Служба зовнішньої розвідки України виклала в інтернет сім томів «Справи оперативної розробки агента КДБ Богдана Сташинського», який убив провідників ОУН Степана Бандеру й Лева Ребета. Розсекречені документи дають змогу відстежити методи роботи КДБ, зрозуміти, як радянські спецслужби боролися з українським підпіллям, дізнатися, як навчали «агентів» та як фінансували утримання їхніх родин.
Матеріали справи агента МДБ-КДБ Богдана Сташинського «Олега-Тараса», який 15 жовтня 1959 року зі спеціального пістолета вистрілив струменем розчину ціанистого калію в обличчя Степана Бандери, відтепер доступні всім користувачам інтернету.
Сім томів «справи Сташинського» відцифрувала і зробила доступними Служба зовнішньої розвідки України на виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Перший том, зокрема, містить анкету й автобіографію агента тогочасного Міністерства державної безпеки (МДБ) Радянського Союзу «Олега» Богдана Сташинського.
Також у першому томі зібрані протоколи допитів Сташинського від 1950 року, звіти про оперативне стеження й агентурні записки за 1951 рік, агентурні донесення «Олега», плани МДБ щодо ліквідації членів ОУН, матеріали спеціальної перевірки Богдана Сташинського для роботи за кордоном, довідки про перевірку його рідних, а також фотографії оперативної зйомки й із особистого архіву Сташинського «Олега».
У матеріалах другого тому Богдан Сташинський уже отримує нове агентурне ім’я «Тарас». Саме агент під цим іменем фігурує у звітах про проникнення в націоналістичне підпілля з подальшим розсекреченням повстанських «боївок», арештами й розстрілами.
Розсекречені матеріали показують як Сташинського-Тараса готують до нелегальної роботи в Західній Німеччині, зокрема, як розробляють його «легенду» під ім’ям Мюллера, Франца, Іогана, Еріха.
МДБ відстежує й особисту переписку «Тараса». Так із листів Богдана Сташинського до батьків видно, що він переконує їх не підтримувати «самостійну» й підпілля. Інакше, як пише Сташинський, він уже вдруге не зможе врятувати рідних від «тюрми».
Третій, четвертий, п’ятий томи «справи Сташинського» демонструють, як наполегливо МДБ-КДБ готувало «Олега-Тараса» для терористичних актів проти лідерів української національно-визвольної боротьби, а з іншого боку – як ретельно «пасли» самого Сташинського та його родину. У цих томах також є документи про регулярне надання родині агента «Олега-Тараса» грошових сум у розмірі 400 рублів і розписки про їхнє отримання.
Шостий і сьомий том розсекречених Зовнішньою розвідкою України матеріалів справи «Олега-Тараса» уже стосуються безпосередньо убивства Степана Бандери й подальшої долі Богдана Сташинського.
Серед іншого, ці томи містять роздруківки радіопрограм Радіо Свобода й «Голосу Америки», де мовиться про убивство Бандери й агента КДБ (із 1954 року Міністерство держбезпеки СРСР назвали комітетом – КР) Сташинського.
У сьомому томі є і плани заходів КДБ УРСР у зв’язку із зникненням Богдана Сташинського 1961 року разом із його дружиною – німкенею Інге Поль. Тоді Сташинському дозволили приїхати до Східної Німеччини на похорон маленького сина, але він утік до Західного Берліну.
