Доступність посилання

Ігри влади: земельне питання й адміністративна реформа в Криму (закінчення)


Сергій Аксьонов (у центрі), Ернст Мавлютов (праворуч) і Геннадій Бахарєв на обговоренні генплану Сімферополя

Спеціально для Крим.Реалії

Змагатися з рекордами Бахчисарая в кількості змін мерів може тільки приморський Коктебель. На Південному узбережжі Криму, незважаючи на цінність землі, кадрова ситуація виявилася набагато спокійнішою. У столиці Криму поки обмежилися ротацією заступників, а Сергій Аксьонов уже придумав спосіб вирішення кадрової проблеми на місцях (початок статті ‒ тут).

Багатостраждальний Коктебель

За три роки в курортному селищі змінилось уже чотири керівники, починаючи з відставки ще 2013 року багаторічного голови селища Олексія Булиги, якого потім відновив підконтрольний Кремлю уряд Криму. Щоправда, ненадовго ‒ вже навесні 2015 року Коктебель очолив молодий і амбітний Ростислав Сторожик. Однак 7 серпня його знайшли повішеним на території котеджу, де він проживав.

Незважаючи на те, що в селищі активно обговорювалася версія вбивства мера, 21 серпня прем'єр-міністр російського уряду Криму Сергій Аксьонов озвучив висновки слідства про відсутність кримінальної складової.

«Інформація була мені повідомлена про те, що це самогубство, конфлікт на побутовому ґрунті. Так чи інакше, перед цим покійний вживав спиртні напої», ‒ розповів журналістам Аксьонов.

Виконувачем обов'язків голови адміністрації селища призначили Сергія Падюкова, якого через десять днів затримали за отримання хабара в розмірі 4,2 тисячі доларів від місцевого підприємця. У травні 2016 року Падюкова засудили до восьми років позбавлення волі й оштрафували на 16,4 мільйона рублів.

Марк Краснов очолював Коктебель (із урахуванням статусу виконувача обов'язків) із серпня 2015 до липня 2016 року, а потім написав заяву на звільнення за власним бажанням, пославшися на втому. Щоправда, призначений росіянами голова адміністрації Феодосії Станіслав Крисін називав зовсім іншу причину звільнення мера Коктебеля. «Вже ухвалена заява від голови адміністрації Коктебеля на звільнення, адже не може громадянин впоратися зі своїми обов'язками», ‒ повідомив Крисін.

У вересні 2016 року новим головою Коктебеля став Олег Содель ‒ фахівець із Москви, який раніше очолював філію компанії ВАТ «Мосліфт». Цілком очевидно, що новому голові курортного селища доведеться виконувати одне з найскладніших завдань для місцевої влади ‒ проводити демонтаж так званих самобудів у стометровій прибережній зоні, оскільки Коктебель разом із Алуштою й Ай-Петрі потрапили до переліку пріоритетних регіонів для «наведення ладу» на набережних.

Відставки на Південному узбережжі й земельне питання

Похитнути позиції голови адміністрації Ялти Андрія Ростенка не можуть ні місцеві, ні громадські активісти, ні навіть акт самоспалення ялтинського підприємця Олександра Стрекаліна

Як не дивно, але відносно керівництва південнобережних міст із боку підконтрольного Кремлю кримського уряду особливих нарікань не виникало, хоча проблем тут набагато більше, ніж в інших регіонах півострова. Однак, похитнути позиції голови адміністрації Ялти Андрія Ростенка не можуть ні місцеві, які вже неодноразово писали чолобитні Путіну, ні громадські активісти, ні навіть акт самоспалення ялтинського підприємця Олександра Стрекаліна на знак протесту проти знесення його кафе на набережній.

На початку листопада 2016 року ялтинців здивували дві відставки ‒ незмінного ялтинського політика, віце-мера Сергія Брайка й голови міськради Валерія Косарєва. Якщо відставка Брайка для ялтинського градоначальника стала несподіванкою, то Косарєв, схоже, залишив свій пост у добровільно-примусовому порядку. Наступного дня після відставки голови міськради йому вже знайшли заміну ‒ гурзуфського підприємця Романа Деркача, якого в Ялті вважають людиною Ростенка.

Через місяць після відставки Брайка йому теж знайшлася заміна ‒ першим заступником голови Ялти став виходець із Тули Володимир Блажнов, який пропрацював у ялтинській адміністрації з липня 2016 року на посаді заступника з питань ЖКГ. У грудні в ялтинського мера з'явилися ще два нових заступники: Антон Тихомиров, який до цього керував місцевим відділенням «Единой России», і Олександр Новосад, який раніше займав посаду заступника начальника департаменту майнових і земельних відносин Ялти.

Усе це наводить на сумні думки про те, що 2017 року на кримську «Ніццу» чекає колосальний перерозподіл земель і власності, під який уже підготували новий генплан міста.

Менш прихильною виявилася доля до голови адміністрації Алушти Ігоря Сотова, який перебував на цій посаді з грудня 2014 року, а в грудні минулого року несподівано звільнився. Згодом були озвучені кілька причин його відставки: це і погане освоєння бюджетних коштів (за дев'ять місяців 2016 року тільки 69 відсотків), і купа претензій із боку алуштинців, і «низька виконавча ініціатива доручень голови Криму».

