Доступність посилання

ТОП новини

Без вугілля з ОРДЛО можна обійтися, але треба готуватися заздалегідь – екс-міністр


Ілюстративне фото. Вагони з вугіллям поблизу Макіївки Донецької області
Ілюстративне фото. Вагони з вугіллям поблизу Макіївки Донецької області

Кабінет міністрів України розглядатиме питання про запровадження надзвичайного стану в енергетиці через «блокування поставок вугілля-антрациту із зони збройного конфлікту на сході України». Саме таку заяву зробили 13 лютого на засіданні антикризового штабу і зобов’язали зокрема Харківську, Дніпропетровську, Київську, Чернігівську, Запорізьку, Сумську та Черкаську області готуватися до віялових відключень. Чи справді ситуація така загрозлива? Яка альтернатива вугіллю з ОРДЛО? Як добути зиму? На ці запитання Радіо Свобода відповідав колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков.

– Експерти, у тому числі і я, вже, мабуть, другий рік попереджаємо: якщо ми входимо в опалювальний сезон з запасами вугілля 1-1, 5 мільйони тон, то це дуже мало. Але чомусь урядовці кажуть, що це створює нервову обстановку, що це підігрує Кремлю, сепаратистам і так далі, що насправді ситуація спокійна. Мовляв, ми пройдемо зиму, і немає ніяких причин для хвилювання. Це продовжується вже два роки.

Я ще у 2005 році пропонував, щоб ми від’єдналися від енергосистеми Росії

Я ще у 2005 році пропонував, щоб ми від’єдналися від енергосистеми Росії і працювали збалансовано на власних споживачів, не купували електроенергію і не продавали.

Ми маємо, з’ясувавши скільки у нас є енергоресурсів, визначити дефіцит і думати не в лютому місяці, а у травні

Нам треба створити енергетичний баланс країни. Ми не знаємо, скільки споживає Україна первинних і вторинних енергоресурсів. Я маю на увазі вугілля, газу, нафти, тепла, електроенергії через призму кожного населеного пункту і кожного підприємства. Ми маємо, з’ясувавши скільки у нас є енергоресурсів, визначити дефіцит і думати не в лютому місяці, а у травні, у квітні думати, як ми цей дефіцит будемо покривати, і що ми будемо робити взимку.

Якщо у нас немає антрацитового угілля, або його мало, то ми повинні заключити контракти з ПАР. При цьому в тарифах передбачені ці гроші

Якщо, наприклад, у нас немає газу, то треба піднімати власний видобуток. Якщо у нас немає антрацитового вугілля, або його мало, то ми повинні заключити контракти з ПАР. При цьому в тарифах передбачені ці гроші.

А тепер, у екстреному порядку, нам треба зосередитися і максимально використати ті енергоресурси, які є, а також направити кошти на закупівлю палива на ринку. Я думаю, що ми можемо ще «перехопити» вугілля з ПАР. Але у нас мало часу.

Дефіцит на антрацит: Україну готують до віялових відключень (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:39 0:00
Завантажити на комп'ютер

– Чи врятують ситуацію віялові відключення? І чи є для них альтернатива?

– Я думаю, що якщо буде дефіцит електроенергії в енергосистемі, то треба буде робити відключення, але їх треба робити організовано. Не так, як ми робили два роки тому, що відключали одних і тих самих споживачів, і вони не знали, на який час.

Треба робити графік скорочень енергоспоживання – не відключень, а скорочень таким чином, щоб не відключати населення

Треба робити графік скорочень енергоспоживання – не відключень, а скорочень. Ми скорочуємо практично по промислових підприємствах та інших споживачах таким чином, щоб не відключати населення. Це робили ми в 1997 році, у 1998 році. Це абсолютно можна зробити. Але це треба робити професійно!

Наскільки зараз керівники ПЕК зможуть це зробити? Мені важко сказати. Я думаю, що для цього потрібні професіонали, які розуміють, як працює енергетична система, і що треба зробити для того, щоб вона працювала надійно в умовах ось такого дефіциту.

Іван Плачков
Іван Плачков

– Як Ви, як енергетик, ставитеся до блокади ОРДЛО, і чи може Україна обійтися без вугілля з тимчасово окупованих територій?

– Це питання не для енергетиків. Я не знаю, чи правильно, чи неправильно не завозити вугілля з тих територій. У нас це ж «зона АТО». Це ж де-юре ніби наша територія, і підприємства, які ніби працюють на Україну. Це політичне питання.

Якщо буде на якийсь час зупинене постачання вугілля з тієї території, на півроку чи на рік, то я можу сказати абсолютно відповідально, що українська енергосистема це може витримати

Але якщо буде на якийсь час зупинене постачання вугілля з тієї території, на півроку чи на рік, то я можу сказати абсолютно відповідально, що українська енергосистема це може витримати.

Але для цього треба логічну тарифну політику і правильний розподіл коштів, які є на енергоринку. Зараз вони абсолютно неправильно розподіляють НКРЕ між суб’єктами ПЕК.

Я не розумію, чому колосальні гроші виділяються на якісь інвестиційні програми, на заміну трансформаторів і так далі, які не є ефективними. Я не знаю, чи у повному обсязі вони використовуються, чи ні.

Треба зосередитися на генерації! У нас є базові атомні станції, у нас є гідроелектростанції, є ТЕС

Сьогодні треба зосередитися на генерації! У нас є базові атомні станції, у нас є гідроелектростанції, є ТЕС. На жаль, генерація, особливо теплові електростанції, сьогодні підтримуються по залишковому принципу.

Треба привернути увагу до них і направити гроші на паливо для ТЕС. Ми можемо ще встигнути якусь частину вугілля купити у ПАР. Ми можемо використовувати теплоенергоцентралі. Вони використовують газ. І вони теж можуть підтримувати енергосистему. Тим більше, у нас газу достатньо, як нам кажуть, у нас достатньо газу і у сховищах.

Думаю, що ми повинні пройти цей опалювальний сезон. Але для цього треба ухвалити низку професійний рішень у паливно-енергетичному комплексі

Але цим треба займатися. Треба збирати фахівців, створювати комісію, а не просто штаб керівників. Нехай там будуть і керівники, але там має бути 50% професіоналів, які зможуть виробити алгоритм роботи енергетики в таких умовах.

Я думаю, що ми повинні пройти цей опалювальний сезон, оцей осінньо-зимовий максимум зараз. Ще нам на місяць-півтора. Але для цього треба зосередитися і ухвалити низку професійний рішень у паливно-енергетичному комплексі.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроєктів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проєкту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер і продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проєкту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна і кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

XS
SM
MD
LG