерландів копіювати або переглядати матеріали з камер і ноутбука журналіста, однак магістрат ухвалив, що прокуратура діяла в рамках закону.
У нідерландській пресі тим часом відзначають, наскільки активно підхопили цю тему російські ЗМІ, особливо RT. На англомовній сторінці російського Міністерства закордонних справ в тому ж «Твіттері» «затримання» журналістів в Нідерландах названо «нервовою реакцією Гааги, яка ще раз підтверджує відсутність компетенції в розслідуванні справи рейсу МН17».
Спекерса і Бека затримали лише для дачі свідчень, опісля їх відпустили. Профспілка надала Спекерсу адвоката. Поки не зрозуміло, як відповідати на пропозицію нідерландської поліції, заявив Спекерс в інтерв'ю радіокомпанії BNR в четвер: «Частину матеріалів можуть запропонувати стерти, іншу частину вони хочуть скопіювати, третю частину вони не чіпатимуть». Спекерс не заперечує, що передача об'єктів із місця падіння «Боїнга» сталася з ініціативи прокуратури Нідерландів. Представник прокуратури також ще 6 січня попереджав Спеккерса, що, згідно із законодавством Нідерландів, самовивезення предметів із місця злочину є кримінальним правопорушенням.
Те, що на місці катастрофи ще можна знайти багато уламків літака, – цілком логічно, сказав в інтерв'ю радіо Omroep Brabant прес-представник прокуратури Нідерландів: «Територія падіння уламків широка і досі небезпечна, що значно ускладнює вивіз уламків». Імовірність того, що на території падіння літака ще присутні останки загиблих, досить велика, підтвердили в прокуратурі.
Мішель Спекерс на своєму сайті нагадує про слова прем'єра Нідерландів Марка Рютте, який обіцяв перевернути кожен камінь, але знайти останки всіх жертв трагедії. Спекерс також повідомляє, що в зоні аварії зараз все спокійно і воєнні дії не ведуться. Журналіст забуває, однак, що нідерландським експертам доводиться в'їжджати на територію падіння уламків із української, а не з російської сторони, як це зробив Спекерс.
Аналіз ДНК підтвердив, що йдеться про останки одного з пасажирів «Боїнга»
Серед об'єктів з місця аварії рейсу МН17, які Мішель Спекерс вивіз із Донецької області до Нідерландів, виявлена людська кістка. Аналіз ДНК підтвердив, що йдеться про останки одного з пасажирів «Боїнга», про це повідомила прокуратура Нідерландів 13 січня. Родичі загиблого вже повідомлені. Решта конфіскованих у Спекерса предметів не становлять інтересу для кримінального розслідування, заявили в прокуратурі.
Літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий над зоною збройного конфлікту на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто перебував на борту.
Наприкінці вересня Міжнародна слідча група під керівництвом прокуратури Нідерландів оголосила перші офіційні підсумки розслідування. У доповіді йдеться про те, що зенітно-ракетна установка «Бук», із якої збили «Боїнг», була доставлена на територію України з Росії. Місце пуску ракети – селище Первомайське, яке перебувало під контролем проросійських сепаратистів. До числа підозрюваних, згідно з доповіддю, входять близько 100 осіб.
У Кремлі заявили, що доповідь не можна вважати «остаточною правдою», а висновки слідчих у Москві назвали «попередніми». У МЗС Росії назвали доповідь «упередженою».