За кількістю претензій і протестних мітингів проти місцевої влади Алушта поступається лише Севастополю під час головування Меняйла

Дійсно, за кількістю претензій і протестних мітингів проти місцевої влади Алушта поступається лише Севастополю під час головування Меняйла. Однак російський губернатор Севастополя не дозволяв собі відправляти в СІЗО своїх супротивників, а ось в Алушті проти депутата Павла Степанченка і редактора місцевого видання «Твоя газета» Олексія Назимова, які дозволили собі критику місцевої влади, порушили кримінальну справу за підозрою в комерційному підкупі, відправивши обох «опозиціонерів» в СІЗО.

Що стосується невиконаних доручень Алуштинським міським головою, то найбільше роздратування Аксьонова, швидше за все, викликає затягування процесу демонтажу «самобудів» у прибережній зоні. Новому голові міста доведеться в цих питаннях бути більш рішучим, щоб виправдати довіру російської влади півострова і прискореними темпами знести готелі й кафе кримчан на міській набережній.

Непотоплюваний Бахарєв

Сергій Аксьонов поспішив запевнити кримчан, що Бахарєв, якщо й піде у відставку, то тільки наприкінці 2017 року

Такої кількості нарікань щодо свого керівника, напевно, не чуло жодне місто Криму. Але це не заважає голові міської адміністрації Сімферополя Геннадію Бахарєву залишатися на своєму посту. Тривалий і неякісний ремонт міських доріг, занадто дорога реконструкція центру міста, що залишила жителів без тінистих лип і старовинних ліхтарів, неякісно покладена тротуарна плитка, завалені сміттям вулиці міста ‒ далеко не повний перелік претензій до мера. Здавалося, що крісло під градоначальником захиталося. Однак Сергій Аксьонов поспішив запевнити кримчан, що Бахарєв, якщо й піде у відставку, то тільки наприкінці 2017 року, якщо не виправить недоліки.

«Оцінки Бахарєву, як і іншим керівникам, виставлять наприкінці наступного року. Якщо потрапить Геннадій Сергійович (Бахарєв ‒ КР) наступного року до переліку (звільнених ‒ КР), ну що ж ‒ буде та ж доля. Він сам розуміє моменти, за якими він недопрацьовує», ‒ розповідав Аксьонов наприкінці минулого року.

Мер кримської столиці одразу ж вирішив продемонструвати, що він зробив висновки, тому на початку 2017 року в Сімферополі провели незначні кадрові ротації. Так, першим заступником голови міської адміністрації став Олександр Овдієнко, який уже займав цю посаду з листопада 2010 року до березня 2011 року. Помітно, що раніше чиновник служив у військовій контррозвідці СБУ.

Овдієнко отримав під контроль сферу економіки, фінансів і торгівлі й пообіцяв дбайливо використовувати бюджетні кошти на своєму посту.

Колишній перший заступник міського голови Сімферополя Сергій Круцюк залишився серед рядових заступників Бахарєва ‒ він опікуватиметься сферою міського господарства, будівництва і транспорту. Питання міжнаціональних відносин і соціальну сферу в місті доручили новенькому ‒ Наріману Ісаєву, який отримав посаду заступника після виходу у відставку наприкінці минулого року Тейфука Гафарова.

Адміністративні мрії Аксьонова

За три роки анексії на півострові змінилася майже половина керівного складу влади в регіонах. При цьому одна з причин криється у конфліктах між керівництвом міськрад і адміністрацій за контроль над бюджетом чи виділенням земельних ділянок. Саме ці питання стали причиною дискваліфікації голови Щолкіно Тетяни Єрманової чи відставки голови ялтинської міськради Валерія Косарєва.

Цілком очевидно, що ця «мишача метушня» на місцях не влаштовує російського голову Криму Сергія Аксьонова, який анонсував проведення на півострові 2019 року адміністративної реформи. Суть її полягає у скасуванні однієї з двох посад у муніципалітетах, щоб ліквідувати «двовладдя».

«Колективна безвідповідальність, коли кілька людей відповідають за одне й те ж, приводить тільки до конкуренції й формування декількох команд у кожному регіоні, які тільки те й роблять, що з'ясовують стосунки й ділять сфери впливу. На мій погляд, усе це неефективно. Має бути одна людина, відповідальна за політику й народне господарство в конкретному муніципальному утворенні. Вважаю, що до 2019 року ми до такої системи прийдемо», ‒ озвучив свої плани Аксьонов, не уточнивши, яку посаду він збирається скасовувати ‒ голови місцевої ради чи адміністрації.

Аксьонов готує реформу до нових виборів до місцевих рад, за підсумками яких і можна буде формувати місцеві адміністрації. Логічно, що в разі об'єднання двох посад нового голову міста чи району мають обирати. Відкритим залишається питання, хто це робитиме ‒ народ чи депутати місцевої ради. У першому випадку для отримання бажаного результату доведеться використовувати виборчі технології, у другому ‒ різноманітні методи впливу на депутатський корпус.

На місцях буде вибудувана жорстка вертикаль влади з імітацією збереження одного з принципів демократії ‒ поділу влади

У будь-якому випадку на місцях буде вибудувана жорстка вертикаль влади з імітацією збереження одного з принципів демократії ‒ поділу влади. Хоча в реальності відбудеться злиття влади на місцях, і в містах з'являться феодальні князьки, які проводитимуть власну політику в муніципалітетах, змушуючи депутатів ухвалювати потрібні рішення ‒ від роздачі кримських заповідних земель під будівництво котеджів до переділу власності в регіонах. Щоправда, інтереси кримчан у цій схемі явно залишаться за бортом, але це вже нікого не хвилює.

Євгенія Горюнова, політолог

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG