Доступність посилання

ТОП новини

Білорусь стане наступною мішенню Кремля ‒ експерти


Ілюстраційне фото

Москва готується до «жорсткого» варіанта «гібридної війни» проти сусідньої країни, включаючи можливість збройного перевороту і введення військ. Так вважають керівники білоруського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень ‒ директор центру Арсеній Сивицький і керівник програми російських досліджень Юрій Царик.

На думку аналітиків, «перезавантаження» відносин між Москвою і Вашингтоном не так очевидне, як це здається на перший погляд, однак прихід до влади Дональда Трампа в будь-якому випадку вигідний Москві. Це на якийсь час «вимикає» США з активної участі у світовій політиці у зв'язку з адміністративною плутаниною і політичними конфліктами всередині американського істеблішменту.

Арсеній Сивицький вважає, що прихід Трампа до влади в Америці сіє розбрат всередині цієї країни.

Політика Трампа може призвести до підриву курсу на стримування агресивних намірів Росії
Арсеній Сивицький

«Перш за все, йдеться про ухвалення військово-політичних рішень. Напрямок політики Трампа та його інтенції у відносинах із Росією можуть призвести до дисфункціональності НАТО і підриву курсу на стримування агресивних намірів Росії, а також до можливого конфлікту у відносинах США і Китаю. Мабуть, це зараз головна загроза міжнародній стабільності та безпеці», ‒ упевнений Сивицький.

Арсеній Сивицький
Арсеній Сивицький

Юрій Царик наголошує: сама гра в «перезавантаження» відображає позицію далеко не всіх прихильників Трампа у США.

Ціна, яку виставить Вашингтон за «нове перезавантаження», може виявитися не по кишені Москві
Юрій Царик

«У самій Росії досить могутні елітні групи орієнтовані на зрив «перезавантаження», яке ще й не почалося. Це пов'язане зокрема з внутрішніми причинами. Жодних перспектив швидкого економічного зростання у Росії немає, а можливість нарощування міжнародної напруженості на тлі певної «паралізованості» США і НАТО виглядає для них досить заманливо. Важливо й інше: ціна, яку виставить Вашингтон за «нове перезавантаження», може виявитися не по кишені Москві, адже вона, судячи з усього, передбачає приєднання Росії до активних дій проти Ірану та Китаю», ‒ зазначає він.

Проте експерти сходяться в думці, що на початковому етапі потепління відносин Кремля з новою адміністрацією США дуже ймовірне.

«У разі можливого «перезавантаження» найголовнішою загрозою є можлива спроба Росії різко наростити свою перевагу на міжнародній арені за допомогою застосування сили. Високо імовірний силовий варіант з боку Росії щодо Білорусі, України та інших країн з метою перетворення їх на «держави, які не відбулися». У разі можливого конфлікту ‒ навіть при збереженні НАТО як працюючої структури ‒ Росія має перевагу як мінімум на першому його етапі», ‒ попереджає Арсеній Сивицький.

Юрій Царик, у свою чергу, налаштований більш оптимістично.

Якщо ми зможемо вистояти під цим тиском, то закладемо основу нової системи міжнародних відносин
Юрій Царик

«Звичайно, перемога Трампа призводить до зниження рівня втручання американської адміністрації в те, що відбувається у Східній Європі, а значить до скорочення політики стримування агресивних намірів Росії в регіоні. З іншого боку, ця загроза створює і вікно можливостей для України й Білорусі. Якщо ми зможемо вистояти під цим тиском, наші країни не тільки відбудуться як держави, а й закладуть основу нової системи міжнародних відносин, в усякому разі в цьому регіоні. Росія просуває свою модель таких відносин, за якої великі країни мають свої сфери впливу і взаємодіють одна з одною, не цікавлячись думкою малих країн. Це майже прямим текстом вказується в російських стратегічних доктринах. Така модель є неприйнятною для народів суверенних держав, і в поточній ситуації у нас є шанс це змінити», ‒ підкреслює він.

Білорусь ‒ найбільш ймовірна наступна мета Кремля

Що стосується конкретних очікуваних дій Москви, аналітики згодні в тому, що саме їхня країна стане метою нової російської «гібридної війни».

Москва може дійти до застосування тактичної ядерної зброї в регіоні
Арсеній Сивицький

«Якщо говорити про можливий наступний крок Кремля, ним може стати спроба організації державного перевороту в Білорусі. Задум полягає в тому, щоб використати цю подію як привід для введення в республіку своїх військ та організації їх постійної присутності в країні. По суті, це означає ліквідацію суверенітету Білорусі. В цьому випадку Білорусь перетвориться на своєрідний військово-політичний плацдарм Росії і джерело «гібридних» загроз для суміжних країн: України, Польщі, Литви та Латвії. У гіршому випадку це може стати початком повномасштабної війни Росії проти згаданих країн. Якщо ж НАТО проводитиме мобілізацію і готуватиметься відбити атаку, Москва може дійти до застосування тактичної ядерної зброї в регіоні. Саме цей варіант розвитку подій закладався у нещодавній військовій грі у Варшаві, в якій я брав участь», ‒ припускає Арсеній Сивицький.

Юрій Царик вважає, що новий конфлікт необхідний для Кремля.

«Росія наближається до президентських виборів, йти на які Путіну нема з чим. Новий конфлікт у важливій для російського суспільства зоні зіграв би на руку Кремлю. Ми бачимо, як російські ЗМІ готують громадську думку до такого варіанта», ‒ говорить експерт.

Арсеній Сивицький (л) і Юрій Царик (п)
Арсеній Сивицький (л) і Юрій Царик (п)

Однак мінські аналітики вважають, що успіх можливої російської агресії в Білорусі не визначений.

«Незважаючи на той величезний вплив, який Росія має в Білорусі в економічному, культурному, інформаційному відношенні, і навіть щодо білоруських спецслужб, шанси Москви на успіх не такі вже й великі. Білоруське військово-політичне керівництво має цілком реалістичне уявлення про наміри і плани дій Кремля. У зв'язку з цим відпрацьовують і відповідні методи протидії. Наприклад, зараз проводиться комплексна перевірка боєготовності армії із залученням близько трьох тисяч резервістів. Тому у військовому аспекті шанси Москви на повторення кримського або донбаського сценарію дуже низькі. Більше того, у нас повністю врахований досвід України, і навіть у разі найгіршого розвитку подій і нездатності Верховного головнокомандувача керувати військами, збройні сили не залишаться без наказу», ‒ повідомляє Арсеній Сивицький.

Спроби політичного впливу

При цьому Юрій Царик зазначає: існують цілком помітні ознаки того, що Росія нарощує свій тиск на Білорусь зсередини білоруського політичного поля.

«Буквально кілька тижнів тому ми спостерігали посилені спроби переконати громадськість у тому, що військово-політичного тиску з боку Росії не існує. Тепер же, навпаки, спостерігаються спроби роздути істерію і забалакати питання. Деякі люди, які публічно позиціонують себе як націоналістичні, антиросійські сили, певно відпрацьовують російські гроші, і ведуть активну діяльність в регіонах, очевидно, створюючи ґрунт для можливого «гібридного» протистояння. Однак їхню діяльність відслідковують.

Білоруське керівництво дійсно розробляє всі можливі варіанти розвитку подій, зокрема ‒ в економічній сфері. Прораховуються сценарії аж до введення тимчасової економічної блокади з боку Росії.

Білорусь і Україна мають бути готові прийти один одному на допомогу

При цьому російська сторона використовує різні тактики для посилення свого впливу на білоруську політику. Так, наприклад, в апаратних колах поширюється інформація про те, що в Росії нібито існує частина еліт, які готові відмовитися від «жорсткого» сценарію. Ідея полягає в тому, що білоруська влада нібито має підігравати таким рухам і допомагати їм посилювати свій вплив у Москві. Це типова установка, яку Москва транслює, щоб відволікати увагу від своєї реальної політики і тим самим вводити в оману уряди і суспільства пострадянських країн і країн Європи. Насправді, російська еліта в силовому аспекті діє в рамках твердого консенсусу, і кожного разу, коли він починає розпадатися, перемогу все одно беруть прихильники більш жорсткої лінії», ‒ повідомляє Юрій Царик.

Проте, при всіх перерахованих хитрощах і каналах впливу, експерти оцінюють шанси Москви в Білорусі на успіх нижче 50%.

«Ключовим аспектом є військова підготовка до відбиття різного виду агресії і спроб розпалити внутрішній конфлікт. До цього можна додати необхідність економічних реформ і якнайшвидшу диверсифікацію економіки. Ну і, звичайно, Білорусь і Україна мають бути готові прийти один одному на допомогу. Розвиток стратегічних відносин між нашими країнами вже зараз передбачає, що ми не залишимо один одного в біді. До того ж ми розвиваємо вельми продуктивні взаємини з Польщею», ‒ зазначають мінські аналітики.

XS
SM
MD
LG