Доступність посилання

Берлін ‒ До річниці анексії Криму Росією німецьке «Товариство захисту пригноблених народів» опублікувало відео-звіт про становище кримських татар на півострові. У дослідженні «Кримські татари в страху: це може трапитися з кожним» представник цієї організації в Берліні Сара Райнке констатує не тільки факти арештів і переслідувань корінного населення півострова, але й пояснює причини їхнього спротиву. У розмові з Крим.Реалії Райнке закликала не забувати про проблеми кримських татар.

‒ Як, на Ваш погляд, змінилося життя кримських татар після анексії Криму Росією?

‒ Кримські татари у своїй історії завжди стикалися з труднощами, але вони обрали правильний шлях для збереження своєї ідентифікації і, власне, збереження себе як нації. Цей народ намагався вільно висловлювати свою думку, з успіхом створював власні інституції, а також намагався брати участь у політичних рішеннях. І, врешті-решт, Крим знову став їхньою батьківщиною.

Усе менше свобод, усе більше ув'язнених

З моменту анексії півострова Росією кримські татари зазнають цілеспрямованих утисків

З моменту анексії півострова Росією кримські татари зазнають цілеспрямованих утисків: їхні ЗМІ закриті, представницький орган ‒ Меджліс ‒ заборонений, всі їхні політично активні представники регулярно допитуються російськими спецслужбами. 90 осіб, серед яких високопоставлені політики й журналісти, перебувають під арештом. У будинках і квартирах кримських татар регулярно відбуваються обшуки. Проти них ведуться численні політично мотивовані судові процеси. Вони все більше живуть в атмосфері страху і свавілля.

Сара Райнке
Сара Райнке

‒ Ви досліджували нинішню ситуацію зі становищем кримських татар. Як змінилося їхнє життя, що показує Ваша статистика?

‒ З часу анексії Криму Росією ми документували сім випадків вбивств, 36 тортур, 15 випадків зникнення людей, а також встановили, що в російських в'язницях відбувають покарання 90 політичних в'язнів ‒ кримських татар.

Атмосфера страху і залякування

Варто відзначити, що й до анексії Криму Росією випадки дискримінації кримських татар також фіксувалися. Проте, представники корінного народу півострова могли вільно висловлювати власну думку, висувати вимоги, виходити на мітинги, наприклад, у річницю депортації народу з Криму, яка відбудася 1944 року. Тепер же цього немає: замість кримськотатарського телеканалу ATR, який переїхав на материкову Україну, на півострові працює провладний «Міллет», а свобода зібрань повністю скасована.

‒ У чому, на Ваш погляд, полягають причини дискримінації кримських татар з боку підконтрольної Москві влади півострова?

‒ Ми знаємо, як діє російська внутрішня політика, ‒ політика, яка, наприклад, на Північному Кавказі спрямована проти меншин і корінного населення. І в цьому порівнянні репресії в Криму набирають нової якості, і при цьому дуже нагадують ситуацію в самій Росії: представники ісламських народів тут вважаються екстремістами і терористами, там немає незалежного парламенту, незалежних судів. Правова система не функціонує. Для громадянського суспільства не існує можливості для дії. Це означає, що і населення на півострові піддається сваволі влади і представників служб безпеки. Це методи російської політики, які Москва використовує для утримання і зміцнення влади. Її представники впевнені, що в такій атмосфері страху не буде протистояння.

Протистояння всупереч владі

‒ Чому кримські татари небезпечні для Кремля?

Кримські татари від самого початку анексії Росією Криму рішучіше, ніж будь-хто, виявили свою позицію і створили опозицію

‒ Кримські татари від самого початку анексії Росією Криму рішучіше, ніж будь-хто, виявили свою позицію і створили опозицію. Вони протистояли російським і проросійським силам. В особистій телефонній розмові Мустафа Джемілєв також висловив російському президентові Путіну це протистояння. Тактика російської влади проти кримських татар не спрацьовує, оскільки вони не дають себе залякати. Вони пережили довгу і неповторну історію цивільного мирного протистояння. Їх національний рух живе далі й залишається дуже активним. Важливо, що він здійснюється все більшою кількістю молодих людей. І очевидно, що це не подобається Кремлю. Але, звичайно ж, це наражає на небезпеку самих кримських татар: вони, більше ніж інші групи населення в Криму, потрапляють під свавілля і насильство влади.

‒ Як, на Ваш погляд, можна протистояти цій ситуації: що в змозі зробити Україна, що може зробити Захід?

Люди на півострові насправді відчувають себе ізольованими. Ця ізоляція має бути припинена за допомогою регулярних повідомлень та інформації про тамтешню ситуацію

‒ На мою думку, дуже важливо, щоб ситуація в Криму та його незаконна анексія Росією постійно перебували в центрі уваги політичного життя в Україні, а також і міжнародної політики. Населення Криму не може бути забутим або залишеним напризволяще, оскільки це і є мета Росії. Люди на півострові насправді відчувають себе ізольованими. Ця ізоляція має бути припинена за допомогою регулярних повідомлень та інформації про тамтешню ситуацію, а також при можливості й за допомогою присутності там всіляких і активних спостерігачів. До речі, у цьому допомагають самі кримські татари ‒ за допомогою їх лобістської діяльності, підтримуваної міжнародними організаціями, наприклад, німецьким «Товариством захисту пригноблених народів». Санкції проти Росії залишатимуться, і кожна спроба, скажімо, незаконної торгівлі, має відкрито критикуватися. Мета кримських татар ‒ деоккупація Криму. Саме цю мету має ставити також і міжнародна політика.

‒ Чи стежили Ви за тим, як у Криму й сусідній Росії цього року відзначали річницю анексії півострова? Наприклад, у Севастополі відбувся виступ, у рамках якого діти зі зброєю в руках зображували кримські події 2014 року. Яку реакцію це викликає у Вас?

‒ На жаль, ми спостерігаємо, що суспільство в Росії все більше мілітаризується. Це починається іноді вже навіть з дитячого садка. Якщо говорити з молодими чоловіками з Росії, то створюється враження, що у них немає іншої можливості, окрім як бути «патріотами» і захищати країну, в крайньому випадку, зі зброєю в руках. Ми дуже стурбовані, що і саме населення Криму дуже підвладне цій пропаганді й мілітаризації. Адже, якщо ця пропаганда подіє, то демократична Україна втратить там частину свого населення. Я в зв'язку з цим дуже хвилююся особисто. Адже в Криму може вирости покоління, яке буде втраченим для України. І у нього будуть абсолютно інші цінності, ніж ті, якими живемо ми.

XS
SM
MD
LG