Доступність посилання

Світові ЗМІ: Кремль перевіряє «червоні лінії» Білого дому щодо України


У спалаху насильства на українському сході деякі західні ЗМІ вбачають перше випробування президента Росії Володимира Путіна для президента США Дональда Трампа. Заохотивши нову ескалацію конфлікту на Донбасі, «Москва нині прагне перевірити, якими могли б бути нові «червоні лінії» Білого дому і навіть скористатися нинішніми ваганнями у Вашингтоні, щоб перемістити ці лінії», констатують деякі західні видання. Інші часописи намагаються зрозуміти, які ще цілі має Кремль, відновлюючи бої під Донецьком. Водночас, французьке видання Le Monde розповідає, як і чому один із найрейтинговіших паризьких університетів раптом скасував антипутінський виступ.

Різке зростання напруженості на Донбасі настало невдовзі після першої телефонної розмови президента Дональда Трампа з лідером Росії Володимиром Путіним, упродовж якої обидва обговорили конфлікт в Україні і оголосили про плани щодо поліпшення відносин, пише американський часопис Washington Post. Видання звертає увагу на те, що відносини між Росією та США досягли найнижчої поділки якраз через російську підтримку антиурядових сепаратистів на сході України та її участь у війні в Сирії. Тим часом, новий американський президент протягом своєї виборчої кампанії щодо військового конфлікту в Україні «повторював російські тези, заявивши, що Путін не послав своїх військ в Україну і що більшість людей у Криму, на півострові, який був анексований Росією в 2014 році, не хотіла залишатися частиною України».

Андрю Рот, автор статті «Спалах насильства в Україні може бути для Трампа першим тестом щодо Путіна» пише, що тоді як українська влада прагне встановити відносини з Трампом, розраховуючи на традиційний скептицизм щодо Росії з боку республіканців, є припущення, що Кремль таким чином влаштував Трампові тестування на початку його президентства на тлі міжнародної кризи або прагне «скористатися хаосом у Вашингтоні, щоб закріпити свої позиції на півдні і сході України».

«Однак для Трампа, який тепер господарює в Білому домі, Кремль може вбачати саме переговори найкращим способом для отримання того, чого він так хоче саме зараз: скасування санкцій, упроваджених після анексії Криму, а також визнання Росії великою потугою, яка може домінувати над сферами впливу, що включають Україну», – додає Washington Post.

У цьому ж номері, в редакційній статті зроблений аналіз ситуації, і оглядачі, шукаючи причини наростання боїв під Авдіївкою, приходять до висновку: у президента Порошенка, який через ускладнення на Донбасі був змушений перервати візит до Німеччини, навряд чи є причини розпочинати чергову серію воєнних дій. Економіка України демонструє ознаки зростання, тоді як у Росії триває рецесія. «Україна поступово досягає успіхів у справі економічних та управлінських реформ, а відновлення бойових дій створює цим успіхам загрозу», – пише видання, стверджуючи, що це може бути однією з цілей Кремля. Інша причина – примусити Трампа до поступок, зокрема, щодо зняття санкцій, визнання російських сфер впливу.

У разі, якщо Дональд Трамп на це погодиться, Володимир Путін досягне й третю мету – послаблення глобального впливу Америки. Лідери Конгресу, зокрема сенатор-республіканець Джон Маккейн, намагаються вказати на це президентові. Про це ж наочно свідчить і історія відносин двох останніх президентів Америки з Путіним. «Якщо Білий дім це проігнорує, серед переможених буде не лише Україна», – резюмує американський часопис.

Свіжий номер бельгійського найбільшого франкомовного часопису Le Soir ​ також помістив статтю «Війна на Донбасі відновилася». Автор матеріалу Стефан Сіоан пише, що «жорстокі бої спалахнули в Авдіївці на північ від Донецька»: «Щонайменше 13 загиблих та, як наслідок, небувала гуманітарна криза спричинена ще й міцними морозами в регіоні». І це при тому, що «угоди, підписані у Мінську ще два роки тому, мали б принести Україні мир». Натомість, газета констатує: невелика, 35-тисячна Авдіївка, «територія руху вугілля та грошей» нині, як і два роки тому, знову стала театром інтенсивних боїв із залученням важкої артилерії та військових маневрів.

«Як уже стало традицією, генеральний штаб у Києві та лідери донецьких сепаратистів взаємно звинуватили одне одного у перших пострілах. Однак схоже на те, що в неділю зранку артилерія сепаратистів зі своїх позицій на півночі Донецька «щедро поливала» промислову зону Авдіївки, яка перебуває під контролем українських урядових військ. Мета – відновити контроль над цією стратегічною зоною», – пояснюється в статті.

Впливова французька Le Monde ​так само констатує: «В Україні спалах (боїв) на донбаському фронті». Часопис звертає увагу на те, що «з моменту часткового замороження конфлікту спалахи насильства на Донбасі періодично повторюються, але «клімат» на міжнародній сцені робить ситуацію особливо вибухонебезпечною».

«Після суботнього наведення контактів між президентами Росії та США багато оглядачів побоюються, що Москва нині прагне перевірити, якими тепер могли б бути нові «червоні лінії» Білого дому і навіть скористатися нинішніми ваганнями у Вашингтоні, щоб перемістити ці лінії», – пише автор статті Бенуа Віткін. Він додає:

«Крім простої заяви місії США в ОБСЄ, бої в Авдіївці досі, станом на ранок середи, не викликали жодного коментаря від адміністрації США».

У цьому ж номері Le Monde розповідає, чому в університеті Парижа раптом скасували конференцію американського журналіста-розслідувача про роль тероризму в побудові путінської Росії.

Американський журналіст Девід Саттер, автор книги під назвою «Чим менше ви знаєте, тим краще спите: шлях Росії до терору і диктатури за Єльцина та Путіна», де описана роль тероризму в будівництві нинішнього російського уряду. З лекцією на цю тему він мав виступити в паризькому університеті у відділі політичних наук. Однак за два дні до виступу лекцію анулювали, що викликало полеміку в наукових колах Франції. Як з’ясувалося, керівництво університету просто «побоялося спровокувати гнів з боку Росії, яка у відповідь могла скасувати програми обміну студентами й науковцями, тож… застосувало принцип обережності».

У статті ​«Факультет політичних наук скасовує конференцію про путінську Росію» колишній ректор Жан-Франсуа Баяр піддав рішення скасувати виступ різкій критиці, бо, каже він, «науковці вже й без цього перебувають під постійним тиском владних структур, які звужують їхню свободу думки». «Виглядає дуже дивною відмова в проведенні конференції з критикою путінської Росії задля інтересів університетського співробітництва», – каже він.

Керівництво університету запевняє, що скасування виступу не було пов’язане з самоцензурою, політичним тиском чи побоюваннями, але й сам американський журналіст, і наукові кола стверджують, що ці виправдання не варті довіри. Обурення ситуацією, за даними видання, висловили й студенти, заявивши, що «саме університет і мав би бути місцем для дебатів та обміну думками», наполягаючи, щоб американського журналіста-розслідувача запросили до виступу повторно.

«Один із найвідоміших французьких університетів анулював анти-путінський виступ»

XS
SM
MD
LG