Спеціально для Крим.Реалії
Влада Росії остаточно загнала себе до глухого кута. Проект «Кримнаш» перетворився на ракову пухлину, що роз'їдає державний організм. Надії на нову адміністрацію у Вашингтоні не виправдалися. Тепер Кремлю доводиться обирати між відкритою війною проти України й черговими «хитрими планами». Не виключено, що Москві доведеться повернутися до теми «повторного референдуму», відкинутої минулого року.
Кримським держслужбовцям почали повертати під розписку українські паспорти. Як повідомив у себе в Твіттері адвокат Микола Полозов, який захищав інтереси кримських політичних в'язнів, мова може йти про підготовку «повторного референдуму».
«У Криму ніби як держслужбовцям-колаборантам чомусь почали повертати українські паспорти під розписку. Вже кілька людей повідомили», ‒ поінформував адвокат. За його версією, такі дії можуть свідчити про намір Кремля спланувати та провести на півострові «повторний референдум».
«Кремль може розглядати проведення повторного «суперпрозорого» референдуму в Криму. З іноземними спостерігачами і так далі. Зрозуміло, що юридичної чинності подібний референдум мати не може. Проте в якості піар-акції для аргументації скасування санкцій дуже навіть», ‒ припустив Микола Полозов.
Холодний душ, яким адміністрація Дональда Трампа облила Кремль, вивів команду Володимира Путіна з політичної й інформаційної рівноваги. Спочатку прес-секретар американського президента повідомив, що Білий дім очікує повернення Криму законному власнику ‒ Україні. Потім і глава держави висловився про анексований півострів, дорікнувши своєму попереднику Бараку Обамі в «слабкості», через що росіяни захопили українську територію.
Федеральна влада сподівалася, що відхід із Білого дому «незговірливого» Обами дозволить їм «перезавантажити» відносини з Вашингтоном, домогтися «великої угоди»
Російська влада не була готова до такого повороту подій. Останні півроку Москва жила очікуванням виборів президента США. Федеральна влада сподівалася, що відхід із Білого дому «незговірливого» Обами дозволить їм «перезавантажити» відносини з Вашингтоном, домогтися «великої угоди». Суть її пропагандисти та кремлівські експерти озвучували безліч разів: неформальне визнання «Кримнашу», скасування санкцій, визнання пострадянських держав (окрім країн Балтії) привілейованою сферою інтересів Москви. За це Кремль обіцяв допомогти в боротьбі з терористами в Сирії.
Така постановка питання спочатку викликала подив у західних політиків. Вони розуміли, що путінський план виглядає нереалістично. І справа не тільки в демократичних цінностях, захисті міжнародного права, порушеного Москвою при анексії Криму. Домовлятися про розподіл світу на геополітичні сфери впливу відпочатку можуть тільки рівні гравці. Кремль, незважаючи на арсенал ядерної зброї, був і залишається регіональною державою.
Сирійське врегулювання ‒ занадто мала послуга, заради якої цивілізоване співтовариство може, наприклад, закрити очі на «Кримнаш» чи бійню на Донбасі
Сирійське врегулювання ‒ занадто мала послуга, заради якої цивілізоване співтовариство може, наприклад, закрити очі на «Кримнаш» чи бійню на Донбасі. До того ж, Білому дому вигідніше вести консультації з цього питання з Туреччиною чи Іраном. Вони здатні діяти на території Сирії більш ефективно завдяки географічним особливостям. Москва тільки на словах демонструє готовність боротися з ІДІЛ, але фізично зробити цього не може. Для масштабної операції Кремлю потрібно розгорнути на Близькому сході повноцінне армійське угруповання й постачати його. Для цього потрібно забрати війська з українського кордону. Широка наземна операція небезпечна ще й тим, що покаже слабку боєготовність російської армії.
Від самого початку «розмін» Криму на Сирію чи ще щось виглядав красиво тільки в російському телевізорі. У Москві вважали, що гучні ініціативи й «хитрі плани» пробуксовували винятково з вини Обами, який тиснув на європейських керівників і наполягав на продовженні санкцій. Саме на ЄС була розрахована ініціатива проведення «повторного референдуму», яку Кремль закинув до інформаційного простору ще навесні 2015 року нібито від імені європейських політиків. Судячи з того, що таких публікацій на сайті державного інформагентства було кілька, йшлося про ініціативу влади. Кремль подавав сигнал Брюсселю про готовність організувати «голосування» за умови, що ЄС визнає російський статус півострова. Тоді «гібридний заклик» Москви залишився непочутим. Торік тему «повторного голосування» почали педалювати після незграбної заяви колишнього «губернатора» Севастополя Сергія Меняйла. Він не виключив проведення ще одного «референдуму», але засумнівався в його доцільності. Мовляв, санкції за анексію Захід усе одно не скасує.
Останні події показали, що набір політичних інструментів у Москви невеликий: дипломатичне трюкацтво, ескалація насильства, провокації на кримському «кордоні» й загроза відкритого вторгнення. Як ми припускали, Кремль відповів на вимогу Білого дому повернути Крим спробами тиску на Київ. Ватажок маріонеткової «ДНР» Олександр Захарченко за вказівкою від кураторів повідомив про готовність захопити всю територію Донбасу, а російські спецслужби оголосили про затримання чергового «кримського диверсанта». Ним виявився кримський татарин Сеїт-Ібраїм Зайтуллаєв.
Кремль, сподіваючись на компроміс із боку Дональда Трампа, тасує «хитрі плани», немов затерту колоду карт. Тема «повторного референдуму» спочатку була елементом політичного й дипломатичного трюкацтва. Не виключено, що її знову пустять у хід. Кремль, загнаний у кут, шукатиме будь-які способи для ослаблення санкційного зашморгу. Поки без використання відкритої військової сили.
Кремль, загнаний у кут, шукатиме будь-які способи для ослаблення санкційного зашморгу
Концепція «повторного референдуму» цього разу може відрізнятися від варіанту дворічної давності. З огляду на жорстку позицію Білого дому, Москва може поставити завданням-мінімум збереження контролю над Севастополем. Торг розгорнеться щодо території колишньої АРК, яка Москві взагалі не потрібна. В такому випадку Київ і Захід зіткнуться з ситуацією, подібною Донбасу, який Кремль прагне заштовхати в Україну на власних умовах.
Або ж кримчанам запропонують учергове проголосити за «незалежність», повернувшись до реальності 2014 року. Адже Володимир Путін періодично нагадує громадськості, що Крим анексували як «незалежну державу». Внести зміни до російської конституції труднощів не складе, і Москва в односторонньому порядку оголосить про створення «кримського Придністров'я». Безпеку кримської «влади» в такому випадку забезпечуватимуть парамілітарні формування за підтримки російських військових. При цьому Києву й міжнародному співтовариству запропонують утримувати українських громадян на півострові.
На гучні висловлювання кремлівських дипломатів про те, що питання Криму не обговорюється, не варто звертати уваги. Російській владі не вперше перевзуватися на ходу, якщо того вимагає політична доцільність. Ще три роки тому федеральні пропагандисти, захлинаючись, розповідали про «Новоросію» й розвал України. Як тільки у Кремлі змінилися настрої, у хід пішли аргументи в стилі «Донбасу нічого не обіцяли». Тепер, коли на кону стоїть майбутнє кремлівського режиму, «влада» в будь-який момент може погнати кримчан на черговий «референдум».
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
