«У суботу, 25 березня 2017 року, на ранковій перевірці в СІЗО №1 міста Сімферополя мною були подані дві заяви: одна ‒ на ім'я прокурора Криму, друга ‒ на ім'я начальника слідчого ізолятора, в яких я повідомляв про те, що на знак протесту проти свавілля слідчо-судової системи я починаю голодування з вимогою припинити стосовно мене незаконне кримінальне переслідування. Інспектори відмовилися приймати мої документи, мотивуючи це тим, що у вихідний день заяви від заарештованих не приймаються.
Незважаючи на мої наполегливі вимоги, не прийняли їх на ранковій перевірці на наступний день ‒ 26 березня. Обидві заяви забрали тільки увечері. А 28 березня, у вівторок, мені принесли клаптик паперу, на якому від руки було написано якісь цифри і сказали, що це вихідний номер моєї заяви на ім'я прокурора Криму, яка нібито була надіслана адресату в понеділок, 27 березня.
Вважаю, що подібними діями співробітники СІЗО намагаються приховати факт оголошення мною голодування.
Камерою бігають щури. Раковина зламана, води немає, відповідно, туалет не працює, немає елементарної можливості вимити руки
30 березня мене привезли в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ) міста Алушти для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, яка, як я вже повідомляв, фабрикується Слідчим комітетом на замовлення алуштинського відділення партії «Єдина Росія» за відкриту критику на їхню адресу. Я відразу ж попередив чергову зміну ізолятора про моє голодування і написав повідомлення про це в двох примірниках на ім'я начальника ІТТ міста Алушта. Їх у мене забрали, але не зареєстрували.
У алуштинському ізоляторі мене розмістили в камері №5, що перебуває у надзвичайній антисанітарії: навкруги сміття і бруд, уламки віників, патьоки побілки на нарах і підлозі. Камерою бігають щури. Раковина зламана, води немає, відповідно, туалет не працює, немає елементарної можливості вимити руки. Окрім того, мені не видали чистої постільної білизни (наволочки і простирадла), а лише брудний матрац і подушку.
Вважаю, що такими діями слідство намагається чинити на мене тиск ‒ щоб я зізнався у злочині, якого не скоював.
Спочатку мене звинувачували у комерційному підкупі, проте через п'ять місяців безуспішних потуг слідства в особі слідчих А.В.Скоріна та А.Н. Гулія довести мою провину справа луснула, як мильна бульбашка. Після нагальної перекваліфікації на іншу статтю мені висунули інше звинувачення ‒ у здирництві, однак, зараз вже очевидно, що і за цією статтею слідство заходить у глухий кут».
Олексій Назімов, головний редактор друкованого видання «Твоя газета»
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
У матеріалі використовується термінологія, прийнятна на анексованому Росією півострові
