Доступність посилання

ТОП новини

Кримчани на Майдані: три роки потому


Герой Небесної сотні, керчанин Сергій Кемський

Уже третій рік наприкінці лютого Україна відзначає річницю поворотних подій на Майдані. Свій внесок у повалення режиму Януковича внесли і кримчани. На півострові не було захоплень адмінбудинків і жорстких зіткнень із силовиками, але кримчани влаштовували мітинги на підтримку Євромайдану і брали участь у київських протестах. Крим.Реалії вирішили нагадати, як проявили себе жителі півострова під час Революції Гідності.

Перший кримський Євромайдан відбувся 24 листопада 2013 року в Сімферополі. Того дня кілька сотень людей пройшли від площі Леніна до Головпоштамту з вимогою до тодішнього президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом.

Після цього прихильники Євромайдану почали регулярно збиратись у центрі Сімферополя. Свої «майдани» також відбувались у Ялті й Феодосії. На мітинги збиралося кілька сотень людей. За словами одного з координаторів руху «Євромайдан-Крим» Сергія Ковальського, їхній штаб у Сімферополі займався відсиланням жителів півострова до Києва для участі в протестах.

Одномоментно в Києві перебували до 500 осіб із Криму в пікові періоди
Сергій Ковальський

«Буквально щодня хтось їхав: по одному, по двоє людей, по троє. Якось за один раз виїхали 50 людей. Але й поверталися люди такими ж темпами, тому одномоментно в Києві перебували до 500 осіб із Криму в пікові періоди», ‒ розповів активіст у коментарі для Крим.Реалії.

За словами Ковальського, деякі кримчани не мали можливості поїхати до Києва, але допомагали учасникам протесту на Майдані Незалежності матеріально: надсилали їм гроші, медикаменти, їжу й одяг.

Сергій Ковальський
Сергій Ковальський

«Деякі навіть свої автобуси давали, причому великі ‒ «Ікаруси». Але більшість цих героїв у Криму бажали залишатися непублічними, намагалися допомагати так, щоб про це не було відомо. Всі боялися гонінь, але, як показала практика, вони мали рацію в цьому плані», ‒ сказав активіст.

Сенцов і двоє поранених

Деякі кримчани надовго залишались у київському наметовому містечку, входили до складу різних структурних підрозділів Євромайдану. Наприкінці грудня 2013 року учасники протесту з півострова зареєстрували Кримську сотню. Вона розташувалась у захопленому Жовтневому палаці.

«Ми займалися чергуванням і охороною, ходили на мітинги, брали участь у барикадних боях. Удень нас збиралося приблизно двадцять. Але за весь час через наш підрозділ пройшли сотні людей. Точну кількість назвати важко, тому що кожного дня дві-три людини їхало і приїжджало», ‒ розповідав у червні 2014 року учасник Кримської сотні Петро.

Кримськотатарський прапор у таборі Кримської сотні в Жовтневому палаці
Кримськотатарський прапор у таборі Кримської сотні в Жовтневому палаці

Кримчани, які приїхали на Майдан, перебували не тільки у Кримській сотні, а й в інших підрозділах протестного містечка. Так, наприклад, одним із найбільш активних членів «Автомайдану» був кінорежисер Олег Сенцов, якого зараз утримують у російській колонії суворого режиму.

Уже після арешту на одному з судових засідань Сенцов сказав, що Майдан ‒ це найважливіше, що траплялось із ним у житті
Мар'яна Короненко

«Коли в захопленому «Українському домі» з'явився офіс «Автомайдану», він (Сенцов ‒ КР) займався організацією побуту: виписував бейджи, купував канцтовари, завідував бензином, розподіляв зміни. Він повністю координував роботу: від дотримання чистоти до харчування. Можна сказати, що він був головним офіс-менеджером», ‒ розповіла активістка «Автомайдану» Мар'яна Короненко. Вже після арешту на одному з судових засідань Сенцов сказав, що Майдан ‒ це найважливіше, що траплялось із ним у житті.

За інформацією очевидців, барикадні бої в центрі Києва теж не обійшлися без участі кримчан. Під час розстрілу протестувальників на Інститутській 20 лютого 2014 року, два молодих хлопці з Євпаторії й Сімферополя отримали кульові поранення.

Ми вийшли на передову: з сімох повернулися троє
Активіст із Євпаторії

Один із них, згадуючи про те, як його поранили, розповів, що того дня біля входу до урядового кварталу першу лінію оборони займали бійці «Беркута» з Криму. «Вони стояли біля барикади й не встигали відступити. Мій товариш із Сімферополя Борька крикнув: «Кримські є?». Він підняв прапор із написом «Крим», і у відповідь «беркутівці» відкрили вогонь. Ми вийшли на передову: з сімох повернулися троє. Я вийшов звідти поранений у руку», ‒ розповів євпаторієць, який побажав залишитися анонімним.

Керчанин із Небесної Сотні

Серед героїв Небесної Сотні також є один кримчанин. Це уродженець Керчі Сергій Кемський, який загинув у віці 33 років. У Криму він закінчив школу, а в 17 років переїхав до Львова, де вступив до університету й вивчився на політолога. 2013 року, коли в Києві розпочалися протести, Сергій жив у місті Коростень Житомирської області. На той момент Кемський віддалено працював в Інституті політичних та економічних ризиків і перспектив, для якого писав аналітичні статті.

Герой Небесної сотні, керчанин Сергій Кемський
Герой Небесної сотні, керчанин Сергій Кемський

Сергій загинув уранці 20 лютого, коли разом із іншими активістами проривався Інститутською до урядового кварталу. Недалеко від Жовтневого палацу його вбили дві кулі: одна пройшла на виліт, друга ‒ застрягла в правій легені.

«Я знайшла абсолютно всі відео й фотографії, бачила, як він іде повз Жовтневий палац. Бачу, як він просувається. О 9:16 він рухається, о 9:28 його вже відтягують за ноги. Він, мабуть, іще живий. Його поклали й підхоплюють під руки. Його ще можна було рятувати, але вони не встигли. Він помер від втрати крові», ‒ розповіла мати Сергія Тамара Гаврилівна.

Сергій Кемський був переконаним анархістом. Він вважав, що, в разі перемоги Майдану, в Україні треба впроваджувати механізми прямої демократії, за допомогою яких громадяни будуть максимально залучені в управління країною. Свої погляди він виклав у статті «Чуєш, Майдане?», опублікованій в «Українській правді» в грудні 2013 року.

Нам більше не потрібні пастухи ‒ нам потрібні виконавці волі громади, які ефективно координуватимуть громадські ресурси для досягнення загальних цілей
Сергій Кемський

«Майдан скандує «Банду геть!» і дійсно бажає, щоб нинішні керівники звільнили крісла. Разом із тим, кожен погоджується, що ми тут зібралися не для того, щоб вибирати нового хорошого царя. Вимога суспільства полягає в перетворенні держави з феодального батога на інструмент самоорганізації суспільства. Нам більше не потрібні пастухи ‒ нам потрібні виконавці волі громади, які ефективно координуватимуть громадські ресурси для досягнення загальних цілей», ‒ писав Сергій у своїй статті.

Російські репресії

Через три роки долі кримчан, які брали участь у Майдані, склалися по-різному: хтось став чиновником, дехто пішов в АТО, зайнявся правозахисною діяльністю, а хтось просто повернувся до звичних турбот і справ.

Багато жителів Криму намагаються не афішувати, що вони брали участь у київських протестах із міркувань безпеки. За словами координатора «Євромайдан-Крим» Сергія Ковальського, участь у Майдані в Криму була ризикованою ще до анексії півострова Росією.

Постійно надходили погрози телефоном. А наприкінці січня 2014 року вони почали друкувати листівки «Ваш сусід ‒ зрадник Криму»
Сергій Ковальський

«Наприкінці грудня 2013 року «розтрощили» мою машину, там було 64 дірки: в капоті, в багажнику. Фактично весь корпус довелося міняти. Постійно надходили погрози телефоном. А наприкінці січня 2014 року вони почали друкувати листівки «Ваш сусід ‒ зрадник Криму» з портретами наших активістів і розклеювали їх біля їхніх будинків. Пізніше відеоролики з таким же змістом з'явилися на місцевому телебаченні, вуличних екранах, тролейбусах», ‒ розповів Сергій Ковальський.

Восени 2014 року прокуратура Криму, вже підконтрольна Росії, відкрила кримінальну справу за фактом «нанесення тілесних ушкоджень» співробітникам кримського підрозділу «Беркут». У лютому 2015 року був заарештований перший підозрюваний ‒ учасник «Майдану» Олександр Костенко. Його засудили до трьох із половиною років позбавлення волі за те, що він нібито кинув камінь у бійця спецпідрозділу «Беркут».

Ще одним активістом Євромайдану, засудженим у Криму за схожим звинуваченням, став Андрій Коломієць. Йому інкримінували більш тяжку статтю ‒ замах на вбивство, і винесли вирок у вигляді 10 років позбавлення волі. Коломієць ‒ житель Київської області. У грудні 2014 року він переїхав до російської Кабардино-Балкарії, де його затримали поліцейські і привезли до Криму. Правозахисний центр «Меморіал» визнав його політичним в'язнем.

XS
SM
MD
LG